Ігор Муратов: Реформу митниці не те що зупинили — її повернули назад

19 серпня цього року Кабмін за поданням міністра фінансів Сергія Марченка звільнив тимчасово виконуючого обовʼязків голови Державної митної служби Ігоря Муратова. Офіційна версія — начебто через зволікання з реформуванням відомства у сфері переходу до роботи у форматі єдиної юрособи. При цьому міністр визнав, що при Муратові митниця нарешті почала виконувати план надходжень до держбюджету, наздоганяючи відставання на початку року.

З чим сам екскерівник митниці Ігор Муратов пов'язує своє звільнення вже за кілька місяців після призначення на посаду, адже його не помічали у скандалах, скарг бізнесу на митницю різко поменшало, а план надходжень до бюджету нарешті почав виконуватись? Як оцінює роботу попередників і нового керівництва митниці? І чи існують схеми на митниці?

— Ігоре Михайловичу, ваш коментар щодо претензій міністра фінансів Сергія Марченка викликав значний резонанс. 

— Ну, коли говориш правду, особливо про кулуарні події, це завжди цікаво людям.

— Саме тому ми б хотіли поговорити більш розлого і про митницю, і про інтриги довкола неї. З'явилась новина, що всіх митників будуть перевіряти на благонадійність, а неблагонадійних звільнятимуть. Як ви до цього ставитесь?

— Чергове безглуздя, яке має під собою конкретну мету — створити інструмент незаконного звільнення людей, прогнавши митників через жорна "свій–чужий". Ти нам подобаєшся чи потрібен – ми тебе залишаємо. А якщо, наприклад, на твоє місце в нас є інший, свій кандидат, то через перевірку на "благонадійність" ми тебе визнаємо недоброчесним і звільняємо. 

— Які критерії цієї перевірки? Хто визначатиме, чи доброчесний митник? 

— Зараз, навіть якщо людина тобі дуже не подобається, просто так звільнити її не можна, тим більше коли людина професійно виконує свою роботу. Це складна та копітка процедура, для реалізації якої потрібні суттєві докази або корупції, або профнепридатності, або системних порушень законів. А тут раз — хтось визнає вас неблагонадійним і за це вас можна звільнити.

— Задля чого з'явилась ця ідея?

— Я з самого спочатку сказав — щоб мати інструмент швидкої розстановки на посади потрібних людей. І я, і Нефьодов дуже багатьох сумнівних та відверто причетних до кланів і схем митників "забули в ДФС". Ідеальний інструмент під час реформи: ДФС розділили на митницю та податкову і перевели лише кадри, які не викликають сумнівів. Тепер через цю норму "благонадійності" все можна перевернути з ніг на голову.

— Тобто відбувається кадрова революція?

— Фактично так. Макс Нефьодов нещодавно дуже влучно прокоментував: реформу митниці не те що зупинили — її повернули назад. І саме для повернення старих кадрів цю норму зараз і будуть використовувати.

— А яке ваше ставлення до Нефьодова та його плану реформи?

— Дуже позитивно оцінюю Макса. Шкода лише, що у нього не було досвіду управління таким досить великим колективом, ще й такою специфічною інституцією. Є певні усталені традиції — добрі і недобрі. Але для ефективного управління треба знати і розуміти природу цих відносин. Напевно, це було однією з основних причин, чому йому не вдалося зробити все те, що він планував. Але його прихід на цю посаду я оцінюю позитивно.

— Проблеми, що виникли, були проблемами управлінського плану? Можемо говорити про саботаж на місцях?

— Не можна говорити про саботаж на місцях на низовому рівні. Радше через недостатню увагу, скажімо так, до регіональних митниць їх керівники відчули себе "володарями відведених їм територій". Я б не називав це саботажем, я б назвав це певним чином втратою управління. 

— Хто вас запросив очолити митницю? Хто узгоджував призначення?

— Мене запросили до міністра фінансів. І це для мене було несподіванкою, відверто кажучи. 

Потім була зустріч з президентом — він цікавився моїм баченням, як має працювати митна служба. Оскільки мене призначили на посаду, то можна зробити висновок, що мої відповіді його задовольнили.

— І які пропозиції щодо налагодження роботи митниці ви озвучили президенту?

— Перша — це відновлення управління системою, зміна керівництва місцевих митниць, певних структурних підрозділів центрального апарату. Це дало б чіткий сигнал усім іншим: недоторканих не буде, ми працюємо за законом. 

Що, власне, і було зроблено: спільно з міністром ми провели декілька колегій, змінили керівників половини митниць. Для мене було важливо знати людину і бути впевненим, що ця людина професійна і має хороше ім'я, тобто не причетна до якихось скандалів.

— Вам все вдалося реалізувати?

— Все ніколи не можна реалізувати. Але вектор був правильний, і перемоги на цьому шляху були. Бюджет наповнювали, управління відновили, "мінімізаторів" почали притискати. 

— Але вас все одно звільнили.

— Я вже про це говорив. Це було політичне рішення, і воно точно не пов'язане з фактичною роботою та результатами. Коли я зустрічався з Володимиром Олександровичем (Зеленським. — "ДС"), то отримав чітку задачу і її виконував. 

Але в певний момент по поведінці міністра Марченка я відчув, що десь якась концепція змінилась. Мені стало з ним складно спілкуватись, мій зам Павловський почав дивно поводитись — фактично перестав виходити на роботу. Кількість прохань про дивні призначення почала збільшуватись, і як підсумок – несподіване зняття з посади.

— Давайте трохи не про політику. Назвіть головні схеми контрабанди в Україні.

— Питання насправді дуже просте. Схема так званої "товарної контрабанди" лише одна — підміна документів на товар. А вже ступінь нахабності цієї підміни і впливає на збитки бюджету. Наприклад, можна в контейнері взуття змінити вагу на 20% і написати не 20 т, а 16. Від цього податкове навантаження на цей вантаж зменшиться на 20%.

А можна, наприклад, вагу залишити незмінною, а підмінити номенклатуру, назву товару. Веземо 20 т телевізорів, а за документами це 20 т вживаного одягу. Звідси і втрати бюджету через недоотримані платежі не 20%, а вже 10 000%. Бувають ситуації, коли повна фура товару їде як порожня. Саме тому завдання митниці виявляти такі факти та припиняти їх.

— Це і є головний чинник корупції на митниці? Не помічати того, що хтось щось не так декларує?

— Саме так. Митниця ж не може і навіть не має права перевіряти усі вантажі. Тут працює ризико-орієнтований підхід. Є напрямки, які традиційно, так би мовити, під підозрою.

— Наприклад.

— Наприклад, імпорт турецьких товарів. Це напрямок так званого "карго", яке під замовлення клієнтів, — на всі великі ринки та навіть у брендові магазини доставляють товар, який купується в Туреччині за готівку та без документів. Ви сплачуєте за доставку кілограма вантажу. До речі, зараз цей тариф піднявся з $2–3 до $5, і вам все привозять прямо в магазин.

Дуже часто такими каналами до нас везуть брендовий або контрафактний одяг під виглядом дешевого. 

— А хто платить мито?

— Той, хто везе товар. У вартість доставки $5 це вже включено.

— Чому вартість зросла? 

— В Одесі кажуть, що всіх гравців турецької карго-доставки зараз прикрили і залишився лише один. На "Сьомому кілометрі" (ринок поблизу Одеси. — "ДС") жаліються, що утворилась монополія.

— Чия це монополія?

— Ви хочете, щоб на мене подали судові позови або звинуватили в тиску на бізнес? Це ж майже недоказові речі.

— В мережі можна прочитати, що за часів минулої влади королем турецької контрабанди був Віктор Шерман, який входив до "офісу контрабанди Сеяра Куршутова" (з останнім пов'язують також Олександра Грановського. — "ДС"). Судячи з повідомлень у ЗМІ та соцмережах, вони повертаються до влади на митниці, тож можна припустити, що товари з Туреччини знову контролює Віктор Шерман?

— Припустити можна. Більш того, про повернення минулих тіньових керманичів митниці я теж чув. І не зі ЗМІ, а зсередини митниці. Кадрові рішення Павловського, про які я можу казати відверто, теж є сигналом, що повертають тих, кого ми з Нефьодовим звільняли.

— Ви думаєте, Павловський самостійно ухвалює рішення? 

— Судячи з того, як він поводився на засіданні парламентського комітету, де за дві години не сказав жодного слова, то його самостійність під сумнівом. Але, мабуть, він бездоганно виконує завдання, які йому ставлять. Я ж відмовлявся виконувати кадрові побажання "ззовні". Він, судячи з конкурсів та призначень, ні.

— Ви натякаєте на повернення Ігоря Резніка, якого в ЗМІ називають людиною Сеяра Куршутова і одним з учасників "офісу контрабанди"?

— Я це вже коментував, і додати мені нічого. Якщо провести справжню перевірку на "доброчесність", то йому, думаю, буде складно пройти її.

Запитайте, чому він при мені втік у декретну відпустку, перевірте усі його публічні перемоги, про які він пише у "Фейсбуці", та спитайте, чому його департамент контрабанди не помічає монополії турецької контрабанди в Одесі. Все стане на свої місця.

— Які основні досягнення на посаді керівника митниці ви можете записати собі в плюс?

— Наприклад, розробка та впровадження законодавства для авторизованих економічних операторів. Це історія про суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, які перевірені митною службою і отримали сертифікат про те, що митна служба може їм довіряти, що до них можна застосовувати спрощені митні процедури, зменшити ризики в автоматизованих системах, спростити логістику при розмитненні, застосовувати відтермінування по сплаті митних платежів тощо. У світі подібна система почала впроваджуватись з 2006 року і довела свою ефективність. За оцінками європейців, понад 85% всіх зовнішньоекономічних перевезень ЄС обслуговуються саме авторизованими операторами. Як це працює? Спершу такі переваги отримують окремі підприємства, а потім це призводить до перерозподілу ринку: митниці вигідно витрачати менше уваги, часу, ресурсів на підприємства, які довели свою доброчесність, а більше уваги приділяти "невідомим" в сенсі ризиків підприємствам. Це призводить до ефекту, коли все більше підприємств починає відчувати необхідність працювати за законом, переходити на "світлу сторону". В європейських країнах до 80% працівників митниці працюють над аудитом, аналізують постфактум вже проведені за спрощеною процедурою операції. Машини не стоять, контейнери не затримуються, оператори не порушують, бо знають, що їх завжди можуть перевірити. 

— А що з виконанням показників надходжень до бюджету?

— Я був призначений наприкінці квітня, 27 приступив до виконання обов'язків. Травень — місяць специфічний, багато свят, план ми тоді ще не виконали. А от всі наступні місяці план виконували, хоч у липні планове завдання суттєво збільшили. Ми маємо розуміти, що саме по собі виконання плану не є достатнім показником якості роботи в цьому напрямку. Для цього використовуються кілька різних показників, зокрема, податкове навантаження на одиницю вартості оподаткованого імпорту та співвідношення зміни (падіння чи зростання) обсягу оподаткованого імпорту до зміни обсягу надходжень митних платежів до бюджету за місяць. 

Наприклад, якщо порахувати вартість імпортованих товарів і надходження від їх оподаткування до бюджету, то в січні податкове навантаження на $1 вартості імпортованого товару становило 24,8%, у квітні – 27,6%, а в травні — 28,4%. У серпні цей показник становив майже 29%. Яке значення цього показника у вересні, мені невідомо. 

З того, що говорив нещодавно Данило Гетманцев, голова комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, випливає, що наразі комітет завалений скаргами на митницю від "білих" підприємств. За час моєї роботи це були поодинокі випадки, хоча ми запустили моніторингову групу для відстеження ризикованих операцій. Я прихильник того, аби робити висновки на підставі конкретних цифр. Наприклад, економічний ефект від роботи тільки моніторингової групи, аналітиків, що відстежували ризиковані операції, становив близько 1 млн грн на день. Начебто і не так багато, однак її робота вже за тиждень привела до різкого зменшення кількості "ризикованих" декларацій. Підприємці зрозуміли, що краще чесно платити, ніж потрапляти під перевірки. І скарг при цьому практично не було — не було штучних затримок, витребування безкінечного списку додаткових документів. Зараз бізнес, на жаль, активно скаржиться на такі перешкоди і затримки. Чи відбулося при цьому якесь відчутне збільшення надходжень до бюджету? За підсумками вересня ми цього не бачимо. 

— Ви готові працювати далі? Є сили щось змінювати на митниці?

— Якщо змінювати митницю в рамках реформи та робити те, про що говорив президент Зеленський, то так. А якщо обслуговувати якісь групи впливу, які фактично зараз влаштували рейдерське захоплення митниці, то ні. Не готовий.