Бій з тінню. Коли тіньова економіка України буде як в Німеччині (ІНФОГРАФІКА)

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (МЕРТ) опублікувало чергові оптимістичні дані про скорочення рівня тіньової економіки. На думку наших чиновників, тінізація реального сектора знову скоротилася, на цей раз на 4%, з 35 до 31%. Як свідчать аналітичні матеріали відомства, цей процес став можливий завдяки декільком фундаментальних факторів, серед яких: збереження макроекономічної стабільності, наслідком чого стало зниження рівня девальваційний-інфляційних очікувань населення та бізнесу; збільшення внутрішнього попиту; зниження загального рівня системних ризиків; дерегуляція підприємницької середовища. В той же час все ще сильні і якоря тіньового сектору, такі як: низький рівень довіри до інститутів держуправління; наявність військового конфлікту; присутність неактивованих базових ризиків, які загрожують стабільності в середньостроковій перспективі.

Настільки динамічне зниження рівня тіньової економіки, з одного боку, може свідчити як про формування реального тренду на легалізацію, так і про не зовсім коректної інтерпретації аналізованого масиву інформації.

В першу чергу впадає в очі просте математичне співвідношення двох показників: зростання офіційного ВВП і рівня детінізації економіки. Якщо валовий продукт в минулому році виріс на 2,5%, а рівень тіньової економіки в україні скоротився на 4%, то значна частина кінцевого продукту, формується в нелегальному секторі, повинна була перейти в офіційний.

У такому разі задекларований у минулому році економічне зростання було зумовлене виключно детінізацією, а показники динаміки реального сектора цілком могли при цьому навіть скоротитися.

А адже зростання ВВП є наріжним каменем усіх урядових звітів. Таким чином, у МЕРТ свідомо чи ні, але сформулювали досить контраверсійне теза про те, що зростання ВВП в минулому році мав у своїй основі не фундаментальні причини відновлення економіки, а скорочення тіні, догляд суб'єктів бізнесу з сутінкової зони. Але, як показує практика, настільки глибока детінізація можлива лише при наявності декількох вихідних передумов: формування тренду динамічного зростання усіх базових ринків, коли вихід з тіні відбувається за рахунок перетікання в офіційний сектор тіньових інвестицій та суспільних накопичень; проведення глибокої фіскальної реформи, коли, з одного боку, максимально знижуються основні податки, а з іншого - різко посилюється відповідальність за приховування доходів і активів; здійснення податкової амністії, коли населення і бізнес дістають з-під спуда приховані накопичення та активи в надії на введення їх у легальний економічний обіг. Як ми розуміємо, нічого подібного зараз в Україні не спостерігається. Більш того, тіньова економіка у нас насправді виконує функцію соціального стабілізатора. Адже саме в тіньовий сектор переходять ті економічні агенти, які не витримують адміністративного та фіскального тиску. В іншому випадку вони просто були б приречені на банкрутство і ліквідацію. А так вони не тільки виживають, але і забезпечують роботою і доходами мільйони українських сімей.

Як показали дослідження відомого економіста Ернандо де Сото, існує кілька онтологічних кілець формування тіньового сектора економіки. Велике кільце - це коли під високим фіскальним тиском частина підприємців йдуть у тінь, а фіскальне навантаження розподіляється на залишилися в легальному обороті, тобто пропорційно збільшується, що призводить до чергового вимивання тих, хто вирішує піти. І так до тих пір, поки в легальному секторі не залишаться лише великі ФПГ і держпідприємства. Мале кільце - це формування неконкурентних умов підприємницького середовища, коли великі ФПГ за рахунок політичного лобізму досягають переваг на вузькому споживчому ринку і вичавлюють з нього малий і середній бізнес. У фіналі - більша частина ринкового середовища поділена між монополіями, олігополіями і компаніями з одноосібним домінуванням. В Україні така монопольна надбудова становить вже 58% економіки, за даними Антимонопольного комітету.

Неважко помітити, що в нашій країні функціонують обидва кільця. За світовою класифікацією, оптимальний рівень тіні - до 15% ВВП (як у Німеччині). В такому випадку держава виграє двічі: з одного боку, велика частина податків перерозподіляється по широкій базі ВВП, а з іншого - в економіці є якийсь буфер, який виконає роль соціального стабілізатора в разі глобальної кризи або нової міграційної хвилі. Спроби скоротити рівень тіні нижче 15%, здійснені у Франції, призвели до того, що в суспільстві лише посилилося соціальне напруження, особливо в умовах масового припливу трудових мігрантів.

Таким чином, якщо б зараз в Україні хтось надумав чисто механічно скоротити тіньову економіку, це призвело б лише до істотного зростання соціальної напруги, коли кілька мільйонів людей зіткнулися б з втратою роботи, або з відчутним скороченням рівня заробітної плати.

У минулі роки МЕРТ майже завжди декларував рівень тіньової економіки не вище 40%. Основна причина - за класифікацією міжнародних організацій, більш високий рівень характерний для країн, які недостатньо борються з відмиванням грошей. А потрапляння у списки FATF явно не входить в плани ніякого уряду.

Але з реальних чинників детінізації в Україні поки що є лише один: зростання розміру мінімальної заробітної плати, який призводить не так до збільшення реальних доходів населення (за винятком бюджетної сфери), як до зростання легального фонду зарплати і нарахувань на неї. Але цей фактор явно не тягне на 4% скорочення тіньової економіки.

На даний момент МЕРТ оцінює рівень тіні виходячи з декількох методик: 1) за методом витрати населення/роздрібна торгівля (рівень тіньової економіки за даним індикатором - 47%); 2) по електричному та монетарного методу (28 та 24% відповідно); за методом збитковості (20%). Жодна з наведених методик не може бути абсолютно точною, тому у міністерстві розраховують агрегований показник. Саме він і показав зниження рівня тіньової економіки до 31%.

Якщо брати метод, який оцінює динаміку роздрібної торгівлі та реальних витрат населення на купівлю споживчих товарів, то перший показник у 2017-му зріс на 6,2%, а другий - на 3,4%. Логіка тут приблизно така: якщо офіційні торговельні обороти ростуть швидше, ніж реальні доходи населення, значить, частина тіньових доходів і своїх заначок фізичні особи витрачають в легальному секторі. Тобто відбувається детінізація. Хоча насправді мова йде про те, що частина торгового обороту в Україні формується за рахунок трансфертів трудових мігрантів, які працюють за кордоном: розмір переказів зазначених осіб до України в минулому році перевищив $9 млрд. Відносити ці витрати на процес детінізації було б необ'єктивно.

Електричний метод заснований на припущенні, що реальне зростання ВВП супроводжується адекватним збільшенням споживання електроенергії (крім побутового). У минулому році ВВП виріс на 2,5%, а споживання електроенергії в комерційному секторі - на 1,6%. Значить, частина приросту валового продукту була забезпечена не реальним збільшенням обсягів виробництва, а виведенням з тіні певної частки кінцевого продукту при рівному рівні енерговитрат.

Монетарний метод виходить з динаміки скорочення готівки в обігу (агрегат М0) по відношенню до обсягу грошової маси (агрегат М2). Тут спостерігається невелике скорочення - до 27,5%.

Крім того, у МЕРТ визначають і так звані коефіцієнти тіньової економіки за галузями (див. діаграму). Приблизний розрахунок за цим коефіцієнтам та реальними показниками ВВП у розрізі зазначених галузей показує, що рівень тіні в цих сегментах становить до 500 млрд грн, або понад 15% ВВП. Але тут можуть бути питання до визначення самих коефіцієнтів. По-перше, за бортом спостережень виявився сектор охорони здоров'я та освіти, тіньові частки яких цілком можна порівняти з офіційними показниками, особливо це стосується медицини. Так і в сільському господарстві рівень тінізації де-факто значно вище по причині того, що велика частина кінцевого продукту індивідуальних і фермерських господарств не охоплена офіційною статистикою. Те ж саме можна сказати і про будівництво і торгівлю.

Крім того, методологія МЕРТ не цілком об'єктивно оцінює рівень сірої економіки при експорті українських товарів на світові ринки. Найбільші вітчизняні ФПГ застосовують розгалужену систему контрольованих іноземних компаній, акумулюючих до 30% експортної виручки, яка не враховується офіційною статистикою. Мова йде про $12-15 млрд, що стосовно до нашого рівня ВВП складає до 15%. Це що стосується тіньової економіки на макрорівні.

Що стосується мікрорівня, то, за даними Держстату, частина зайнятого населення знаходиться поза переліку штатних працівників (на підприємствах з чисельністю понад 10 чоловік). Таких працівників в Україні налічується понад 8 млн. Велика їх частина показує мінімальний заробіток, або взагалі не декларує ніяких доходів. Якщо оцінити сукупний дохід зазначеної соціальної групи виходячи з розміру середньої заробітної плати по країні, отримаємо додатково майже 800 млрд грн за методом кінцевих доходів, або 27% ВВП.

Таким чином, тіньовий макрорівень (ФПГ) можна оцінити в 15% ВВП, а тіньовий мікрорівень (населення і приватні підприємці) - до 30% валового продукту.

Це, так би мовити, альтернативна оцінка рівня тіньової економіки в Україні.

У світовій економічній науці велику увагу останнім часом приділяють проблемам так званої неспостережуваної економіки. За даними аналітичних досліджень Світового банку, на даний момент існує п'ять груп тіньового сектора:

• тіньові операції;
• незаконні види діяльності;
• операції в неформальному секторі;
• власне виробництво домогосподарств для домашніх потреб;
• частина ВВП, втрачена в процесі збору статистичних даних.

Виходячи з даної класифікації, рівень тіні в Україні, озвучений МЕРТ, стосується лише тіньових операцій, але не зачіпає незаконних видів діяльності, операцій у неформальному секторі (мікропідприємництва) та власне виробництво домогосподарств для особистих потреб. Крім того, якість і цілісність охоплення реального масиву інформації статистичними спостереженнями залишає бажати кращого, і тут також прихований певний резерв неврахованого ВВП.

Але головне укладено в іншому: неформальний сектор економіки - це самий надійний союзник українського уряду на найближчі 10 років. Союзник, який допомагає забезпечувати соціальну стабільність в країні і годує мільйони українських сімей. Однак тимчасовий союзник, рівно до тих пір, поки у нас в державі не проведуть якісні інституційні реформи, дерегуляцію бізнесу і демонополізацію підприємницького середовища. Ось тоді шляху легальної економіки і тіні розійдуться, як це і сталося в післявоєнній Європі.