Іноземцям готують теплі місця в уряді
Зареєстрований кілька днів тому законопроект про залучення в уряд антикризових менеджерів у сфері фінансів (№4333) авторства спікера Володимира Гройсмана наробив багато шуму. Документ дає право тимчасово (до 1 травня наступного року) призначити на посаду міністра фінансів людину без українського громадянства з числа екс-прем'єрів чи колишніх членів урядів інших країн. Проект також створює для такого призначенця правові підстави для доступу до державної таємниці в межах виконання своїх повноважень.
Причина появи документу очевидна: сам Гройсман напередодні розкрив карти, повідомивши, що в разі свого обрання прем'єром в майбутньому уряді бачить екс-міністра фінансів Словаччини Івана Міклоша. А Міклош в ефірі телеканалу 112 підтвердив, що від Гройсмана йому надійшло запрошення зайняти посаду віце-прем'єра та міністра фінансів. Одна з умов, за яких він готовий його прийняти, це збереження словацького громадянства. "У нас у Словаччині дуже суворий закон, за яким той, хто набуває громадянство іншої держави, автоматично негайно втрачає словацьке. І це для мене проблема", — повідомив він українським ЗМІ.
Наведені спікером обґрунтування для зміни правил прийому на держслужбу не витримують критики: дозволивши іноземцям та особам без громадянства служити в українській армії, законодавець нібито вже "впровадив залучення для проходження державної служби в Україні іноземців", — йдеться в пояснювальній записці.
Притягнутою за вуха виглядає і посилання на світовий досвід: мовляв, навіть Німеччина має практику залучення до публічної службі іноземців. Дійсно, німецьке законодавство передбачає таку можливість, але тільки для громадян держав — членів ЄС і вже точно не для роботи в уряді. З 1 січня цього року іноземці, наприклад, можуть запрошуватися на роботу в держорганах Казахстану. Але не в якості держслужбовців, а тільки для виконання певних обов'язків у відповідності з укладеним трудовим контрактом. Тобто мова йде про їх роботу, скажімо, в якості радників. Аналогічний досвід, дійсно, мають і Сінгапур, і ОАЕ. Але, знову таки, мова йде навіть не про статус держслужбовця більш низького рангу, не кажучи вже про дозвіл працювати в уряді на настільки високих позиціях, як пропонує Гройсман.
Втім, проблема не тільки в тому, що згаданий законопроект порушує Конституцію. "Вітчизняні закони встановлюють певні обмеження для іноземців в частині доступу до державної таємниці і зайняття посад, які передбачають доступ до неї. І це логічно, оскільки з такими правами пов'язана й особлива відповідальність. Так, у Конституції України та Кримінальному Кодексі записано, що наша країна не видає своїх громадян на суд іншим країнам (за невеликими винятками, наприклад, злочинів проти людяності). Аналогічне положення міститься і в законодавствах більшості, якщо не всіх інших країн. Так що якщо іноземець чого і накоїть і встигне втекти з України, витребувати для залучення до відповідальності тут немає шансів", — розповідає партнер юридичної компанії "КМ Партнери" Олександр Мінін.
Безумовно, ніхто не ставить під сумнів професіоналізм і необхідні для заняття високій державній посаді моральні якості Міклоша. Питання в тому, навіщо законодавець навіть у теорії створює таку можливість? Можна, звичайно, згадати історію втечі Януковича і Ко: як власникам російських паспортів їм тепер явно не загрожує постати перед судом української Феміди. Але якщо слідувати цій логіці, можна сміливо, наприклад, скасовувати відповідальність за хабарництво у великих розмірах на тій підставі, що самих хабарників все одно не відправляють за ґрати.
Обговорення нового складу уряду відтіснила на другий план і питання про подальшу долю нинішніх членів Кабміну, яким заради своїх посад довелося прийняти українське громадянство. Очевидно, після складання повноважень вони поспішать відновити рідне громадянство. "Це питання буде вирішуватися у відповідності з законодавством країни їх первинного громадянства. Оскільки раніше вони вже були громадянами цих держав, це дає їм певні преференції. Крім того, повернення в колишнє громадянство може бути прийнятий оперативно як політичне рішення, аналогічне їх прийняття українського громадянства", — пояснює партнер ЮФ "КПД Консалтинг" Кирило Козак. Але для цього і Яресько, і Абромавичусу, і Квіташвілі спершу доведеться позбутися українського паспорта. А при певних розкладах це може виявитися досить проблематично. "Щоб відмовитися від українського громадянства, у людини повинні бути відсутніми зобов'язання перед країною. Очевидно, що у міністра фінансів України зобов'язань перед країною набагато більше, ніж у пересічного громадянина", — відзначає старший юрист ЮФ "Можаєв і Партнери" Дарія Давидова.