Нові ігри з RAB-тарифами. Ахметов і Суркіс теж платять

Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЭКУ), на своєму сайті оприлюднила проект постанови, який містить новий порядок формування стимулюючих (RAB) тарифів на послуги з розподілу електроенергії. Новий порядок формування RAB-тарифів для обленерго передбачає розрахунок прибутку на підставі двох окремих ставок регуляторної норми доходу (для старої і нової бази активів), які регулятор має встановлювати окремо.

На практиці це означає, що НКРЭКУ вирішив підійти до питання розумно та справедливо - і не ставити одну і ту ж норму доходу на старі активи і на нові. Це дозволить стимулювати модернізацію і одночасно зробити зростання тарифів на електрику набагато менш болючим. Втім, розібратися у всіх цих тарифних хитросплетіннях виявилося не так просто.

Як зрозуміти, що таке RAB-тарифи

10 січня побачило світ постанова Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЭКУ) №972, яким було введено так зване RAB-регулювання для розподільних компаній - обленерго. Термін RAB - це скорочення від Regulatory Asset Base - регуляторна база активів; його синоніми - RAB-регулювання, RAB-тарифи або "стимулююче тарифоутворення".

Суть їх у наступному. Раніше тарифи на послуги обленерго з розподілу електрики формувалися за принципом "витрати + прибуток". І в цій ситуації місцевим енергетичним "баронам" було вигідно як можна сильніше роздувати свої витрати - адже норма прибутку для них становила певний відсоток від понесених витрат, причому включаючи втрати електроенергії в мережах. А до числа цих "баронів" і так ставляться не самі бідні люди України. Хоча частка держави в них досить велика, все ж більшість обленерго - приватні компанії, які належать Ринату Ахметову, Ігорю Коломойському, братам Суркісам, Костянтину Григоришину і групу VS Energy (її контролюють росіяни Михайло Воєводін, Євген Гиннер, Сергій Шаповалов та Олександр Бабаков).

Частина суми в квитанціях за електрику - це плата як раз їм. Але от скільки саме платити (методику формування тарифів) визначає НКРЭКУ. Це відомство запропонувало з другого кварталу розраховувати тарифи на послуги обленерго за новим принципом - у свої тарифи обленерго можуть щорічно закладати 12,5% вартості своїх активів - старих і нових (по суті - вартості самих обленерго). Тобто якщо якесь обленерго як підприємство має ринкову вартість 1 млрд грн, то воно отримує право закласти в тариф на розподіл електроенергії суму 125 млн грн (і не більше).

Суть нововведення в тому, що вважаючи тарифи по RAB-методології, обленерго стає вигідно оновлювати інфраструктуру - дроти, опори, трансформатори, системи управління. Не секрет, що у багатьох випадках це ще радянське обладнання, з середнім терміном служби більше 40 років і зношеністю на 60-85%. Тим часом навантаження на електромережі зростає, наслідок чого - стрибки напруги і відключення електрики. Представники НКРЭКУ впевнені, що стимулююче тарифоутворення запустить процес модернізації інфраструктури обленерго; також і стороннім інвесторам стане цікаво вкладати кошти і купувати частки государста в обленерго.

Практика, напрацьована в розвинених країнах, підтверджує: ця схема дійсно працює. Завдяки RAB-тарифів у 2004-2011 роках в Румунії вдалося зменшити зношеність активів з 75% до 48%. А у великій Британії за 15 років дії RAB-тарифів удвічі скоротилися витрати розподільних компаній і тарифи на передачу електроенергії. Одночасно - завдяки новому обладнанню - покращується якість послуг.

Яким буде зростання тарифів для населення - поки незрозуміло. У кожному конкретному випадку він, звичайно, буде індивідуальним, оскільки Фонд державного майна оцінює вартість активів кожного обленерго окремо. Раніше голова НКРЭКУ Дмитро Вовк називав цифру в 10%, але деякі експерти її заперечували. Тепер же сам НКРЭКУ вирішив змінити методологію розрахунку RAB-тарифів.

Перерозподіл на користь споживача

Всі вже згадувані активи, тобто власні потужності обленерго (дроти, опори, кабелі, трансформатори, системи управління і т. д.) можна розділити на дві великі групи: "старі" (вже існуючі активи обленерго) і "нові" (які ще не створили або створюють в цьому році). Спочатку держрегулятор - НКРЭКУ - заклав в методику розрахунку RAB-тарифів для обленерго прибутковість у розмірі 12,5% річних в рівній мірі і на нові інвестиції, і на старі активи.

Однак фахівці відразу вказали: щоб стимулювання працювало, відсоток прибутковості для різних типів активів також повинен бути різним. Споживачі вже давно сплатили витрати на старі активи, обленерго їх отримали в ході приватизації і тепер, виходить, можуть вести життя рантьє. Адже підтримка старих активів обходиться набагато дешевше, ніж створення нових, а прибутковість по них однакова.

Ідея тут проста: 12,5% прибутковості на нові активи - це мало, а на старі - занадто багато. Відповідно, введення різної прибутковості посприяє залученню коштів інвесторів чи кредитів для розширення або модернізації мереж. Усвідомивши це, НКРЭКУ і вирішили поміняти нормативні відсотки прибутковості на стару і нову бази активів. Для старих активів - суттєво зменшити, для нових активів - норму прибутковості збільшити.

Ситуацію для "ДС" прокоментував віце-президент громадського об'єднання "Перша енергетична асоціація України" Олександр Рогозін.

"На мою думку, для України дві різні ставки на власний капітал виправдані. Це наша позиція як Асссоціаціі, і ми з самого початку давали такі пропозиції, - щоб були різні ставки. На "нові" активи ставка повинна бути реальна (WACC, середньозважена вартість капіталу), інакше інвестиції в галузь просто не прийдуть, - говорить експерт. - На "старі" активи - регулятор повинен зважити всі "за" і "проти" і встановити справедливу норму, яка, очевидно, повинна бути істотно нижче, ніж на "нові" активи".

На думку Рогозіна, новий порядок формування RAB-тарифів для обленерго призведе до деякого збільшення тарифів на електроенергію. Розмір підвищення залежатиме від того, яким буде затверджено розмір ставок, а в подальшому також від того, яким буде об'єм інвестицій. Саме збільшення інвестицій в мережі, а також покращення надійності електропостачання є основними цілями впровадження нової методології. Реальна ставка на "нові" активи повинна забезпечити привабливість інвестицій, а для поліпшення ситуації з надійністю методологія містить штрафну функцію, яка істотно знижує дохід компанії за невиконання заданих показників якості.

Що ж стосується впливу інвестицій на тарифи, то згідно раніше підходу Комісії, половина прибутку на "старі" активи повинна бути обов'язковим джерелом інвестицій в мережі, так само, як амортизація. Фінансування для інших інвестицій мережеві компанії повинні знайти самі (залучити кредити тощо) та в тарифі вони отримають лише повернення на цей залучений капітал. Тому, при інших рівних умовах, один і той же обсяг інвестицій при використанні стимулюючого тарифоутворення насправді повинен привести до меншого зростання тарифів, ніж існуюча тарифна методологія ("витрати + прибуток").

"До прикладу, якщо б ми захотіли в три рази збільшити інвестиції (а це мінімум, що потрібно), то за існуючої тарифної методології тариф виріс дуже серйозно, оскільки всі додаткові інвестиції треба було б прямо включати в тариф, - говорить Олександр Рогозін. - За методикою стимулюючого регулювання ці гроші повинна знайти розподільна компанія, а в її тариф буде включений тільки повернення на цей капітал у розмірі ставки на "нові" активи (у п'ять-шість разів менше, ніж якщо включати в тариф безпосередньо інвестиції)".

На жаль, сьогодні обсяги інвестпрограм дуже малі - сумарно близько 4 млрд гривень. Такий же обсяг був 5 років тому, але тоді чотири мільярди гривень "в залізі" означали в два з половиною рази більше, ніж зараз. І якщо тоді обсяги інвестиційних програм були недостатні, то зараз вони катастрофічно малі. Якщо не наростити інвестиції в нове обладнання, електричні мережі рано чи пізно "ляжуть", і це буде некерований процес.