Обоє рябоє. Як Гонтарева і Коломойський повісили на українців борг в $6 млрд

І топ-менеджери банку, і керівництво країни називають націоналізацію "Приватбанку" вимушеним кроком. Однак, говорячи про те, що ж саме змусило до цього кроку, вони пропонують різко відрізняються версії. І старанно обходять питання про ціну, яку доведеться заплатити з українського бюджету.

Версія Коломойського

Відразу після офіційного повідомлення про націоналізацію "Приватбанку" директор з інформаційних технологій "Приватбанку" Дмитро Дубілет (син голови правління "Приватбанку" Олександра Дубілета) дав своє пояснення:

"Чому це сталося?

З тих пір, як почалася війна, наш банк пережив сім інформаційних атак. Будь-який інший банк не пережив би будь-яку з них.

Але остання атака, яка почалася тиждень тому, була найважчою. Кожен день ми оновлювали рекорди за кількістю коштів, виданих панікуючим Клієнтам в банкоматах і відділеннях.

До речі, в суботу, коли паніка почала потроху спадати, контрольний постріл зробив "Інтер" у вечірньому випуску новин: "У понеділок ПриватБанк призупинить всі платежі! Втім, ми не отримали ні підтвердження, ні спростування цієї інформації від прес-служби банку". Думаю, для журналістів Інтера уготовано окреме місце в пеклі (від прес-служби пекла я спростування не отримав).

Власне, рішення про добровільну і мирну передачу банку у володіння державі було прийнято рівно в той момент, коли ми зрозуміли, що цю інформаційну атаку ми не можемо пережити, і що під загрозою можуть опинитися наші Клієнти".

Таку ж історію розповів перший заступник голови правління "Приватбанку" Олег Гороховський. "Після початку військових дій і на тлі падаючої економіки ми пережили сім інформаційних атак. Кожна атака призводила до оттокам коштів фізичних осіб і корпоративних клієнтів. Кожна з цих атак виявилася б смертельною для будь-якого іншого банку. Найбільш потужною була остання атака. Кожен день ми оновлювали рекорди за кількістю коштів, виданих переляканим клієнтам в банкоматах і відділеннях. Наша банкоматна мережа останні дні видавала більше 2 мільярдів гривень в день. При тому, що попередні рекорди ледве дотягували до 1,5 мільярдів в найбільш пікові дні", – повідомив Гороховський. Він підкреслив: "Рішення про добровільну і мирну передачу банку у володіння державі було прийнято в той момент, коли ми зрозуміли, що цю інформаційну атаку ми не можемо пережити і що під загрозою можуть опинитися наші Клієнти".

Версія Гонтарєвої

Петро Порошенко, зі свого боку, підкреслює системні проблеми банку. "Заходів, які протягом останніх двох років брали приватні власники і топ-менеджери, виявилося недостатньо, — заявив президент у своєму відеозверненні. — Проблеми "Приватбанку" накопичувалися роками. В умовах війни та економічної кризи вони ще більше загострилися. Акціонери не знайшли ресурсів для виконання обов'язкової програми докапіталізації. А чинна бізнес-модель, очевидно, себе вичерпала".

Обґрунтовуючи рішення про націоналізацію "Приватбанку", президент згадав про тривоги МВФ. "Виникла пряма загроза як самому банку, так і всієї банківської системи України. Це очевидно нам самим. З цього приводу протягом останніх шести місяців серйозну стурбованість постійно висловлювали наші ключові фінансові партнери — Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, Європейський банк реконструкції і розвитку та інші. Тому очевидно, що єдиним способом зберегти банк і таким чином забезпечити схоронність коштів його клієнтів є його перехід у власність держави", — заявив Порошенко.

А міністр фінансів Олександр Данилюк стверджує, що націоналізація "Приватбанку" наблизила Україну до отримання чергового траншу від Міжнародного валютного фонду. "Це важливе рішення в рамках нашого співробітництва з МВФ, — заявив міністр на брифінгу вранці 19 грудня. — І це також наблизить нас до тісної співпраці з фондом для отримання наступного траншу".

Не зайве нагадати, що про націоналізацію "Приватбанку" (правда, без згадки назви банку) йдеться у меморандумі, підписаному з МВФ 1 вересня. "У разі націоналізації банку ми залучимо широко відому визнану міжнародну компанію для управління врегульованих банком з метою перетворення його в привабливий комерційний проект в майбутньому", — пообіцяло керівництво України в пункті 13b меморандуму. Таким чином, нинішнє рішення зовсім не було спонтанним.

Порошенко у своєму відеозверненні повідомив, що для управління банком вже найнята нова високопрофесійна група фахівців, до формування якої приєднався Європейський банк реконструкції та розвитку. Цю інформацію одразу ж підтвердив президент ЄБРР Сума Чакрабарті. "Я рішуче підтримую рішення уряду України приватизувати "Приватбанк" і таким чином захистити його вкладників — як приватних осіб, так і підприємства", — заявив Чакрабарті. За його словами, ЄБРР готовий надати експертну допомогу в питанні націоналізації. "Ми вже запропонували уряду скористатися нашим досвідом. Ми підтримуємо зусилля Національного банку з реформування фінансового сектора країни — і утвердженню належного управління в цій сфері. Україна безумовно може розраховувати на підтримку ЄБРР у цієї важливої задачі", — підкреслив президент ЄБРР.

За чий рахунок банкет

В таблиці 2b додатків до меморандуму з МВФ записано, що на докапіталізацію банків до кінця 2016 р. планується випустити держоблігацій на 166 млрд грн. Вже відомо, скільки з цієї суми буде пущено саме на докапіталізацію націоналізованого "Приватбанку". У спільній заяві Мінфіну і НБУ йдеться, що зараз загальна потреба "Приватбанку" у капіталі становить 148 млрд грн. Це дорівнює майже чверті всіх доходів держбюджету, очікуваних в 2016 р.

З березня 2015 р., коли МВФ затвердив для України чотирирічну програму EFF(Extended Fund Facility — "Механізм розширеного фінансування"), Україна отримала в загальній складності $7,7 млрд., А всього ця програма передбачає фінансування в обсязі $17,5 млрд. Таким чином, залишилося отримати за програмою EFF майже $10 млрд. Тому зрозуміло бажання виконати умови меморандуму.

Однак для цього державі доведеться позичити (шляхом випуску облігацій) на докапіталізацію "Приватбанку" майже $6 млрд. Хоча раніше ці витрати вважалися обов'язком акціонерів банку. І всі ці позики, отримані від МВФ і по облігаціях — доведеться поступово повертати, виплачуючи також і відсотки за ним.

Мінфін та НБУ в своїй заяві говорять, що основною причиною проблем "Приватбанку" стала "невиважена кредитна політика банку, яка призвела до втрати банком капіталу". Це змусило НБУ віднести "Приватбанк" до категорії неплатоспроможних. Однак подібне сталося і з десятками інших банків, які за рішенням НБУ були ліквідовані. "Приватбанк" відрізняється від них своїм розміром, ліквідувати його було не можна, довелося націоналізувати і далі доведеться накачувати позиченими у зовнішніх кредиторів грошима.

Звичайно, у всіх проблемних банків були якісь власні прорахунки, у деяких — злочинні зловживання. Але є ще і загальна проблема всіх комерційних банків. Це — політика керівництва НБУ, яка зробила дуже дорогим (і тому практично неможливим) кредитування підприємств і викликала системна криза банківської сфери. Причому глава НБУ Гонтарєва мала можливість записувати в меморандум з МВФ пункти про "проріджування" комерційних банків, як тепер про націоналізацію "Приватбанку", щоб потім видавати це за вимоги МВФ.

В сухому залишку маємо ось що. І власники "Приватбанку", і влада отримали те, чого хотіли. Ігор Коломойський позбавився від необхідності шукати $6 млрд на докапіталізацію "Приватбанку". А влада взяла "Приватбанк" під свій контроль. Розплачуватися за задоволення їх бажань буде державний бюджет, тобто всі громадяни.