Союзницький борг. Що вийде, якщо добити Дерипаску в Україні

Вашингтона 6 квітня наклав санкції на кілька російських компаній і 24 впливових росіянина, серед яких семеро доларових мільярдерів і мультимільйонерів. Йдеться про санкції, введені ще в 2014 р. з-за російської агресії в Україні. В цей перелік потрапляють люди, які отримують вигоду від путінського режиму або грають ключову роль у згубних діях Росії", за даними мінфіну США. А безпосередньою причиною для включення російських бізнесменів і топ-чиновників у чорний список стала робота в держструктурах або енергетичному секторі Росії.

Товстосуми з "українськими" інтересами

Найбільше постраждає бізнес потрапив під санкції Олега Дерипаски, стан якого в останньому рейтингу Forbes оцінював у $5,1 млрд, а на четверту добу після звістки про санкції —у $1,2 млрд. Його холдинг En+ володіє акціями одного з найбільших в світі виробників первинного алюмінію і глинозему "РусАл" і електроенергетичної компанії "Євросибенерго". Олігарх також контролює групу "ГАЗ" (автомобілі), агрохолдинги, аеропорти та інші активи.

Восени минулого року у Дерипаски оголосила про продаж найбільшого свого активу в Україні — понад 50% акцій Миколаївського глиноземного заводу (МГЗ) своїм бізнес-партнерам — транснаціональної компанії Glenocore, однак станом на 10 квітня бізнесмен залишається бенефіціаром підприємства. Крім того, "РусАлу" належить 29%-ва частка в Запорізькому виробничому алюмінієвому комбінаті (ЗАлК).

Бізнес-інтереси в Україні помітні у ще одного російського олігарха, тільки що догодив у чорний список США. Це Ігор Ротенберг зі статком близько $700 млн, на якого переписав значна кількість активів його батько Аркадій Ротенберг, потрапивши під американські санкції ще в 2014 р. зокрема, Ротенберг-молодший —співвласник компаній "Газпром-буріння", ПЕК "Мосенерго" і ВАТ "ТПС Нерухомість". Остання фірма — великий девелопер, який, зокрема, контролює першу чергу київського ТРЦ Ocean Plaza.

Золотий стандарт санкцій

Головне питання для нас — можуть санкції, які вдарили по названим бізнесменам, зрикошетити по їх бізнесу в Україні? Перше, що потрібно враховувати, у мінфіну США є золоте правило: компанії, які не зазначені в чорному списку, караються в тому випадку, якщо як мінімум 50% в них належить фізичним або юридичним особам, що потрапили під санкції. Тому доля українського бізнесу, пов'язаного з Дерипаскою і Ротенбергом, прямо залежить від його структури власності.

Глинозем затрясеться

У жовтні минулого року глобальний трейдер Glencore заявив про бажання придбати у "РусАла" Миколаївський глиноземний завод. Про це свідчать не тільки численні повідомлення в ЗМІ, але і офіційний реліз Антимонопольного комітету України, який дав добро на угоду. Механізм такий: швейцарська група Glencore може увійти в капітал компаній "Алюміній України" і "Гуардон Україна" (кінцевий бенефіціар — Дерипаска), які володіють у МГЗ 13,96 і 86,04% акцій відповідно.

Однак станом на 10 квітня в Єдиному держреєстрі юросіб Дерипаска через зазначені структури залишається кінцевим бенефіціаром заводу. А в річних звітах "РусАл" і En+ вказали, за даними "Інтерфакс-Україна", один актив в нашій країні — RUSAL Mykolaev Ltd, оцінений в $183 млн у порівнянні з $192 млн роком раніше. Важливо, що МГЗ забезпечує "РусАл" 10,5% глинозему — основної сировини для виробництва алюмінію. З жовтня 2016 р. російська компанія знаходиться під українськими санкціями і не може розпоряджатися місцевими активами і брати участь у держзакупівлях, вона обмежена в торгових угодах на території України.

Швидше за все, Glencore планувала викупити актив і таким чином допомогти "РусАлу" як своєму давньому партнерові, але зараз між ними намітився розлад. Швейцарський трейдер в 2007 р. став співзасновником "РусАла", який був утворений шляхом злиття "Російського алюмінію" Дерипаски, "СУАЛа" Віктора Вексельберга і глиноземних активів самої Glencore. Швейцарцям належить 8,75% "РусАла", і в жовтні 2017 р. вони оголосили про намір конвертувати цю частку в розписки En+. Однак після потрапляння Дерипаски під санкції США Glencore відмовилася від цієї ідеї, а її голова Айван Глазенберг покинув раду директорів "РусАла". Глобальний трейдер також визнав всі обмежувальні заходи проти свого російського партнера.

Очевидно, що санкції США торкнуться Миколаївський глиноземний, але швидше не прямо, а побічно. Тому що завод включений в технологічний ланцюжок "РусАла", а значить, йому для збуту сировини не страшні американські обмеження. Однак у МГЗ буде чорна смуга, якщо він так і залишиться у власності Дерипаски: "РусАл", акції якого до 10 квітня втратили більше половини вартості, вже попередив про ризик технічного дефолту.

Однак МГЗ можна спробувати вивести з-під удару, якщо українська влада використовує можливість націоналізувати підприємство. Для цього є хороший фон: США арештовують майно, включаючи особистий особняк у Вашингтоні. Можна поставити під сумнів, чи виконав МГЗ, приватизований ще за Кучми, інвестиційні зобов'язання, дані при купівлі, чи дотримується він екологічні вимоги (були скандали про забруднення червоним шламом) і не ухиляється від сплати податків. Тим більше, що подібний прецедент з конфіскацією активів Дерипаски вже був. У 2014-2015 рр .. держава відсудило у Дерипаски 68% акцій Запорізького алюмінієвого комбінату на підставі того, що "РусАл" довів його до ручки, не виконавши інвестиційні зобов'язання. У російської компанії через кіпрську фірму залишився контроль тільки над 29,5% акцій, і тому американські санкції прямо не повинні торкнутися Залку.

Правда, у цього підприємства поки що справи кепські: у вересні минулого року його заарештували майно. Більш того, "дочки" "РусАла" ще 25 жовтня 2016 р. подали в Міжнародний центр по врегулюванню інвестиційних спорів позов проти України про компенсації інвестицій у ЗАлК. За неофіційними даними, сума може перевищувати $166 млн. У свою чергу, Фонд держмайна планує на травень конкурс з продажу цих 68% акцій Залку.

Відривати обережно

Однак відривати Миколаївський глиноземний від "РусАла" потрібно з обережністю, тому що його сировину доведеться куди збувати. Найкраща перспектива — на ЗАлК, але, на жаль, ще не близька: за даними СБУ, колишнє керівництво компанії цілеспрямовано знищила основні виробничі потужності Залку як конкурента своїм компаніям в Росії, організувавши зупинку руднотермічних печей і основних виробничих ділянок електролізного виробництва. Тому важливо вже зараз від імені держави піти на прямі переговори з Glencore, яка хотіла купити і МГЗ і має алюмінієві заводи не тільки в Росії, або з іншими світовими виробниками цього кольорового металу. Варто запропонувати потенційному інвестору найкращі умови придбання заводу та ведення бізнесу, інакше зайняти тисячі працівників буде ще дорожче.

Нерухомість ще встоїть

Санкції США поки що не повинні вдарити і по ТРЦ Ocean Plaza, незважаючи на те, що їм управляє девелопер "ТПС Нерухомість" Ігоря Ротенберга. Справа в тому, що сам потрапив під санкції олігарх контролює лише третину цієї компанії через кіпрську TPS Real Estate Holdings. Інші 66,6% цієї фірми належать трасту, діючого в інтересах сімей депутата Держдуми Олександра Скоробогатько і Олександра Пономаренка. Однак останні два персонажа також значаться в попередньому "кремлівському списку" кандидатів на санкції, опублікованому в січні, тому все може змінитися.

Втім, українська влада могла б і не чекати "Вашингтона з новим і праведнім законом", а придивитися до цієї групи бізнесменів, так само як і до Дерипасці. Єдина на цей рахунок ініціатива Ігоря Коломойського в бутність їм головою Дніпропетровської ОДА про націоналізацію Ocean Plaza забуксувала ще в 2015 р. І російський девелопер на своєму сайті спокійно пропонує в оренду торгові місця у київському ТРЦ.