До вас їде ревізор. Що таке аудит і навіщо він потрібен

Аудит походить від латинського слова audit, яке перекладається як "слухає". Це багатозначний термін, який у широкому сенсі означає перевірку або оцінку чого-небудь — як особистості, організації, системи, процесів, так і підприємств, продуктів або проєктів.

Найчастіше слово "аудит" використовується для позначення процесу перевірки достовірності фінансової і бухгалтерської звітності компанії, за результатами якої складається аудиторський висновок. З тим же значенням часто вживається вираз "аудиторська перевірка".

Потреба в аудиті як в незалежній оцінці виникла під час зародження та розвитку товарообмінних і грошових відносин. Окремі форми аудиту існували ще в Стародавньому Єгипті близько 2,6 тис. років до н. е., де деякі чиновники виконували як функції обліку, так і контролю. А в III ст. до н. е. в Римській імперії контроль над фінансами здійснювали чиновники, яких називали "кураторами". В Афінах також були спеціальні службовці та контролери, які повинні були не тільки складати звіти про доходи і видатки держави, а й перевіряти їх.

Навички аудиторів у сучасному розумінні цієї професії (як сторонніх перевіряючих), активно стали використовуватися в період розквіту італійських міст-держав. Купці Флоренції, Генуї та Венеції прагнули перевірити платоспроможність капітанів торгових судів, послугами яких вони користувалися, а також партнерів, з ким вони планували укласти угоди.

У середні віки аудиторська діяльність вже стала настільки популярною і затребуваною, що з'явилися цілі трактати про контроль облікових записів і звітності, про те, як проводити інвентаризацію залишків і дебіторської заборгованості, перевіряти правильність цін та ін.

Сильним стимулом для розвитку аудиту став бурхливий розвиток капіталізму, коли з середини XIX ст. у країнах Європи і Північної Америки з'явилися великі власники великих підприємств. Вони стали займатися стратегією розвитку бізнесу, а рішення поточних фінансових та управлінських проблем віддали в руки найманих менеджерів. Останні, бажаючи збагатитися, не втрачали випадку "нагріти" свого роботодавця. Тоді і виросла роль аудитора як залученого ззовні фахівця, який, не будучи ніяк не пов'язаний з керівництвом компанії, міг неупереджено перевірити звіти і видати результат: хто з менеджменту скільки вкрав.

Хоча професія аудитора розвивалася поступово ще з давніх часів, офіційною датою її народження може вважатися 23 жовтня 1854 р., коли Союзу бухгалтерів Единбургу був наданий статус королівського, а членам Союзу — звання "привілейовані бухгалтери". А вже до початку XX ст. у світі було створено 12 організацій професійних бухгалтерів.

Період розвалу СРСР супроводжувався виникненням інституту приватної власності, відповідно, став з'являтися і інститут аудиторів, які прийшли на зміну радянським ревізорам. Діяльність перших аудиторських компаній перебувала під значним контролем держави. У 90-ті контроль держави над аудиторами став слабшати, одночасно з цим був прийнятий закон "Про аудиторську діяльність" та почала формуватися нормативно-правова база для роботи аудиторів. На цей період прийшла і вимога обов'язкового аудиту для більшості підприємств, тому попит на фахівців цієї професії був високий.

Фінансова криза 1998 р. та скасування обов'язкового аудиту підприємств на початку 2000-х років привели спочатку до скорочення попиту на ці послуги, але потім через посилення контролю на тлі все ще заплутаного законодавства в сфері підприємництва та сплати податків аудитори знову стали затребувані. Також на цей період припадає поява на українському ринку представників Великої п'ятірки міжнародних аудиторських компаній (яка пізніше стала Великою четвіркою — див. нижче), і трансформація національних нормативів аудиту відповідно до міжнародних вимог.

Закон України "Про аудиторську діяльність" містить низку обмежень для тих, хто хоче займатися цим бізнесом. Так, аудиторська діяльність носить винятковий характер — тобто компанія може займатися тільки цією справою і ніякою іншою.

Аудитор повинен мати кваліфікаційний сертифікат, який може отримати будь-хто, хто має вищу економічну або юридичну освіту, досвід роботи ревізором, бухгалтером, юристом, фінансистом або економістом не менше трьох років, і здасть кваліфікаційний іспит. Аудиторами не можуть бути раніше судимі громадяни.

Кожен аудитор, будь то компанія або приватний підприємець, повинен бути включений до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів. Така фірма може надавати послуги, якщо в її штаті є хоча б один аудитор, але він повинен бути керівником компанії.

Аудитор не може перевіряти підприємство, якщо він є прямим родичем його керівника, його засновником або має в ньому майнові інтереси.

Іноземні інвестори і контрагенти звикли довіряти в першу чергу неукраїнським аудиторським компаніям, тому вітчизняному бізнесу, який захоче вести справи з нерезидентами, можливо доведеться зіткнутися з вимогою пройти аудит в однієї з фірм із згаданої вище Великої четвірки — Deloitte&Touche, PriceWaterhouseCoopers, Ernst&Young або KPMG. Всі вони мають представництва в Україні, правда, за свої послуги беруть досить високу плату.

У компанії може бути власний підрозділ, який забезпечує періодичний незалежний аудит. Він оцінює адекватність і ефективність заходів внутрішнього технологічного контролю, управління господарськими і фінансовими ринками, повноту і достовірність фінансової та іншої звітності, а також дотримання принципів і процедур обліку.

Це явище в Україні також поширене. З 2006 р. навіть діє Всеукраїнська громадська організація "Гільдія професійних внутрішніх аудиторів України".

У ХХ ст. аудит розділився на дві великі групи: фінансовий і промисловий аудит. Перший — це аудит в його класичному розумінні, що передбачає перевірку фінансової звітності та написання висновку за її результатами: наскільки звітність достовірна. Поруч з фінансовим стоїть інвестиційний аудит, що дає відповідь на запитання про те, наскільки ефективно і відповідно до заздалегідь визначених цілей використовуються інвестиції. Також до першої групи зараховуються ревізійна діяльність та інвентаризація.

Промисловий аудит — більш складне явище, оскільки, крім фінансів, під перевірку підпадають і системи організації виробництва, системи управління і контролю якості, технічний стан обладнання підприємства, мережі, технічна та проєктна документація. За результатами промислового аудиту з'являється звіт, в якому прописується, наскільки обгрунтовано застосовуються ті чи інші технічні рішення і способи управління виробництвом, чи відповідає стан обладнання вимогам нормативних документів.

Видів аудиту безліч. Існує аудит персоналу, при якому визначається потенціал співробітників і те, наскільки вони відповідають корпоративній культурі і цінностям компанії. З його допомогою перевіряється, чи відповідає співробітник займаній посаді, які його особисті характеристики, а також характеризується персонал компанії в цілому.

При екологічному аудиті перевіряється, наскільки компанія або підприємство дотримуються стандартів, нормативів і вимог у сфері екологічної безпеки і охорони навколишнього середовища.

PR-аудит — це перевірка виконання завдань проєкту та ефективності використання коштів на цей проєкт. У ході цього виду аудиту підраховується кількість повідомлень у ЗМІ про компанію, вони оцінюються і аналізуються.

Публічний аудит означає перевірку кваліфікації трейдера.

Операційний аудит-перевірка бізнес-процесів, що представляють основну діяльність організації, на їх відповідність прийнятим у компанії стандартам.

Окремо варто виділити енергетичний аудит. Він стає все більш популярним в Україні на тлі зростання тарифів і цін на енергоносії. Енергетичний аудит промислових підприємств дозволяє перевірити, наскільки ефективно і економно витрачаються енергоносії і що можна зробити, щоб знизити ці витрати. Фактично енергетичний аудит — це перше, що повинні зробити власники комерційної або промислової нерухомості, якщо задумалися про зниження витрат на енергію і скорочення викидів вуглецю.

Енергетичний аудит можна проводити і в житлових будинках — багатоквартирних багатоповерхових будинках або в будинках приватної будівлі. В Україні навіть є компанії, які займаються енергетичним аудитом житла і видачею рекомендацій — що і як потрібно зробити, щоб скоротити витрати на енергоносії.