Ілюзія влади. Навіщо в Україні намагаються керувати криптовалютами

Коли керувати не можна, але дуже хочеться

Рада з фінансової стабільності України прийняв концепцію регулювання криптовалютного ринку. Про це глава Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Тимур Хромаєв розповів в Facebook. За його словами, концепція спрямована на визнання криптовалют і токенів фінансовими інструментами. А також визначає функції державних органів влади у регулюванні цих інструментів.

Парадокс ситуації в тому, що технологія блокчейн (а кріптовалюти - це перше її практичне застосування) була створена в 2009 р. саме з метою зробити будь-які фінансові транзакції повністю незалежним як від держави, так і від банків. Якщо розібратися в тому, як працює технологія, що не має центру управління та керована тільки математичними алгоритмами, то стає зрозуміло: займатися державним регулюванням криптовалют - приблизно те ж, що і регулюванням польотів НЛО. І ефективність приблизно та ж.

Тим не менш чиновники налаштовані серйозно. У Раду з фінансової стабільності входять голова НБУ, міністр фінансів, керівники Нацкомісії з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР) і Нацкомісію з держрегулювання ринків фінансових послуг, а також директор Фонду гарантування вкладів. Рішення, висловлені Радою щодо цифрових валют, поки носять лише рекомендаційний характер.

При всьому цьому чиновники виходять з жорсткої позиції Нацбанку: єдиним законним засобом платежу в Україні є гривня. Кріптовалюти, як і долар з євро, можуть мати будь-яку цінність для свого власника - але хліб і молоко в магазині він за них не купить.

Тимур Хромаєв зазначає, що прийняття концепції - "важливий перший крок у формуванні консенсусу між державними органами і фінансовими регуляторами для подальшого створення законодавчої і нормативної бази, що регулює сферу криптовалют". Завдання нових заходів - "забезпечити прозорість та високий рівень співпраці між інвесторами та учасниками ринку цифрових активів".

"Чиновники прагнуть нав'язати крипторынку свої правила. В цей раз вони не тільки не запросили до розгляду документа учасників криптосообщества, але навіть не показали його постфактум, - сказав у коментарі для "ДС" засновник криптовалютной компанії BlockchainLab (Київ) Станіслав Подъячев. - Відповість Рада з фінансової стабільності, чому їх нову "концепцію регулювання" ніхто не бачив? У чому секретність і таємничість? Можливо, в ній прописані такі правила, які не влаштують жодного адекватного гравця ринку".

За словами експерта, в Україні "деякі діячі криптотусовки" дуже хотіли б побачити держрегулювання крипторынка. З тим, щоб самим отримати повноваження від регулятора і видавати ліцензії іншим.

"Скільки часу потрібно чиновникам, щоб налагодити на крипторынке корупційні схеми? НКЦПФР, поховавши український фондовий ринок, шукає нову жертву і придивляється до ринку криптовалют, - вважає Подъячев. - На тлі цієї новини криптосообщество повинна об'єднатися і виступити за встановлення своїх правил, серед яких - мораторій на ліцензування, оподаткування, регулювання і обмеження в сфері криптовалют і технології Blockchain, поки галузь знаходиться у стадії зародження".

У червні Державна служба спеціальних комунікацій України повідомила, що не прагне регулювати майнинговую діяльність і не збирається класифікувати майнінг як ліцензований вид діяльності. При цьому 13% українців вже володіють біткойнами або іншими криптовалютами (дані дослідження Kantar TNS Україна). Оборот торгів на трьох провідних криптобиржах країни - понад $2 млн на день. За оцінками експертів, річний дохід українських майнер - більш $100 млн.

"Ідеологічно кріптовалюти в регуляцій не потребують, від слова зовсім. Це самодостатній інструмент збереження цінностей, альтернативний фіату (гривня, рубль, долар тощо). Кріптовалюти по своєму механізму резистентні до регуляції ззовні, вони децентралізовані, не можна змінити умови роботи мережі за бажанням якоїсь людини чи держави, - пояснює один з ранніх інвесторів в українську криптовалюту Карбованець, активний член спільноти і трейдер Євген (прізвище попросив не вказувати). - Усередині економіки країни єдина можлива точка регулювання обігу криптовалют і токенів - це момент, коли відбувається обмін кріптовалюти на фіат і назад".

Але для цього, вважає експерт, потрібно створити ретельно опрацьовану законодавчу базу, яка б описувала механізм роботи і організацію інфраструктури (біржі, обмінники) і умови для всіх суб'єктів. Рівень їх захищеності, рамки прав та обов'язків, на які можна буде посилатися. Це і є метою регуляцій - підвищення безпеки. Не відстеження всього і вся, а захищеність.

"Наприклад, я, як трейдер, повинен бути впевненим у тому, що при обміні кріптовалюти на фіат з мене "не запитають" згодом. Інакше ми можемо отримати черговий інструмент відстеження фінансових потоків населення, - каже Євген. - Поки що ніяких конкретних рухів в цю сторону помічено не було. З боку органів чути лише хаотичні фрази про якісь відсотки, які я повинен буду заплатити як податок за незрозуміло що".

Намагаючись наздогнати Білорусь

У лютому цього року в Києві на круглому столі "Законодавче регулювання криптовалют" (він зібрав помітних представників влади, блокчейн-галузі і юристів) всі тільки й говорили, що про незадовго до того підписаний президентом Білорусі Олександром Лукашенком Декрет № 8. В Україні судили про новий білоруському IT-законодавстві з захоплених відгуків у пресі, яких тоді було дуже багато. На круглому столі його учасники міркували, як в Україні запропонувати блокчейн-бізнесам умови, які були б краще, ніж в Білорусі.

Парадоксально, але вони ж хотіли і щось протилежне - зберегти свою свободу, коли держава не регулює ні IT-галузь в цілому, ні конкретно все, що пов'язано з блокчейном і криптовалютами.

Але минуло півроку - і Білорусь так і не стала "криптораем". В країні не з'явилися ні легальні криптобиржи, ні обмінники криптовалют, не проводяться ICO. Під Декрет № 8, просто не була створена нормативно-правова база, і весь білоруський криптобизнес продовжує існувати в правовому вакуумі.

Але тоді в Україні багато хто боявся, що вся українська ІТ-галузь втече за стабільністю і правовою визначеністю в Білорусь. На круглому столі навіть прозвучала інформація, що на стіл президента Петра Порошенка лягла відповідна аналітика. А депутати задалися метою прийняти "найкрутіший закон про криптовалютах, краще ніж у білорусів".

Таких спроб було кілька. У жовтні 2017 р. у ВР був поданий законопроект № 7183 "Про обіг кріптовалюти в Україні". Він пропонував розглядати "крипту" як засіб обміну і об'єкт права власності. Власники криптомонет отримували право вільно ними розпоряджатися: обмінювати на електронні гроші, валюти, розплачуватися за товари і послуги. Майнінг і обмін, як і дохід криптовалютных бірж, пропонувалося обкладати податком. Органом регулювання крипторынка називався НБУ.

Пізніше з'явився законопроект № 7183-1 "Про стимулювання ринку криптовалют та їх похідних" від голови фінансового комітету ВР Сергія Рибалка. Він розглядав криптовалюту як фінансовий актив. Були прописані досить жорсткі вимоги до учасників ринку. Майнингом одержували право займатися тільки підприємці, комерційні і некомерційні організації. Криптобиржей могло бути тільки юридична особа зі статусом фінансової установи, також потрібно отримати відповідну ліцензію. Анонімні рахунки в криптовалюте заборонялися (що саме по собі абсурдно).

В кінці березня 2018 р. стався кумедний інцидент: депутат Сергій Каплін вніс у Раду проект закону "Про розвиток цифрової економіки". Який виявився майже дослівно перекладеним на українську мову білоруським Декретом № 8 під тією ж назвою.

У травні 2018 р. на громадське обговорення був винесений чернетку проекту "Про застосування технології розподіленого реєстру цифрових транзакцій і правовий статус токенів і криптовалют". Над ним працювала група з 20 експертів: представників бірж, майнер і криптобизнеса. Серед авторів - також Нацбанк, Нацкомісія з цінних паперів та Фінмоніторинг.

Перевага цього документа в тому, що він дає визначення ключовим термінам: криптовалюта, токен, криптобиржа, криптообменник, майнінг. За нього діяльність на ринку криптовалют підпадає під регуляцію Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. На ділі це означає ліцензування діяльності профучасників, нагляд і контроль за дотриманням ліцензійних умов.

Але це єдине принципове його перевага. Сьогодні українські підприємці і компанії, що працюють на криптовалютном ринку, як правило, уникають офіційної реєстрації через невизначеність правового статусу криптовалют в країні. Створити юридичну термінологію для крипторынка, але не регулювати його спеціально - найкращий варіант, вважає більшість учасників ринку.