Як би інвестиції. З чого раптом росіяни більше всіх "вклалися" в Україну

З ранку 30 серпня цю новину тиражували всі російські сайти з якоюсь дивною гордістю на межі зловтіхи: у першому півріччі 2018 р. Росія посіла перше місце за обсягом інвестицій в Україну. У загальній складності з січня по червень російські організації вклали в українські $436 млн, говориться у звіті Держстату.

Всього ж за перші шість місяців поточного року Україна залучила з-за кордону $1,259 млрд. Російські $436 млн забезпечили 34,6% від загального розміру вкладень, далі в списку йдуть Кіпр з $219 млн інвестицій (17,4%) і Нідерланди з $207,7 млн (16,5%). За ними йдуть Австрія ($58,7 млн., або 4,7%), Польща ($54,1 млн, або 4,3%), Франція ($46,9 млн, або 3,7%) і Великобританія ($43,4 млн, або 3,4%).

Дані українського Держстату свідчать, що більше половини прямих іноземних інвестицій ($750,5 млн, або 59,6%) були спрямовані на фінансову та страхову діяльність. Ще $120,5 млн (9,6%) пішли в сферу оптової та роздрібної торгівлі, $102,7 млн (8,2%) інвестори витратили на промисловість, $100,1 млн. (7,9%) вклали в інформаційно-телекомунікаційну сферу. Кошти, що залишилися, були спрямовані на операції з нерухомістю ($74,8 млн, або 5,9%) і професійну, наукову і технічну діяльність ($55,8 млн, або 4,4%).

Подивимося уважніше на першу трійку інвесторів в українську економіку. Другий і третій номери подиву не викликають. Коли інвестує Кіпр, це означає, в країну повертаються гроші її власних бізнесменів, раніше виведені в європейський офшор. А Нідерланди — один зі світових фінансових центрів, тут історично зосереджено багато інвестиційних компаній.

Росіяни ж намагаються зловтішатися — мовляв, нікуди українській економіці не дітися, залишається російської утриманкою. Але якщо уважно подивитися на структуру російських інвестицій в Україну, то стає зрозуміло, що левова частка цих "інвестицій" — поповнення статутного капіталу "дочок" російських банків в Україні, що потрібно для виконання вимоги НБУ по докапіталізації.

Дійсно, у першому півріччі Ощадбанк (Україна) докапитализировался на 8,3 млрд грн, ВТБ — на 2,2 млрд грн. В сукупності виходить $403 млн, або 92% від тих самих $436 млн, які надійшли від Росії. Тобто скринька відкривається просто: у випадку з російськими грошима мова йде не про інвестиції в їх класичному розумінні, а про бухгалтерських операціях. В іншому випадку українські "дочки" російських банків не зможуть нормально працювати, так як не будуть відповідати вимогам Нацбанку.

Схоже обговорення цифр, до речі, мало місце і більше року тому. Коли підрахували обсяг інвестицій, отриманих українською економікою за підсумками 2016 р., то лідирувала також Росія: російські компанії вклали в українську економіку $1,667 млрд, або приблизно 37,84% від всіх ПІІ ($3,4 млрд). Проте заступник голови Національного банку України Дмитро Сологуб, коментуючи ці цифри, пояснив: "Левова частка з $3,4 млрд торішнього припливу іноземних інвестицій — $2,3 млрд — це насправді бухгалтерська операція з конвертації іноземними банками своїх кредитів перед материнськими банками в капітал".

Не дуже зрозуміло, правда, навіщо російським материнським банкам фінансувати своїх українських "дочок". Адже доходи від них отримувати росіяни все одно не можуть із-за накладених санкцій. Можна лише припустити, що справа тут не в бізнесі, а в політиці. "Дочки" російських банків все разом — це третина банківського капіталу України, тобто потенційно дуже сильна можливість впливати на життя країни. Та сама можливість, заради якої можна і прибутком поступитися.