Іван Плачков: "ДТЕК готова домовлятися про передачу "Київенерго" місту"
"ДС" В кінці квітня закінчується термін дії договору оренди, за яким муніципальними тепловими мережами керує "Київенерго". У мерії хочуть повернути тепломережі міста. На якій стадії процес передачі?
І. П. Проблема в тому, що енергетичний комплекс Києва ще з 1930-х років формувався як єдине ціле. Це був єдиний комплекс, так було задумано за часів СРСР. У будь-якій країні національна модель енергокомплексу відрізняється: в Німеччині це так, у Франції по-іншому, але в цілому в світі через подорожчання ресурсів має місце тенденція до централізації систем теплопостачання. Це тільки у нас в Україні винаходять "геніальні" ідеї і те, що створювалося єдиним цілим, чому-то розривають на частини, а потім починають шукати, як же організувати його роботу.
"ДС" Долаємо труднощі, які самі собі створюємо...
І. П. Так, але тим не менш процес йде. У минулому році був прийнятий Закон "Про ринок електроенергії", а він передбачає, що генерація електроенергії буде окремо, поставки окремо і продажу окремо. ДТЕК на виконання законодавства виділила "електричну" частина мережі, виділила збут, а в компанії "Київенерго" залишився тільки "теплової" блок ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, а також розподільчі і магістральні мережі, котельні і т. д. Тепер виникає дилема: місто може піти по шляху отримання контролю над ПАТ "Київенерго", а може розвивати своє нове комунальне підприємство. Старе ліквідувати, людей перевести у нове. На мою думку, це дуже складно, а за великим рахунком неможливо, як для 8 тис. персоналу, так і для технологічного процесу.
"ДС" Чому? Велика паперова робота?
І. П. Так, тільки на паперову роботу потрібно витратити роки два. Головна проблема - тривала процедура отримання відповідних ліцензій, яких необхідно п'ять (виробництво е/е і тепла на ТЕЦ та малих котелень, транспортування теплової енергії, постачання тепло-
енергії), понад 200 дозвільних документів, захист 20 тарифів на послуги для різних категорій споживачів, підписання договорів газопостачання, затвердження річних інвестпрограм, забезпечення допусків до роботи персоналу та ін. Плюс щось справді пропаде в процесі плюс налагодження зв'язків з енергоринком, суміжниками, партнерами... Це колосальна, механічна і здебільшого непотрібна робота, враховуючи, що є готова компанія "Київенерго", яка вже працює. Так от, є інший варіант.
"ДС" І який же?
І. П. Другий варіант - це коли оцінюється вартість діючого ПАТ "Київенерго", і муніципалітет викуповує цю компанію. По вартості, яка буде визначена незалежним оцінювачем. Зрозуміло, що тут може бути багато цікавих моментів, враховуючи, що у "електричної" частини майна компанії є частка міста, а в "тепловий" якась частина ДТЕК. Тому це майно теж треба оцінити, обміняти, і в результаті хтось комусь залишиться винен.
"ДС" Як завжди, місто компанії?
І. П. Складно сказати, потрібно вважати. Не виключено, що навпаки - компанія місту. Ускладнює процес поділу ще й фактор боргів за газ, який, згідно з чинним законодавством, не залишиться у "Київенерго", як деякі думають, а автоматично перейде разом з майном до КП. Так що і в цьому аспекті створення комунального підприємства не панацея. У свою чергу, борги по газу виникають у зв'язку із заборгованістю споживачів за теплову енергію, яка складає більше 4 млрд грн. У будь-якому випадку угода між ДТЕК та КМДА по передачі акцій і управлінського контролю "Київенерго" буде більш вигідною для міста, ніж створення фактично з нуля нового комунального підприємства. І фінансово, і організаційно, і з точки зору ризику виникнення надзвичайних ситуацій, аварій і т. д.
"ДС" Чотирьохмільярдний борг - це тільки населення?
І. П. Немає, це всіх споживачів міста Києва. При цьому 1,5 млрд грн - це борг держави. Це пільги і субсидії, це компенсація різниці в тарифах. Це борги не за один рік, скажімо, що різниця в тарифах ще за 2015 рік не погашена. З іншого боку, у "Київенерго" має борг за газ в районі 3,5 млрд грн.
"ДС" І виникає ідея взаємозаліку?
І. П. Держава повинна розрахуватися з боргами. Як вимагати з інших споживачів, якщо самий недисциплінований платник - це держава? Питання боргів доведеться якось вирішувати. Тим не менш якщо місто хоче управляти "тепловим" блоком "Київенерго", то ДТЕК каже, мовляв, ми не заперечуємо, забирайте.
"ДС" А чому така щедрість?
І. П. Та тому, що сьогодні в Україні діяльність з тепло - постачання не приносить прибутку, а тільки збитки. Правда, справедливості заради треба сказати, що так було завжди. Зараз це до мільярда гривень збитків в рік. Тому ДТЕК каже: забирайте, договір закінчується, ми його продовжувати не будемо, оскільки держава не виконує свої зобов'язання.
"ДС" Що ви маєте на увазі?
В. П. Те, що держава надає пільги та субсидії і практично за них не платить. Ситуація дуже напружена, і безболісного варіанти її вирішення немає. Зараз розглядаються різні варіанти, але все зводиться до пошуку винних.
"ДС" Хто винен, як раз зрозуміло - олігархи і злодійкуваті чиновники...
І. П. Ну да, універсальний рецепт на всі часи.
"ДС" Що можна і потрібно зробити сьогодні?
І. П. На мою думку, ми повинні шукати вихід виходячи з інтересів споживача, Місто і енергетичний комплекс повинні розвиватися. Для цього необхідно зберегти колектив "Київенерго" (це 8 тис. чоловік) і технологічні зв'язки всередині і зовні компанії. Далі необхідно визначитися, скільки коштує частка міста і частка ДТЕК. Оцінити борги. Суму боргу, яку потрібно буде заплатити, реструктуризувати. Для цього необхідно взаєморозуміння та співпрацю на рівні керівництва міста та компанії ДТЕК.
"ДС" Вони конфліктують?
І. П. Немає, але і належної координації теж немає. Я розумію, що місту складніше, оскільки вони кожен свій крок звіряють з настроями депутатів. ДТЕК у прийнятті рішень простіше, але, щоб зберегти енергетичний комплекс столиці, необхідна координація зусиль.
"ДС" Це хто, МВФ повинен прийти і розповісти, що робити?
І. П. Немає, хтось із професіоналів повинен скоординувати цю діяльність.
"ДС" Наскільки реальна ідея залучення концесіонера, зокрема іноземної компанії, що управляє, в київську теплоенергетику?
І. П. Я знаю, що саме цього вимагають багато політики й активісти відкритого конкурсу на управління з залученням закордонних учасників. Але у них надто романтичне уявлення про вигідність такого бізнесу в Україні. На жаль, ні фіни, ні чехи сюди не прийдуть, щоб взяти на себе управління структурою, у якій 3,5 млрд грн боргів за газ 4 млрд грн за комунальні послуги. При цьому треба враховувати, що борг держави 1,5 млрд грн. Іноземна компанія не прийде, щоб дотувати теплопостачання Києва. Рішення проблем з боргами - це перше, над чим необхідно працювати, розраховуючи залучити міжнародного інвестора. Другий крок - збалансована і зрозуміла інвестору тарифна політика.
"ДС" В адресу "Київенерго" звучать різні думки щодо стану теплових мереж. Є думка, що за роки управління комунальним майном компанія так і не змогла їх модернізувати. Як ви оцінюєте стан справ?
І. П. Потрібно розділяти професійну дискусію енергетиків і гасла політиків. Як людина, яка багато років пропрацював в "Київенерго", можу сказати, що підприємство робило все можливе і неможливе для підтримки мереж в належному стані. Потрібно робити висновки на підставі об'єктивних умов роботи енергетиків, включаючи тарифи. За останні шість років профінансовано інвестиційних проектів на суму 3,8 млрд грн, в сегменті теплозабезпечення перекладено сотні кілометрів магістральних та распредсетей по всьому Києву.
"ДС" Але чому, наприклад, у тій же Польщі за останні п'ять років повністю модернізували цей комплекс?
В. П. Для цього потрібні колосальні кошти і, звичайно, ефективна тарифна політика. ДТЕК за час управління "Київенерго" досить багато вклала в модернізацію компанії, але тут ми стикається з проблемою ресурсів. Борги, в першу чергу, державні, непрозора тарифна політика, провокуюча неплатежі населення, в результаті фінансовий ресурс для інвестицій у модернізацію вкрай обмежений або, скажімо так, недостатній. Тому тарифи мають бути ринковими. У тій же Польщі тарифи немаленькі на тепло і електроенергію, але поляки не обурюються, що тарифи високі, тому що вони перш за все економічно обґрунтовані.
"ДС" У поляків доходи в рази вище...
І. П. Тарифи в Польщі високими були завжди, навіть тоді, коли поляки бідували в 1990-і роки. Тарифоутворення прозоре, люди розуміють, за що платять, от і в нас треба людям пояснити, за що вони платять. Ніхто ж не обурюється з приводу тарифів на мобільний зв'язок. Просто у нас в країні звикли, що згідно без грошей не буде взагалі, а за електроенергію і тепло заплатить держава. У нас спотворене розуміння цінностей, відсутня культура споживання, розуміння роботи складного високотехнологічного механізму вироблення електроенергії та тепла, від якого залежить цивілізаційна складова всієї країни.
"ДС" Що повинна зробити влада, щоб споживачі столиці не відчули на собі зміни в компанії?
І. П. Влада Києва спільно з депутатським корпусом насамперед в інтересах киян повинні не тільки зберегти, але й передати наступним поколінням потужний, цілісний, економічно ефективний енергетичний комплекс. Для початку зберегти і зберегти те, що працює і забезпечує економіку і громадян України теплом і світлом.