Іван Плачков: Ось, уявімо, повернули ми Донбас. Куди подінемо антрацит?
- Блокада на Донбасі посилила кризу на ринку енергетики. Як ви вважаєте, наша енергетика в змозі адаптуватися до нових умов або постійно доведеться реагувати в пожежному режимі?
- Я говорив і продовжую говорити про те, що ми дуже спокійно ставимося до підготовки країни до опалювальних сезонів. Чиновники, як завжди, рапортують, що країна входить в опалювальний сезон з достатніми запасами, що все пораховано і контролюється, але це, як виявляється, не зовсім так. В умовах триваючої війни у нас повинні бути в запасі кілька варіантів проходження зимового максимуму. Адже вже було таке, що з окупованих територій припиняли поставки вугільної продукції. Але ми не зробили висновків. Який рік ходимо в зиму з запасами до 1,5 млн т вугілля.
- За вашою логікою, ми самі собі створюємо загрози для дестабілізації?
- Це підтверджується тими подіями, про які ми вже знаємо. Наприклад, згадаємо про закупівлю вугілля в Південній Африці роком раніше.
Після укладення договорів про постачання вугілля в адміністрації сказали, що це злочинно, не потрібно купувати вугілля в ПАР. Прокуратура взялася за цю справу, зробила висновок, що вугілля не горить і людей, які займалися цими закупівлями, потрібно посадити у в'язницю. Виявилося, що вугілля горить, він згорів, ми її спожили
Після укладення договорів про постачання вугілля в адміністрації сказали, що це злочинно, не потрібно купувати вугілля в ПАР. Прокуратура взялася за цю справу, зробила висновок, що вугілля не горить і людей, які займалися цими закупівлями, потрібно посадити у в'язницю. Виявилося, що вугілля горить, він згорів, ми її спожили. Сьогодні ми повернулися до ситуації, коли ми знову повинні купувати вугілля в ПАР, Китаї чи Австралії. Ось що у нас відбувається на ринку. Ситуативні, рефлекторні і часто непрофесійні заяви і дії.
- З тарифами також?
- Тарифна політика у нас алогічна. Я, енергетик з 40 річним стажем у галузі, не розумію, як формуються тарифи. Тому, ми через 1,5 року прийшли до того, що президент рішенням РНБО дає завдання НКРЭКП обґрунтувати тарифну політику в Україні. І таких прикладів у галузі багато. Під час своїх публічних виступів я часто говорю про відсутність енергетичного балансу країни. Саме з нього треба починати в енергетиці. Проблема в тому, що ми не знаємо, скільки нам потрібно ресурсів.
- Це цікаво, а що тоді означає на практиці введення надзвичайного стану в енергетиці?
- Я б не називав це надзвичайним становищем в енергетиці. Це скоріше особливий алгоритм роботи на енергоринку з-за дефіциту вугілля антрацитової групи. Саме із-за припинення поставок цього вугілля два підприємства — "Енергоринок" і "Укренерго" — визначають в ручному режимі роботу генеруючих компаній, які енергоблоки АЕС, ТЕС або ГЕС і ГАЕС та ін. будуть працювати в ОЕС і з яким навантаженням.
- Ви вважаєте введення надзвичайного стану виправдано?
- Сьогодні важливо мобілізувати країну. Щоб не допустити відключень, потрібно скоротити споживання эллектроэнергии чіткими організаційними заходами з боку відповідальних відомств, уряду. ОЕС України може відчувати дефіцит потужності тільки під час пікових навантажень в енергосистемі (ранковий і вечірній максимум споживання). Тому треба ці пікові навантаження "розігнати", перенісши початок робочого дня на годину раніше або пізніше, погодинно обмежуючи підприємства, і звернутися до населення, щоб економно споживали електроенергію по областях.
Ситуація на енергоринку критична, але її можна вирішити без соціальних потрясінь, якщо професійно організувати роботу.
- Історично склалося так, що наші ТЕС працюють на вугіллі антрацитної марки, зараз цей вугілля на окупованій території. Чому станції не модернізують і не переводять на вугілля газової групи? Адже у більшості країн світу використовується вугілля газової групи. Крім того, це просто питання безпеки...
- Я не згоден з вами, що всі країни працюють на вугілля газової групи. Працюють на тих вугіллі, які є. Німеччина, наприклад, працює на бурих вугіллях. Багато в чому вибір марки вугілля визначає логістика і його наявність. В Україні склалося так, що в котлах теплових станцій використовують антрацит. У зв'язку з подіями на Донбасі ТЕЦ і ТЕС відчувають дефіцит антрациту. Перевести зараз котли на інший вугілля коштує дуже дорого. До того ж у нас немає власного виробництва котлів і немає інженерів, які могли б це втілити. Те, що зараз на Зміївській ТЕС перекладається два котла на вугілля марки Г, це досвідчені зразки.
- Прихильники блокади аргументують свою позицію турботою про безпеку, в тому числі енергетичної...
- Давайте подивимося на ситуацію з іншого боку.
АТО не може тривати вічно. От уявімо, що настав мир і Донбас починає продукувати антрацит. Куди його подіти, якщо котли будуть переведені на вугілля іншої марки?
Тому я б не поспішав. Ось ми робимо два блоки, давайте подивимося на результат. Але, щоб посилювати енергетичну безпеку, у нас повинні бути в запасі ще кілька прорахованих варіантів з організаційними заходами технічної роботи ОЕС України.
- В уряді багато говорять про будівництво нових ГЕС і ГАЕС. У перспективі це допоможе стабілізації ситуації?
- Якщо говорити про гідроенергетику, то це один з найбільш розвинених секторів енергетичного комплексу. Крім вироблення електроенергії ГЕС і вирішують соціальні питання. До речі, хочу пояснити супротивникам гідроелектростанцій, які заявляють, що затоплено багато земель. У Миколаївській, Херсонській, Черкаській областях завдяки існуванню гребель вирішуються питання водопостачання.
Якщо б не було каскаду ГЕС, то морська вода піднімалася б по Дніпру на 200 км і на цих землях були суцільні солончаки.
Відповідно, ці регіони не заселялися б і не розвивалися. Завдяки створенню великих резервуарів води і зведення бар'єрів, каскаду ГЕС на Дніпрі на шляху морського течії в цих галузях стало можливим більш інтенсивний розвиток сільського господарства. Відмінною особливістю ГЕС від ТЕС є легка маневреність. Основне їх призначення - це покриття пікових навантажень. Щоб утримати частоту 50 Гц, працюють в основному гідроелектростанції, в тому числі гідроакумулюючі станції. Зараз триває будівництво нових агрегатів на Дністровській ГАЕС та Ташлицької ГАЕС. Є план введення їх в експлуатацію до 2026 р. Після реконструкції на Канівській ГЕС виробництво електроенергії буде збільшено на 200 МВт. Роботи проводяться вже більше 20 років і фінансуються за рахунок Світового та Європейського банків.
- Кредити доведеться віддавати...
- До речі, повернення кредитів здійснюється не за рахунок підвищення тарифів для населення, а за рахунок прибутку від додаткових потужностей.
- Якось вже дуже довго все будується...
- Якщо говорити про темпі робіт, то будівництво йде повільно, але в умовах сьогоднішнього дня задовільно. Об'єкти закладалися ще в 70-х роках і в свій час були кинуті. Але енергетики зуміли їх повернути до життя. Терміни здачі їх в експлуатацію давно пройшли. Зараз їх будуть вводити за новим графіком. Останній рядків -2027 р. Причому якщо все буде зроблено, то це буде найвищим досягненням.
- Україна планувала побудувати завод з виробництва ядерного палива, але проект був зупинений. Чи можна його сьогодні реанімувати, адже він безпосередньо пов'язаний з посиленням енергетичної безпеки країни?
- Будівництво такого заводу залишається актуальним, але через ситуацію в країні, з-за відсутності коштів на його спорудження зараз не представляється можливим. Це питання відкладається, як кажуть, до кращих часів. Крім того, є проблема поводження з відпрацьованим ядерним паливом (ВЯП).
- А в чому проблема?
- Росія сьогодні не бере ВЯП на переробку. Використане паливо береться на зберігання і потім повертається в Україну. На Запорізькій АЕС побудовано сховище тільки під зберігання палива цієї станції. Всі ми знаємо про проект будівництва СВЯП в Чорнобильській зоні, але він не фінансується. Щоб бути незалежними, нам потрібно побудувати це сховище.
- На тлі похмурої картини в електроенергетиці у газовидобувників великі плани. Як ви вважаєте, чи зуміє Україна довести річний видобуток газу до 27 млрд куб. м до 2020 р., як планує уряд?
- Ці обсяги зафіксовані в прийнятій Концепції розвитку газодобувної галузі до 2020 р. Але коли вперше прозвучала цифра 27 млрд куб. м, то я багатьох перепитував, а ви не помилились? Як можна, добуваючи сьогодні 18 млрд кубометрів, збільшити видобуток до 27 млрд? Керівники компаній заявляють, що якщо буде введено стимулююче оподаткування на нові свердловини, то компанії зможу збільшити буріння нових свердловин і привнести технології на ринок, вони осилять цю задачу. Але поки газовидобувників не чують. Уряд підняв ціну на газ для населення, що за виручені гроші інвестувати в державну видобуток. Ціни підняли, гроші збирають, а "Укргазвидобування" видобуток поки не збільшило.
Іван Плачков, екс-міністр енергетики
Народився 23 листопада 1957 р., с. Криничне, Болградський район Одеської області.
Освіта: Одеський політехнічний інститут (факультет атомної енергетики), 1980 р.
Кар'єра: 1980-1993 - Київська ТЕЦ-5 машиніст-обхідник, керування котлами машиніст, старший машиніст, заступник начальника цеху, в. о. начальника цеху, начальник котлотурбінного цеху, заступник директора по капітальному будівництву; 1993-1994 - головний інженер Київської ТЕЦ-5 ПЕО "Київенерго"; 1994-1995 - головний інженер ПЕО "Київенерго"; 1995-1998 - голова правління - директор Державної акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"; 1998-1999 - голова правління - генеральний директор АЕК "Київенерго"; 1999 р. - міністр енергетики; 2000-2005 - генеральний директор АЕК "Київенерго"; 2005-2006 - міністр палива та енергетики; 2006-2007 - голова Одеської облдержадміністрації; 2007-2008 - радник президента України; 2008-2010 - заступник керівника Державного управління справами; голова "Всеукраїнської Енергетичної Асамблеї"; голова Наглядової ради компанії "Київенерго".
