Українці не почали більше їсти. Чому Нацбанк неправильно бореться із цінами

НБУ тримає колишній курс

9 грудня правління Національного банку України (НБУ) ухвалило рішення підвищити облікову ставку з 8,5 до 9%. "Це рішення спрямоване на нівелювання впливу додаткових інфляційних ризиків, покращення інфляційних очікувань та забезпечення стійкого зниження інфляції до мети 5%", — йдеться у повідомленні центробанку.

Таким чином, НБУ слідує тому ж курсу, встановленому раніше, — підвищення облікової ставки з метою утримання інфляції в цільовому орієнтирі близько 5%.

Цього року інфляція на споживчому ринку зростала майже завжди. Стартувавши у січні з показника 6,1% у річному вимірі, за підсумками березня вона досягла рівня 8,5%, у травні–червні зросла вже до 9,5%, а у вересні прискорилася до 11%. І лише у жовтні зростання споживчих цін пригальмувалось до 10,9% у річному вимірі, а в листопаді сповільнилося до 10,3%.

І хоча НБУ вважає, що пік цінового сплеску вже пройдено, але інфляція все ж таки знижується повільніше, ніж очікувалося. "Ми бачимо, що інфляція залишається досить високою, і вона вища, ніж був прогноз НБУ у жовтневому інфляційному звіті", — зазначив у інтерв'ю Центру економічної стратегії заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук.

Він вважає, що інфляція знижується повільно через низку причин. Зокрема, продовольство, що подорожчало, і енергоносії ведуть до зростання цін на інші види товарів і послуг споживчого набору, збільшуються і витрати бізнесу на логістику та оплату праці. Крім того, незважаючи на карантин, споживчий попит залишається стійким.

За словами Ніколайчука, регулятор рішенням підвищити облікову ставку намагається відреагувати на те, що чекає на нас у майбутньому, — на інфляції може позначитися також ситуація на валютному та фінансовому ринках.

На думку Нацбанку, інфляція продовжить поступово знижуватися наприкінці цього року і протягом усього 2022 р. При цьому продовольча інфляція сповільнюватиметься як завдяки високим урожаям цього року, так і корекції світових цін у наступному році. А навесні також очікується зниження цін на газ у Європі після завершення опалювального сезону.

Однак НБУ наводить і фактори, які можуть вплинути на погіршення інфляційних очікувань. Це суттєва невизначеність щодо ескалації військового конфлікту з Росією, подальше збереження високих цін на газ. Крім того, незважаючи на базовий прогноз щодо корекції світових цін на продовольство, вони можуть і продовжити зростання.

"І у разі подальшої реалізації проінфляційних ризиків Національний банк готовий підвищувати ключову ставку на найближчих засіданнях правління з питань монетарної політики", — йдеться у повідомленні НБУ.

Не всі згодні з НБУ

Однак багато хто вказує на помилковість дій Нацбанку, який прагне стримати підвищення цін шляхом підвищення облікової ставки.

Облікова ставка — це відсоток, під який НБУ надає банкам кошти, тому збільшуючи її, регулятор фактично робить кредитні гроші дорожчими, прагнучи таким чином охолодити попит.

Голова Ради НБУ Богдан Данилишин, який не згоден із правлінням НБУ у цьому питанні, ще у середині листопада вказував на неефективність таких заходів. Він нагадав, що НБУ підвищив облікову ставку з 6% на початку березня до 8,5%, однак у цей же час інфляція продовжила набирати темпи, прискорившись із 5% у грудні 2020 р. до 10,9% у жовтні 2021 р.

У середині листопада Данилишин прогнозував, що це зростання інфляції може призвести до підвищення облікової ставки Нацбанком та зростання вартості кредитних ресурсів в економіці. Проте з огляду на те, що на нинішньому етапі визначальний вплив на динаміку інфляції справляють немонетарні фактори (не кількість грошей в економіці), підвищення облікової ставки може бути неефективним у подоланні інфляційного тиску. Водночас це може уповільнити темпи відновлення економіки.

Не згоден із позицією НБУ й економічний експерт Олексій Кущ. На його думку, НБУ сьогодні бореться з інфляцією попиту — класичною інфляцією, яка є сьогодні у багатьох розвинених країнах. НБУ вважає, що номінальні доходи населення зростають рекордними темпами, на руках у населення дуже багато грошей. Проте це помилка — номінальні доходи зростають лише за рахунок детінізації, але загальний дохід не збільшується. "Якщо українець кілька років тому отримував офіційну зарплату в 4 тис. грн і ще 6 тис. — у конверті, то сьогодні його офіційний дохід зріс до 8 тис., а зарплата в конверті знизилася до 2 тис. Виходить, що НБУ оцінює лише офіційний розмір зарплати і тому вважає, що зарплата зросла вдвічі — з 4 до 8 тис. Але вона як була 10 тис. грн, так і залишилася", — пояснив експерт.

Однак таким чином НБУ ще більше посилює економічну кризу, оскільки в Україні зараз класична інфляція пропозиції, або інфляція витрат: ціни зростають не тому, що люди почали багато їсти і купувати багато товарів, а тому, що виросла собівартість виробництва цих товарів через подорожчання електроенергії, газу, сировини, нафтопродуктів.

"Соняшникова олія здорожчала не тому, що українці почали її більше споживати, а тому що виросла ціна цього ресурсу на світових ринках. Хліб зростає в ціні не тому, що українці почали його більше їсти, а тому, що виросла ціна газу та борошна", — сказав Олексій Кущ.

А боротися з інфляцією витрат потрібно протилежними методами, які передбачають об'єднання зусиль уряду та НБУ. Потрібно не підвищувати відсоткову ставку, а знижувати її, щоб гроші йшли в економіку, кредити ставали доступнішими і за їх допомогою підприємства проводили технологічне переоснащення та модернізацію, знижуючи таким чином рівень витрат.

"Якщо ціна на енергоносії зросла, то збільшилася інфляція витрат. А якщо дати дешевий кредит підприємству на енергомодернізацію, то воно знизить енергоємність у структурі собівартості товару і за рахунок цього знизить ціну на товар. З'являться нові виробники і збільшиться обсяг пропозиції товарів, і за рахунок цього знижується ціна на внутрішньому ринку", — пояснив Олексій Кущ.

За словами експерта, класичний приклад грамотної поведінки в такій ситуації — Туреччина, де, незважаючи на високу інфляцію, зростання економіки становитиме майже 9%.