Як банкіри будують фінансові піраміди
Піраміда банку "Михайлівський"
Афера, в центрі якої опинився нині неплатоспроможний банк "Михайлівський" (буквально до останніх днів його власником був Віктор Поліщук, власник мережі "Ельдорадо"), стала прецедентом на ринку. Завдяки наявності в акціонерів розгалуженої фінансової групи, в яку, крім банку, входило кілька фінустанов, "Михайлівський" був випатрати в безпрецедентно короткий термін, а кількість постраждалих клієнтів різко збільшилася. Крім того, на державу незаконно повісили борг у розмірі близько 1 млрд грн.
З'ясувалося, що з кінця 2014 р. "Михайлівський" регулярно залучав депозити, які оформляв на пов'язану ФК "Інвестиційно-розрахунковий центр", щоб уникнути сплати податків і внесків у Фонд гарантування вкладів. Проте напередодні введення тимчасової адміністрації ці вклади повернули на баланс банку. За словами джерела "ДС", щоб провернути таку операцію, фінустанова за один день здійснила близько 60 тис. проводок. "Якщо одна людина буде сидіти цілий день без обіду і робити тільки проводки, він зможе провести близько 300 операцій. Це означає, що до цього процесу залучили кілька сотень людей", — говорить банківський експерт. Зроблено все було менш ніж за добу, поки нібито була "відключена" операційна система банку. Як визнала в інтерв'ю Лігабізнесінформу заступник голови НБУ Катерина Рожкова, "те, що відбулося в банку "Михайлівський", — чистої води шахрайство". У ФГВФО заявили, що будуть оскаржувати додаткове навантаження у вигляді перекинутих депозитів. Це означає, що власники депозитів можуть не отримати виплат з фонду. Напередодні визнання неплатоспроможним "Михайлівський" примудрився продати свій роздрібний портфель кредитів обсягом майже 0,7 млрд грн. іншої пов'язаної структурі — ТОВ "Фінансова компанія "Фагор". Тепер новий кредитор вимагає, щоб позичальники погашали свої зобов'язання на рахунки компанії. В іншому випадку їм загрожують нарахуванням пені та штрафів. Якщо позичальники будуть слідувати інструкції від "Фагора", ФГВФО залишиться з носом.
У цієї майже детективної історії фігурує і третя афільована з "Михайлівським" компанія — СК "Форте". Вона страхувала фінансові ризики вкладників ФК "Інвестиційно-розрахунковий центр", беручи за послуги 1,5% від суми вкладу. Швидше за все, страхові резерви аффилированного страховика розміщені в тому ж "Михайлівському", а то і зовсім "розчинилися". А значить, навряд чи можна очікувати, що страховик відшкодує втрати вкладникам. Власником СК з листопада 2013 р. числився Віктор Поліщук. Але як і у випадку з банком і фінансовою компанією, бізнесмен вийшов зі складу акціонерів буквально напередодні запровадження тимчасової адміністрації в "Михайлівський". Тепер аферу будуть розслідувати правоохоронні органи. Але покарають екс-власника і топ-менеджерів групи, що представляла з себе велику фінансову піраміду, — велике питання.
Безсилий Нацбанк
За допомогою підконтрольних фінансових компаній, а часто і родинних банків фінансисти провертають операції на сотні мільйонів доларів прямо під носом у регулятора. Банк "Михайлівський" — не єдиний випадок, а швидше найбільш кричущий з усіх. Так, свого часу широкий резонанс отримав скандал, коли акціонери CityCommerceBank вивели всі його активи через друге підконтрольне їм фінустанова — Профінбанк (власником обох називали бізнесмена Рейнса Тумовса).
Деякі ЗМІ повідомляли про переведення активів з Фідобанку в Євробанк (власником обох фінустанов був Олександр Адарич) як раз напередодні введення в перший тимчасової адміністрації. Хоча і в самому банку, та в НБУ цю інформацію спростовували. У пресі озвучувалися і підозри про існування якихось "ділових" язків між "Надрами" Дмитра Фірташа і банком "Кліринговий дім" (один з його власників — Іван Фурсін — бізнес-партнер Фірташа). За версією Finbalance, в кінці 2014 р. частина вкладів юридичних осіб з банку "Надра" могла перекочувати в "Кліринговий дім". Видання допускало, що цей процес міг стати частиною "підготовчої" роботи перед введенням в банк тимчасової адміністрації.
Багато банків використовують дочірні фінансові компанії для оптимізації власної діяльності і корекції звітності. Подейкують, що одна з найбільших фінустанов примудрився перекинути на пов'язану фінкомпаній проблемні активи, що залишилися в Криму і на окупованій території. Тієї ж компанії банк передав свої зобов'язання перед кримськими вкладниками за депозитами. Таким чином, він убив одразу двох зайців: позбавився від необхідності формувати резерви під "токсичні" активи, а заодно і від зобов'язань за депозитами, які по ідеї повинен був би повернути. Після цього власник банку благополучно продав фінансову компанію групі "іноземних" акціонерів з кіпрською пропискою і забув про проблему.
Наскільки така передача була законною? Невідомо. Згідно ст. 520 Цивільного кодексу України передача боргу третій особі без згоди кредитора (вкладника) неможлива. Але обійти цю норму нескладно. Договори банку могли спочатку містити пункт, що дозволяє передавати кредитний або депозитний портфель на баланс третьої особи. "Банки співпрацюють з колекторами або факторинговими компаніями з метою продажу своїх проблемних активів. Але якщо мова йде про портфелі кредитів або депозитів, то передача можлива тільки за згодою позичальника/вкладника, якщо тільки він спочатку не підписує договір з фінансовою компанією", — говорить директор фінансового департаменту РА IBI-Rating Ганна Апостолова.
"На жаль, банки далеко не завжди інформують регулятора про наявність того чи іншого юрособи в складі своєї банківської групи. Отримати інформацію від учасників небанківського фінансового сектора також проблематично, так як структура їх власності непрозора", — констатували в прес-службі НБУ. По суті, Нацбанку не залишається нічого іншого, як розписатися у власному безсиллі.
Інші регулятори також не можуть похвалитися ефективним наглядом. У Нацкомфінуслуг, наприклад, відзначають, що іноді після банкрутства банку платіжну дисципліну починають порушувати і пов'язані структури. "Яскравий приклад — страхова "дочка" Дельта Банку. У неї у фінустанові виявилися заморожені кошти, компанія сильно кульгає. Це питання вже не раз було заслухано на комісії, і будемо от-от приймати рішення. Мова може йти в тому числі про позбавлення страховика ліцензії. Про фінансове оздоровлення в даному випадку говорити складно", — розповів "ДС" голова небанківського регулятора Ігор Пашко.
Змінити ситуацію можуть тільки поправки в законодавство. Впровадити більш повний контроль над фінансовими групами можна з допомогою консолідованого нагляду над фінансовим сектором. І в цьому плані НБУ розраховує на прийняття Верховною Радою України законопроектів №2413-а і 2414-а, які передбачають введення єдиного нагляду за фінансовими установами.
Високі ризики
За даними прес-служби НБУ, зараз регулятор працює над підготовкою нормативної бази, яка дозволить виявити всіх учасників банківської групи та проконтролювати операції, які вони здійснюють між собою. Однак експерти сумніваються, що Нацбанк зможе впоратися з поставленим завданням. "Пов'язаним особам сховати кінці досить легко. У нашій країні працює ціла індустрія по реєстрації фірм в офшорних юрисдикціях, які дозволяють залишатися анонімним потрібний час. А у НБУ немає повноважень для того, щоб вимагати від усіх підряд розкривати власника, так і чисто фізично провести аудит кожної компанії неможливо", —говорить юрист великої юркомпанії.
Член Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран вважає, що оптимальним виходом може стати поділ банків на дві категорії — ринкові і неринкові. Для кожної з них повинні бути виписані власні нормативи пруденційного нагляду. "Банки, які працюють з пов'язаними особами, не повинні вважатися злочинцями, але такі фінустанови, напевно, не повинні допускатися до ринку депозитів фізичних осіб. Можливість щільно працювати з пов'язаними особами повинна бути, але при цьому банк повинен розуміти, що до нього будуть висуватися більш жорсткі вимоги від регулятора", — відзначає аналітик. Сьогодні ж, хоча НБУ і розбив банки на умовні групи, вимоги до їх нормативам пред'являються однакові.
