"Дріб'язкова" реформа Нацбанку. Чому копійки бережуть гривню
Мова йде про монети номіналом 1, 2, 5 і 25 копійок. З першими двома все зрозуміло - собівартість їх виготовлення значно перевищує номінальну вартість. Отже, продовжувати їх карбувати, значить нарощувати збитки. Що стосується монети в 25 копійок, то четвертаку не пощастило з "сукупності математичних гріхів": не ділиться він на десятикопійчані монети, а значить, без п'ятачка розміняти його не вдасться. Адже один із базових принципів готівкового грошового обігу - будь-номінал повинен мати можливість бути разменянным на більш дрібні номінали.
Все складається так, що на цей раз заява НБУ, швидше за все, буде реалізовано на практиці, адже у Нацбанку вирішили порадитися з громадськістю", а це вірний знак, що рішення вже прийнято і його необхідно лише освятити формальними "громадськими слуханнями". Чому формальними? Та тому, що в інших країнах перед виведенням своїх національних "копійок" з обороту проводилися соціологічні опитування, які показували ставлення суспільства до даної ідеї. Так, наприклад, робили навіть в РФ напередодні виведення з обігу місцевих копійок. До речі про Росії.
Злі язики розпускають інсинуації, що плановане виведення з обігу українських копійок викликаний необхідністю "дерусифікації" грошового обігу, мовляв негоже нам вести свій монетний "генотип" від самого Івана Грозного, який ці самі копійки і ввів в обіг із зображенням вершника зі списом (звідси і назва).
Крім того, списоносець у вигляді Святого Георгія Побідоносця зображений на гербі Москви, і цей факт вносить додаткову пікантність в історію українських монет. Хоча якщо звернутися до словника Даля, то слово "копійка" походить від дієслова "збирати". Ах, якщо б у свій час Віктор Ющенко не дуже сильно захоплювався підбором портретів історичних постатей на грошові банкноти, а подумав про правильному назві "копійок", можливо ми б і не обговорювали зараз цю захоплюючу тему.
З одного боку, пошук національної ідентичності - справа свята, і для цього нічого не шкода, а тому, може, і не варто розмінюватися на дрібниці з дріб'язком і одним махом копійки "взяти і скасувати". Причому всі, залишивши в обігу лише одні гривні. Тим більше що начебто в кешлес-економіку йдемо, а там копійки як би і не потрібні. Але такий радикальний крок не тільки спровокує додаткову інфляцію, але і викличе загальну паніку, адже населення може дуже хибно витлумачити цей факт. Тому краще діяти поступово, вилучаючи дрібні номінали з обігу, а там, дивись, і до "кун" дійдемо, які замінять, наприклад, 50-копійчані монети. Але поки що все це лише домисли і конспірологія.
На даний момент, мова йде про поступове виведення з обігу монет номіналом 1 коп. (2,4 млрд штук), 2 коп. (1,4 млрд штук), 5 коп. (1,9 млрд штук), 25 коп. (1,7 млрд штук). Як показали дослідження НБУ, основні місця інкасації дрібниці - це торговельні мережі, об'єкти громадського харчування, транспорт, аптеки, пошта, ринки.
В якості прикладів виведення монет з обігу наводяться такі країни, як Австралія, Данія, Ізраїль, Канада, Нідерланди, Угорщина, Чехія та ін
У Нацбанку пропонують "громадськості" оцінити можливість застосування двох методів вирішення проблем з дріб'язком: одномоментне вилучення і поступове. У другому випадку спочатку припиняється карбування монет, а ті, що вже знаходяться в обігу, поступово вилучаються, продовжуючи залишатися законним засобом платежу. Нам, швидше за все, запропонують саме другий, більш м'який і менш витратний механізм, адже прийняття радикальних заходів може призвести до паніки, а також до появи додаткових витрат з инкассированию купи монет та їх утилізації.
Що стосується округлення цін, то ціни, які закінчуються від 1 до 4 копійок, заокруглюватимуть у бік зменшення, а ціни від 5 до 9 копійок в кінці - у бік збільшення, що, в принципі, відповідає математичним правилам, засвоєним в початкових класах з предмету арифметика.
Регулятор на кількох прикладах "для дебілів" продемонстрував, як це буде виглядати на практиці: пляшка мінеральної води, вартістю 8,14 грн буде коштувати 8,10 грн, а один літр молока з цінником в 17,69 грн - відповідно 17,70 грн.
З допомогою цих нехитрих прикладів, НБУ намагається довести, що прийняття даного рішення ніяк не позначиться на темпах інфляції, торгові мережі і далі зможуть встановлювати улюблені ціни в 99,99 грн, просто при розрахунках доведеться "округляти". Досить наївна позиція, адже навіть якщо взяти зазначений вище приклад з мінеральною водою, то що завадить продавцю напередодні прийняття даного рішення, "непомітно" змінити ціну з 8,14 грн до 8,15 грн, з тим щоб при розрахунках не округляти до 8,10 грн, а до 8,20 грн?
Тому інфляційний вплив буде обов'язково. Природно, мова не йде про те, що виведення дрібниці з обороту завадить Нацбанку виконати таргет (мета) за рівнем споживчої інфляції в 2017 р. на рівні 8% (+-2%). Ця мета вже і так не виконана, так що вплив на неї якихось там копійок, що мертвому припарки. В цьому контексті хотілося б побачити якісь розрахунки аналітиків НБУ щодо нейтрального впливу "дріб'язкового" обороту на інфляцію, але їх щось поки не видно, громадськість закликають повірити на слово. А це вже саме по собі насторожує, тому що, коли в стінах купецького зібрання на Інститутській кажуть, що національна валюта буде стабільною, і просять просто повірити їх чесним очам, значить, гривня буде падати. Щось схоже відбувається і з інфляцією. Коли в Нацбанку запевняють, що негативного впливу на ціни не буде і при цьому не підкріплюють дане твердження мінімальними розрахунками, значить, інфляція, швидше за все, посилиться. До речі, у США підрахували, що при округленні цін витрати населення збільшаться на $600 млн в рік, або на $17 на сім'ю. Здавалося б, дрібниця, а неприємно.
Між іншим, у США є навіть громадський рух "прості американці за центи", яке виступає за збереження дрібних монет в обігу, адже їх 10-центовая монета, або дайм, з портретом на аверсі 32-го президента США Франкліна Делано Рузвельта і девізом на реверсі E pluribus unum, або, інакше кажучи: "З багатьох - єдине", в обрамленні дубового і оливковою гілок, вже давно стала не просто розмінною грошовою одиницею, але і символом американської культури і національним кодом, який зустрічається в численних творах літератури і мистецтва. Саме тому США до цих пір так і не прийняли рішення про виведення дрібних монет з обігу, хоча виготовлення одноцентової монети обходиться монетному двору в 1,7 цента, а п'ятицентової в 8,0. Для мінімізації втрат американці розглядають можливість карбування центів з кременистої сталі, покритої лише напиленням з більш дорогого металу. Загалом, заради збереження маяків цінової стабільності можна і потерпіти, а дрібниця, як не дивно, є одним з таких маяків: у них цент, у нас копійка.
Адже якщо частина доходу втрачає НБУ, то інфляційний податок платить кожен з нас: хто заможніший - той менше, а хто бідніший - той більше.
Під інфляційним податком, як відомо, мають на увазі часткову втрату цінності грошей, яку сплачують громадяни зі своєї кишені і яка присвоюється емісійним центром, в нашому випадку - Нацбанком. Матеріалізується цей податок у вигляді прибутку, яку НБУ перераховує в бюджет.
Якщо взяти суми прибутку регулятора, які він кожен рік перераховував у доходи бюджету з 2014 р., і чисельність населення, то побачимо, що в 2014 р. кожен українець, включаючи немовлят, заплатив 531 грн в рік, а в 2015 - вже понад 1,5 тис грн! Зараз цей показник становить 1047 грн в рік.
Враховуючи рівень інфляційного податку, час для проведення "дріб'язкової" реформи вибрано НБУ вкрай невдало (якщо тут, звичайно, немає прихованої політичної підоснови). Прогноз споживчої інфляції в поточному році буде перевиконано" мінімум в півтора рази, будь-які дії регулятора викликає косі погляди громадськості, довіри до його політики як не було, так і немає.
Крім того, виведення копійок з обороту варто сприймати як жирну риску, підведену Нацбанком під його млявими спробами забезпечити горезвісну цінову стабільність, і повну поразку стратегії інфляційного таргетування, яке на практиці, як виявилося, нічого не таргетує. Це своєрідне визнання де-юре того стану національних грошей, яке склалося де факто за останні роки. І не тільки визнання, але білий прапор цінової капітуляції, який викидає наш монетний двір, як би заявляючи: повернення до більш міцному курсом гривниы вже не буде, як і не варто чекати низьких темпів інфляції найближчим часом.
Читайте також: ЦІНОВЕ ПРОКЛЯТТЯ. ЧОМУ НБУ НЕ МОЖЕ ВГАМУВАТИ ІНФЛЯЦІЮ
Завершити ж статтю хотілося б умовним зверненням до НБУ в рамках оголошеного ним "громадського обговорення", використовуючи перефразований діалог з роману Кормака Маккарті "Старим тут не місце":
- Не клади її (монету. - авт.) в кишеню. Це твій щасливий четвертак.
А куди мені її покласти?
- Куди завгодно, тільки не в кишеню. Інакше вона змішається з іншими і стане просто монетою. Чим вона і є.
