Ірландці все переплутали. Чому Ryanair повинен літати з Житомира
Оголошений у середині березня прихід в Україну ірландського лоукостера Ryanair невимовно порадував потенційних пасажирів, які вже давно зачекалися дешевих авіаквитків в Європу. А нещодавню обіцянку Ryanair почати польоти зі Львова в Берлін і Лондон навіть раніше обіцяного - вже у вересні - ще більше розпалили очікування.
Однак для авіаційний влади прихід лоукостера став справжньою головним болем, оскільки загрожує поламати звичну схему роботи і відносини, налагоджені між аеропортами та авіакомпаніями. Лоукостери хочуть дешевих аеропортових зборів, і це нормально, адже вони пропонують пасажирам дешеві рейси. Однак зниження аеропортових зборів автоматично переводить аеропорти в категорію низькоприбуткових підприємств чи взагалі збиткових, яких доведеться фінансувати за рахунок держави. Щоб поєднати непоєднуване, авіаційним властям необхідно прийняти непросте рішення. Власне, з-за складнощів прийняття цього рішення підписання угоди між Ryanair і аеропортами "Львів" та "Бориспіль" затягується.
За словами екс-глави Державіаслужби Дениса Антонюка, сторони - з однієї - Ryanair, а з іншого - українські аеропорти і Міністерство інфраструктури - можуть і далі вести переговори про умови співпраці, оскільки час поки ще є. Це найближчі два - три місяці. Крайній термін, до якого сторони повинні остаточно "вдарити по руках" - приблизно середина літа, для того що б встигнути закрити всі організаційні та технічні питання до початку виконання рейсів. Чи вдасться Ryanair домовитися про відкриття рейсів і зі Львова, і з "Борисполя" - поки не зрозуміло, хоча шанси досить високі. У той же час Денис Антонюк вважає, що у "Львова" потенціал завантаження літаків і розвитку географії польотів вище, ніж у "Борисполя" - так як у Львові набагато більше пасажирів такого сегмента як гастарбайтери, яких традиційно багато саме в західній Україні і які є одними з ключових для моделі роботи Ryanair. Так само туристичний потенціал Львова і бажання місцевої влади брати участь у проекті розвитку перевезень у Львів, куди вище, ніж у Києві. Крім того, зазначив Денис Антонюк, Львів, порівняно з Києвом практично на третину ближче до основних європейських аеропортах, а це означає, що для Ryanair рейс до Львова обійдеться на третину дешевше, ніж в Київ.
Проте в цілому ситуація з приходом Ryanair в Україну схожа на приказку "і хочеться, і колеться". Денис Антонюк пояснив, що ірландський лоукостер хоче дуже низьких тарифів на обслуговування в аеропорту, аж до нуля. Аеропорти можуть надати знижку до нині діючих аеропортових зборів максимально в розмірі 80%, але ірландці хочуть більшого.
А ось тут стався казус - надати знижки в розмірі понад 80% керівництво "Борисполя" не може, оскільки розміри аеропортових зборів встановлюються наказом Міністерства інфраструктури.
А ініціювати подібний питання для керівництва "Борисполя" стратегічно не вірно - адже тоді точно такі ж умови потрібно буде застосовувати до всіх учасників ринку від Lufthansa і до МАУ, які обслуговують пасажирів більше, ніж поки ще гіпотетичні 250 000 пасажирів на рік від Ryanair.
А це призведе до серйозних фінансових проблем головного аеропорту країни, і абсолютно справедливі запитання з боку прокуратури на адресу керівництва "Борисполя": "На яких підставах ви ініціювали такі шалені знижки для компанії Ryanair, вони вам грошей занесли?". Аеропорт не приватний, як той же аеропорт "Жуляни", який чомусь вже відмовився від роботи з Ryanair, вважаючи це економічно невигідним. Те, що надання знижок дало можливість українцям дешево літати в Європу, для прокурорських працівників може бути не аргументом, для них більш важливим може виявитися те, що в результаті надання знижок аеропорт зазнав мільйонних збитків замість роботи в прибуток, як це відбувається зараз, а це вже ніяка не заслуга перед вітчизною, а стаття Кримінального кодексу.
Директор "Борисполя" Павло Рябікін був призначений на цю посаду на початку березня цього року. Представляючи нового директора, міністр інфраструктури Володимир Омелян поставив йому основні завдання: зберегти динаміку зростання пасажиропотоку і фінансових показників, розвивати транзитний хаб і залучити компанії-лоукостери. Керівник компанії Friendly Avia Support Олександр Ланецький вважає, що виконати всі ці чотири завдання одночасно, - просто неможливо. "Можна розвивати хаб, збільшувати потік і прибутковість, що і робив аеропорт останні 2,5 року, але без лоукостерів. Можна створити хаб, збільшити потік і запустити лоукостер, але аеропорт буде планово збитковий. Можна пустити лоукостер і спробувати зберегти прибутковість аеропорту, піднявши збори іншим авіакомпаніям (або навіть залишивши їх на тому ж рівні), але навряд чи це їх влаштує. А тому вони напевно припинять роботу в даному аеропорту або на цьому ринку зовсім, що неминуче знизить та пасажиропотік, а відповідно - ліквідує хаб і транзитний потік", - сказав він.
Ryanair виникла абсолютно несподівано - керівництво аеропорту було фактично поставлено перед фактом, що лоукостер буде літати з цього аеропорту і тепер потрібно домовлятися про умови. Для "Борисполя" прихід "Ryanair" - певною мірою шок, оскільки лоукостер загрожує зруйнувати побудовану схему відносин і рівень аеропортових зборів, що загрожує "Борисполю" втратою доходів.
Авіаційний експерт Сергій Хижняк впевнений, що якщо Ryanair почне літати з "Борисполя", то влітку наступного року лоукостер вийде на привабливі накатані напрямки, наприклад в Італії, Греції, а також чартери в інші середземноморські країни, відбираючи пасажирів в українських авіакомпаній.
Тому тепер кожна зі сторін намагається досягти своїх інтересів: міністр Володимир Омелян - запустити рейси обіцяного лоукостера, гендиректор "Борисполя" Павло Рябікін - виконати доручення міністра пустити лоукостера, але зберегти грошові надходження від інших авіакомпаній, а Ryanair - отримати якомога більші знижки на аеропортові збори, а краще - на рівні "нуль".
Тепер керівництво "Борисполя" і Міністерства інфраструктури виявилося в непростій ситуації - про старт польотів вже оголошено і обіцяне потрібно виконувати, тоді як задовольнити побажання Ryanair, яка "підігріває" тему обіцянками дострокових рейсів, буде не так-то просто.
Тому експерти вважають, що оптимальним виходом з цієї патової ситуації може стати ставка на розвиток в Київському регіоні другорядних аеропортів, таких як Житомир або Вінниця. В цих аеропортах можна встановити для лоукостерів практично нульові аеропортові збори, що дозволить запропонувати пасажирам дуже низькі тарифи. При цьому витрати на інфраструктуру аеровокзалів можуть бути мінімальними, забезпечуючи необхідний рівень безпеки і не забезпечуючи практично ніякого рівня сервісу. І тільки потім, коли лоукостери серйозно зростуть у регіональних аеропортах і налагодять роботу, вони самі зайдуть в "Бориспіль" (як це зараз відбувається у Франкфурті, Мілані, Амстердамі...). Денис Антонюк зазначив, що таким чином надходили багато в Європі, і це дало можливість розвинути не тільки центральні, а й периферійні аеропорти. Крім того, це дало величезний поштовх розвитку туризму і бізнесу в регіонах, не блокуючи при цьому розвитку центральних аеропортів. У світі хабами для лоукостерів є не центральні аеропорти, а периферійні: лоукостери літають не Шарль-де-Голь, а в Бове (70 км від Парижа), і не у Франкфурт-на-Майні, а в розташований в 120 км аеропорт Франкфурт-Хан, не в лондонський Хітроу, а в розташований в 50 км Лутон. І іноді вартість проїзду до периферійного аеропорту дорівнює вартості квитка на рейс лоукостера.
Можливо, тому українській владі варто не винаходити велосипед і намагатися поєднати непоєднуване, а піти по вже второваним шляхом європейців, у яких в результаті є й дешеві авіаквитки, і розвинута мережа регіональних аеропортів. Це дозволить розвинути аеропорти в Житомирі, Вінниці чи навіть близької до столиці Білої Церкви, запустити звідти туристів і поліпшити транспортне сполучення Києва з цими містами. Однак тоді туристи, що летять за дешевими квитками в Париж чи Лондон, повинні бути готові витратитися ще й на дорогу до Житомира чи Вінниці. Адже за дешеві квитки в Європу хтось повинен буде доплатити.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
