Інвестиції, а не кредити. Чому ринок землі не допоможе аграріям з дешевими грошима

Спекулятивні кредити

На жаль, сьогодні українські банки не дуже охоче кредитують підприємців. Позичальник повинен мати чисту кредитну історію і всю необхідну фінансову звітність, його бізнес повинен успішно працювати протягом довгого часу, а найголовніше - потрібно надати твердий заставу. Банки воліють кредитувати під депозити та ліквідну нерухомість.

Середня ставка за кредитами для бізнесу в українських банках сьогодні становить від 18 до 27% річних у гривні. Це притому, що гривня сьогодні - одна з найстабільніших валют у світі, її курс щодо долара не знижується (як у більшості світових валют), а, навпаки, зростає. У такій ситуації кредити під 18-27% виглядають чисто спекулятивними. Щоб "відбити" їх, потрібно мати маржинальність торговця зброєю (або іншим сверхликвидным товаром), а не сіяча гречки.

Зазвичай комерційні банки надають річні кредити для поповнення оборотних коштів у вигляді овердрафту або кредитної лінії. Сума банківського кредиту найчастіше становить від 300 тис. до 1 млн грн. Для середнього бізнесу діють кредитні лінії з терміном фінансування до трьох років. Є можливість отримати кредит на більш тривалий термін, тут мова може йти про суму від 1 до 10 млн грн.

Існує і така можливість, як фінансування у вигляді інвестиційного кредиту. Але в цьому випадку банк, швидше за все, зажадає частку в бізнесі. Позики видаються в основному в гривні, отримати доларовий кредит можна, тільки якщо він видається під заставу доларового депозиту, або у позичальника є задокументований дохід у доларах або євро.

Але все описане мало підходить для кредитування аграрного виробництва з його численними особливостями. Так, сьогодні для агросектору діє чимало кредитних програм, в основному при підтримці різних західних фондів. Аграрії можуть взяти пільгову позику для купівлі агротехніки, добрив, насіння українського виробництва. Але, на жаль, існуючі держпрограми покривають, за різними оцінками, від 4 до 7% потреб українського АПК у кредитах.

Чому не працюють держпрограми

Чому ж не працюють програми здешевлення кредитів для АПК? Адже, начебто, уряд допомагає: на різні програми здешевлення в 2019 р. виділено 262 млн грн (з них 127,2 млн - за законом про держбюджет, решта з інших держпрограм), а сама програма здешевлення працює з 2000 р. Точніше, три такі програми, хоча їх основна ідея одна і та ж.

Сільськогосподарський товаровиробник може отримати компенсацію відсотків за користування кредитами. Розмір компенсації прив'язана до облікової ставки НБУ і варіюється від половини до 1,5 розміру облікової ставки (від 8,5 до 25,5%) в залежності від умов конкретної програми. Тобто можна навіть отримати свого роду субсидію понад суми кредиту.

Втім, таке трапляється дуже рідко. Найпоширеніший сценарій: кредит береться під 20% річних, але завдяки компенсації 8,5% виходить користуватися кредитними коштами під 11,5% річних. Деяким фермерам щастить, і вони потрапляють під компенсацію у повному розмірі облікової ставки НБУ - для них ефективна процентна ставка становить лише 3% річних.

"Проблема в тому, що на момент отримання кредиту фермер не знає, яка сума буде компенсуватися за цією програмою і буде вона компенсуватися взагалі. Тому він не може взяти це до уваги при прийнятті рішення про отримання кредиту, адже аграрії не отримують той обсяг компенсації, що передбачається програмою, - говорить експерт Київської школи економіки Нейтер Роман. - Наприклад, в 2018 році, за даними Мінагропроду, було витрачено 266 млн грн на компенсацію відсотків за кредитами із загальним портфелем в 9,1 млрд грн. Відповідно, в середньому виробники отримували компенсацію лише близько 3%, притому що в 2018 році ставка НБУ була в межах від 16 до 18%, і в середньому має компенсуватися не менше 8% від загального обсягу виданих заявникам кредитів".

Неможливість передбачити обсяг компенсації призводить до того, що виробник просто не використовує можливість здешевлення кредитів - він ці кредити не бере, бо не знає, чи отримає компенсацію. Додамо сюди корупційний фактор: рішення про підтримку агропідприємств приймаються в ручному режимі обласними конкурсними комісіями. На їх роботу є численні нарікання, в тому числі і внаслідок непрозорого розподілу наявних коштів.

Інша проблема: кредитна навантаження зменшується тільки для тих аграріїв, які вже отримали кредити. Але безліч дрібних фермерів по всій Україні взагалі не мають доступу до банківського фінансування: або із-за відсутності звітності, або вони нецікаві для банків з-за малих обсягів при великих витратах на перевірку позичальника. Вони випали з поля зору програм по розширенню доступу до кредитування.

Йдемо далі: хто і як отримує кошти за програмою? Формально пріоритет мають малі суб'єкти господарювання, а в 2018 р. близько третини всіх грошей отримали підприємства з річною виручкою до 20 млн грн. А це немалі господарства: при середній врожайності близько 6 т кукурудзи з гектара і середньої ринкової вартості 4000 грн/т - підприємство з виручкою в 20 млн грн оперує більш ніж 800 га. При цьому кількість грошей, отриманих аграріями з виручкою до 10 млн в рік (це підприємства з земельним банком близько 400 га), що склало лише 2,5% від усіх виділених коштів. Тобто близько двох третин коштів дістається великим компаніям.

І остання проблема: програма здешевлення кредитів не призводить до істотного приросту продуктивності в АПК, оскільки майже 90% усіх кредитів, за яким була отримана компенсація в 2018 р., були короткостроковими (на термін до одного року). По суті, це оборотний капітал, який витрачається на придбання добрив, посівного матеріалу і т. д., але не призводить до довгострокового підвищенню продуктивності підприємства.

Тобто чинна програма не сприяє розширенню доступу до кредитів, не призводить до зростання інвестицій в АПК. Але вона створює спотворення на ринку. Компанії, що отримали компенсацію, отримують найкращі умови для ведення бізнесу, ніж виробники, які не змогли знайти спільної мови з конкурсними комісіями.

Допоможе ринок землі

Наближається відкриття ринку землі створює абсолютно нову ситуацію в сфері кредитування аграріїв, адже земля, яку можна продати, - сама по собі відмінний заставу з точки зору будь-якого банку. А тут і Кабмін готовий поквапитися.

Ще 17 вересня заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький заявив, що уряд вирішив виділити 3,9 млрд грн на програми підвищення доступності кредитування фермерів для купівлі землі.

"Створюється Фонд гарантування під фінансування кредитів. Він буде дозволяти простіше брати кредити, - сказав заступник міністра. - Ви подаєте документи - і отримаєте компенсацію. Фізособи не зможуть, треба бути зареєстрованим сільськогосподарським виробником, не обов'язково фермерським господарством".

Незадовго до цього, на початку вересня, Світовий банк (СБ) запропонував уряду України розглянути створення Агентства часткового гарантування кредитів - як спеціальний фінансовий інструмент, який дозволить малим та середнім сільгоспвиробникам отримувати фінансування на придбання землі після запуску ринку.

"Часткове гарантування кредитних внесків - найкращий варіант для України", - сказав журналістам провідний спеціаліст фінансового сектору СБ Ваге Варданян. За його словами, вже половина країн світу впровадила державні часткові гарантії (ЧГ) як спосіб полегшити доступ до кредитів. Є також практика створення спеціалізованих ЧГ, призначених саме для сільського господарства, наприклад у Мексиці та Колумбії.

Як це працює? Для отримання ЧГ фермер звертається в банк за позикою, який аналізує заяву і визначає потребу в частковому гарантування, після чого звертається в агентство гарантування кредитів. Останній перевіряє критерії відповідності та аналізує ризики, схвалює і надає часткову кредитну гарантію. Далі банк надає позику, забезпечений частковими гарантіями.

Як вказує СБ, агентство (компанія, фонд) гарантування кредитів - це зазвичай самостійне небанківська фінустанова. Правова структура агентства допускає змішаний тип власності на певному етапі, уряд не завжди стовідсотковий власник. "У всьому світі агентства гарантування є державними, можливо співфінансування, державно-приватне партнерство, але мова йде про приєднання приватного бізнесу вже після першого року роботи структури", - зазначає директор СБ у справах України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен.

За оцінками СБ, Україні для часткового гарантування витрат фермерів на купівлю землі необхідно близько $500 млн. При цьому, уточнює СБ, гарантувати пропонується до 50% суми позики. Як правило, гарантії надаються не більше ніж на сім років. Цінова політика повинна покривати ризики, адмінвитрати і гарантувати фінансову стійкість ЧГ (орієнтовно 1,5-2,5% на рік).

За підрахунками СБ, до кінця цього року можна встигнути розробити та погодити з усіма заінтересованими сторонами необхідну документацію для запуску, створити ж саме агентство - у лютому 2020-го.

Міністр фінансів Оксана Маркарова, у свою чергу, відзначає, що зараз міністерство відпрацьовує всі можливі інструменти підтримки агробізнесу, в тому числі і такі, як створення Агентства часткового гарантування. "Якщо у нас будуть міжнародні партнери, які будуть готові дофінансувати фонд разом з державою, тоді опція його створення стає більш пріоритетною, тому що ми зможемо швидше зібрати ресурс. Якщо йти за повною процедурою створення, то це не швидкий процес", - зазначила Маркарова. Також вона зазначила, що зараз Мінфін проводить аналіз витрат - дивиться, як можна переорієнтувати нинішні програми на підтримку фермерів.

З іншого боку, поки Верховна Рада не прийняла головного закону, що запускає ринок, - про обіг сільгоспземель, а також ряд допоміжних документів, які стосуються, зокрема, функціонування земельного реєстру, рано робити висновки про те, як відкриття ринку землі позначиться на кредитно-фінансових можливостях підприємств агросектору.

Ігор Петрашко, заступник генерального директора Ukrlandfarming

Зараз декларується, що в наступному бюджеті буде істотно збільшена програма підтримки галузі. У минулому році було близько 4,8 млрд грн, а в наступному декларують близько 8,5 млрд грн. З тим, що акцент буде зроблений саме на компенсацію відсотків за кредитами. Планується компенсувати відсотки з кредитів під купівлю землі фермерами. Причому критеріїв, яким саме - дрібним, великим, поки що не існує. Але це, по суті, не є розвиток бізнесу. Це просто довгострокові інвестиції, зручні для банків, тому що є застава - земля.

Якщо говорити про розвиток агросектору як такого, не існує ніяких істотних програм підтримки саме виробника. Компенсація кредитів для купівлі землі - це добре. Зрозуміло, це необхідно, щоб вирівняти моменти конкуренції з іноземцями, тому що там такі кредити під землю можна брати на 30 років фактично під 0%.

У нас же деталі програми не озвучуються. Ми сподіваємося, що це буде близько 2-3% у гривні, щоб була якась логіка, і хоча б десять років. Наскільки це буде реалізована - залежить не лише від держпрограми, але і від тих банків, які будуть кредитувати, і від інших умов, які будуть прописані. Ми з банками взаємодіємо. Банки на питання про свою участь відповідають, що планують, але при цьому є нюанси.

Вони в тому, що якщо фермери не будуть розраховуватися за кредити - банк стане найбільшим латифундистом. Потрібно також приймати закон з продажу таких земель, і питання - протягом якогось періоду. Тобто це досить складний механізм.

Але в цілому це не вплине на товарне виробництво, тому що виробникам витрачені ними кошти ніхто не збирається компенсувати.