Як банки обманюють клієнтів

Схема №1. Підвищення ставок за кредитами

Одне з найвідоміших зловживань з боку банків - підвищення процентної ставки за кредитом в односторонньому порядку. Під час кризи 2008 року до такої міри вдавалися дуже багато кредитори. Ні листа регулятора, ні судові позови позичальників не змусили їх піти на поступки. "Навіть програвши суди аж до Верховного, банки все одно не повернули назад ставки тим клієнтам, які не судилися, і не віддали їм зайво переплачене. Ось вам зразок типового шахрайства", - констатує радник голови правління ПАТ "АКБ Новий Олександр Ярецький.

Робити такі "фокуси" стало набагато складніше після прийняття у грудні 2008 року закону україни № 661-VI, який заборонив банкам самовільно змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору. "Згідно з документом, встановлений кредитним договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Якщо ж у договорі фігурує умова, що дає банку таке право, воно є нікчемним", - пояснив "ДС" керуючий партнер адвокатської компанії "Чудовський та партнери" Ігор Чудовський. Виняток становлять договори, в яких спочатку передбачена змінювана процентна ставка. У цьому випадку банк відразу прописує в договорі терміни, графік і максимальний поріг підвищення ставки за кредитом.

Але банкіри і зараз знаходять лазівки для підвищення процентних ставок за кредитами. Особливо це актуально для фінустанов, які зазнають труднощів з ліквідністю. У стандартних кредитних договорах часто фігурує норма, що дозволяє кредиторам ініціювати питання про підвищення процентної ставки. Зазвичай нові умови вступають в силу тільки після підписання відповідної додаткової угоди між банком і клієнтом. У ньому узгоджується порядок повідомлення позичальника про зміну відсотків по кредиту, а також механізм розрахунку нової ставки. За словами партнера АТ "Клочков і партнери" Анастасії Гурської, якщо клієнт не погоджується на підвищення процентної ставки, банк може, наприклад, вимагати дострокового погашення кредиту (такого роду санкції можуть також бути прописані в договорі). Так що позичальник, по суті, стає заручником ситуації і змушений погоджуватися на підписання всіх документів, вигідних для банку.

"Судова практика стоїть на стороні клієнта лише в разі дій банку по фактичної зміни процентної ставки в односторонньому порядку. Що стосується права кредитора ініціювати підняття процентної ставки в рамках умов договору, то тут суд стане на сторону банку", - говорить Гурська. Тому юристи радять клієнтам банків звертати особливу увагу на умови підвищення процентної ставки - у яких випадках, за якою процедурою її можуть підняти і якими можуть бути наслідки відмови.

Схема №2: Поручителі з підступом

Для боротьби з позичальниками банки часто не йдуть на цілком законні виверти. Наприклад, якщо мова йде про спірних справах, кредитори заднім числом можуть укладати додаткові договори поручительства за кредитом, який зареєстровано в тому районі, місті і т. д. де у банку є "кінці" в суді, і таким чином змінювати підсудність справи. Зробити це нескладно, оскільки договір поруки є двостороннім і не вимагає згоди боржника. "Це цілком жива, діюча донині схема. У Приватбанку, наприклад, "улюблені" суди - Жовтневий та Індустріальний районні суди Дніпропетровська", - розповідає адвокат, старший партнер АК "Кравець та Партнери" Ростислав Кравець. За його словами, такі поруки зазвичай оформляються на символічні суми, так що основну суму боргу суд стягує саме з боржника.

Схема №3 Поділитися зі "своїми"

Ще одна популярна схема заробітку - партнерство банків з різними фінансовими і нефінансовими організаціями. В першу чергу це страховики, юристи, оцінювачі, нотаріуси і т. д. Їх послугами змушені користуватися банківські клієнти, які оформлюють кредит або депозит. Як правило, акредитовані представники беруть плату за послуги за цінами вище ринкових. "Обідравши" клієнта, вони діляться заробітком з банком.

Особливо активно заповзятливі банкіри нав'язують послуги "своїх" страхових компаній, від яких потім отримують комісії 60-90% від суми платежу. Особливо таке "співробітництво" поширене в сфері споживчого кредитування, коли під виглядом додаткових гарантій і послуг споживачеві продають непотрібні страховки. "Це не тільки страхування об'єкта, для придбання якого береться кредит, але і страхування життя позичальника, поручителя і т. д. з обов'язковим щорічним продовженням. Все це виливається в значні суми витрат для клієнтів", - розповідає Анастасія Гурська.

Схема №4: Комісії і штрафи

У кредитних договорах дрібним шрифтом прописують комісії за перевірку документів, за надання кредиту, за відкриття рахунку, за дострокове погашення позики та ін Багато банків встановлюють просто драконівські пені за прострочення по кредитах. "Наприклад, і зараз зустрічається пеня в розмірі 1% в день (360 % річних)", - стверджує Олександр Ярецький.

За законом банки зобов'язані надати клієнту розрахунок реальної ефективної процентної ставки та розкрити потенційну вартість кредиту. Однак, за словами адвоката, партнера АТ "СК ГРУП" Юлії Курило, кредитори часто цього не роблять, особливо коли мова йде про інформації по кредитній карті. "Кредит по карті поновлюваний і розрахунок відсотків у таких випадках наперед утруднений. Тому відстояти в суді свою позицію, а тим більше отримати якусь компенсацію клієнт не зможе", - говорить Юлія Курило.

Ще один варіант маніпулювання, коли банк підвищує комісію за обслуговування картки або кредитний ліміт, не повідомляючи клієнта. "Банку достатньо прописати нові умови у себе на сайті, і вони автоматично поширюються на всі карткові договори. З моменту опублікування такої інформації вважається, що клієнт ознайомлений з новими умовами", - каже Ростислав Кравець. Як правило, мова йде про невеликі суми і часом клієнт навіть не помічає, що за таких трюків регулярно переплачує банку.

Схема №5: Неповернення депозиту і штраф за сплачений кредит

За словами Ігоря Чудовського одна з найбільш поширених прийомів - маніпуляції з кредитами або кредитними картами. Наприклад, у клієнта утворився борг з-за того, що платіж пройшов на день пізніше. Банк не повідомляє про це одразу, а нараховує штраф, а потім включає нарахування відсотків. При цьому позичальник надалі може платити справно, але через якийсь час йому повідомляють, що він заборгував пристойну суму.

Аналогічна історія може статися з не використовується банківською карткою або з картою, яка спочатку була випущена без плати за обслуговування. "У будь-якому випадку при втраті, переході в інший банк, звільнення з роботи відповідну карту потрібно закрити. Інакше на ній може з'явитися негативний баланс: банк може списати гроші, наприклад, за СМС-банкінг, за річне обслуговування і т. д. І в підсумку буде наростати борг", - говорить Ігор Чудовський.

Банки примудряються дурити і з депозитами. Наприклад, якщо клієнт не прийшов забрати свій вклад вчасно, цілком можуть пролонгувати, але вже на інших умовах (з менш вигідною ставкою, з величезними штрафними комісіями за дострокове зняття вкладу тощо). Пояснити це банк може просто: попередня депозитна програма нібито перестала діяти і тому умови змінилися.