Дрони, що змінять гру. Як iForum-2023 показав технологічну силу України

iForum у нинішньому році, звичайно, залишився визначним заходом, але і відвідувачів, і експонентів на ньому помітно поменшало. А за тематикою, безперечно, переважало все, що пов'язане з військовою промисловістю та розробками у цій галузі. Звичайно, не можна сказати, що "мирних" тем не було зовсім. Були, і на відповідних панелях активно обговорювалося, як українському технологічному бізнесу виживати та розвиватися в умовах війни, яким має бути сьогодні цифровий маркетинг, як вирішувати кадрові проблеми в ІТ та багато іншого.

Як зазначив на відкритті засновник конференції Олександр Ольшанський, цього року iForum зібрав близько 5400 учасників. Тут представлено вісім тематичних напрямків, панельні дискусії щодо яких проходили одразу на чотирьох сценах. Це секції Military Tech / Україна Майбутнього, Реклама і просування / E-commerce, Стартапи / AI, Blockchain / Digital Fun.

Емоційно найбільше враження залишив такий епізод. Виставка "Місто Майбутнього", що традиційно проходить у рамках iForum, зазвичай демонструє розробки, покликані покращити людське життя: системи "розумний дім" та "розумне місто", рішення на базі штучного інтелекту (ШІ), найпередовіші засоби комунікації тощо. Але тепер там була лише війна: найрізноманітніші безпілотники, евакуаційні баги, роботизовані платформи, системи розвідки, управління боєм та інше.

Війна у центрі уваги

Безумовно, на нинішньому iForum зі зрозумілих причин домінував напрямок Military Tech. Саме на ньому зосередилися розробники та творці стартапів, керівники Міністерства цифрової трансформації та Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості, представники Армії Дронов та Brave1, Український фонд стартапів та інші. Обговорювалося широке коло тем: побудова військово-технологічних екосистем, питання безпеки об'єктів критичної інфраструктури, розробка та виробництво БПЛА, їх прийняття на озброєння, а також пошук інвестицій для реалізації нових проектів.

Не буде перебільшенням сказати, що найбільшу увагу відвідувачів форуму привернула дискусія "Беспілотні роботизовані системи як game changer війни". Її модератором була Марія Берлінська, голова Центру підтримки аеророзвідки. Вона зауважила, що найбільша в історії людства війна дронів просто зараз триває в Україні. І щоб не втрачати людей, нам потрібно вкладатися в технології. До того ж, це вигідно: як сказала Берлінська, "Дрон за $500 здатний знищити російський танк за мільйони доларів".

Головним промовцем на цій дискусії був Михайло Федоров, віце-прем'єр – міністр цифрової трансформації України. За його словами, до кінця нинішнього року виробництво бойових БПЛА в Україні зросте у 100-110 разів порівняно з груднем 2022-го (на жаль, абсолютні значення він не розкрив). Але цього зовсім недостатньо. На думку Федорова, дронів в Україні буде достатньо лише після того, як Україна існуватиме в кордонах 1991 р. не менш як десять років.

За словами міністра, сьогодні БПЛА на полі бою прямо конкурують з артилерією: "На мою суб'єктивну думку, вони навіть ефективніші: БПЛА можна використовувати набагато таргетованіше і швидше масштабувати цей досвід". У цифрах це виглядає так: українські ударні БПЛА знищили лише за місяць:

• 194 танки;
• 41 гармату;
• 60 одиниць радіолокаційної техніки;
• 36 САУ;
• 331 одиницю автотехніки;
• 11 систем ППО;
• 8 РСЗВ та багато іншого.

Тому ідея Федорова – виділити БПЛА в окремі роди військ. У Збройних Силах вже зараз працюють 17 ударних рот БПЛА. Понад 10 тис. пілотів безпілотників навчили у 26 школах. Сьогодні вже 40 моделей бойових безпілотників українського виробництва отримали допуск до використання у ЗСУ. Михайло Федоров також нагадав, що "Армія дронів" розпочалася із зустрічі з 78 компаніями-виробниками БПЛА у грудні 2022 р. Це спільний проект багатьох різних команд – Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості, Міноборони, Генштабу, Мінцифри, самих компаній, волонтерів, громадських організацій.

40 українських компаній вже одержали дозвіл на реалізацію безпілотників державі (рік тому їх було 7). До кінця року таких компаній буде вже 60-70. В Україні виробництво дронів стає вже не "гаражно-кустарним", а масовим. "На сьогодні ми налічуємо 200 компаній, які виробляють БПЛА, і щотижня з'являються нові", — сказав міністр.

На думку глави Мінцифри, трикутник першочергових завдань для України має виглядати так:

• збільшувати кількість БПЛА,
• нарощувати кількість станцій супутникового зв'язку,
• розвивати доктрини застосування дронів за принципами НАТО.

У свою чергу відомий аеророзвідник Юрій Мадяр розповів про термінові потреби ЗСУ: "Нам критично потрібні наземні дрони або дрони, що літають, здатні розпізнавати міни. Також нам потрібна уніфікація боєприпасів. Це те, що сьогодні самостійно робиться у десятках майстерень чи бійцями на колінах. Також потрібна уніфікація ініціювання вибуху: щоб дрон долетів і зробив свою роботу, а не просто впав".

За словами Мадяра, якщо у 2022 р. 90% загальних втрат ЗСУ були наслідком роботи ворожої артилерії, то сьогодні третина втрат припадає на ворожі міни, сказав Мадяр. І щоб з ними боротися, потрібні нові військові технології.

Дрони, дрони, дрони…

Безумовно, цьогорічним хітом форуму були різноманітні військові розробки. Але передові захищені системи зв'язку, блоки живлення та системи управління боєм просто губилися на тлі величезної різноманіття безпілотних систем. Причому як повітряних, і наземних. Побачити в експозиції можна було як БПЛА, які вже стали легендарними (ті, які нам добре відомі за новинами про втрати російських військ), так і зовсім нові розробки.

А ось про наземні — колісні та гусеничні — дрони українське суспільство досі знає дуже мало. Хоча їхня роль у бойових діях також вкрай велика. iForum дозволив заповнити цю прогалину. Безліч колісних дронів різних розмірів каталося прямо по виставковому павільйону, викликаючи постійне захоплення у відвідувачів. Їхня загальна назва — UGV (Unmanned Ground Vehicle), це легкі безпілотні наземні системи та системи середнього класу.

Ось деякі найяскравіші розробки українського Mil-Tech, які можна було побачити на iForum:

Компанія "Темерланд" показала робота-розвідника: роботизовану наземну платформу Gnome. Такий апарат непомітний для ворога і майже безшумний. Гном-розвідник уже працює на фронті. Його характеристики:

• робота у двох режимах: автономному та ручному.
• швидкість 4-25 км/год.
• зручне керування на швидкості до 5-7 км/год.
• залежно від завдання та комплектації коштує $5-7 тис., найбільш передові моделі сягають $100 тис.

Зараз команда тестує системи на основі ШІ та машинного зору, які дозволять дрону орієнтуватися у просторі та самостійно обирати маршрут.

Також компанія на тій самій колісній базі розробила робота-мінера. Усього "Темерланд" виготовляє приблизно по 10 штук кожної моделі на місяць.

Інша технологія від того ж "Темерланду", представлена на iForum, — це прототип роботизованої гусеничної платформи Scorpion 2, що виглядає як невеликий танк. Scorpion 2 може працювати як в автономному режимі, за маршрутом, прокладеним електронною картою, так і керуватися оператором. Представлений на форумі прототип оснащений автоматичною туреллю. Теоретично платформа може сама розпізнавати ціль та стріляти, але їй поки що це "не довіряють": рішення про постріл все одно приймає оператор. Дальність роботи — 1600 м. Час автономної роботи платформи — 4,5-6 годин залежно від режиму та навантаження. Вона може рухатися зі швидкістю до 15 км/год, але керування в ручному режимі зручне при швидкості до 6-7 км/год. У перспективі платформа може бути переобладнана під аграрний дрон або під дрон для ДСНС.

Електроквадроцикл HIMAKS із відкидними бортами має запас ходу 150 км та доставляє до 300 кг вантажу разом із екіпажем. Зокрема, він може евакуювати поранених із поля бою. HIMAKS має два змінні акумулятори — основний та додатковий. Їх можна швидко зняти та замінити, або просто забрати з пошкодженої машини.

Коштує квадроцикл від 400 тис. грн, залежно від комплектації (наприклад, дах, причіп тощо). Повна комплектація коштує 440 тис. Компанія налагодила виробництво цих апаратів у Києві. Наразі вже 5 квадроциклів HIMAKS працюють у бойових умовах. Поки що вдається виробляти кілька таких електроквадроциклів на місяць. Але в перспективі планується масштабуватись і випускати до 100 апаратів.

Один із найбільш вражаючих експонатів форуму — бойовий багатофункціональний БПЛА Jupiter aircraft. Це мультифункціональний, захищений від впливу РЕБ, апарат вертикального зльоту, який несе 20 кг корисного навантаження на 800 км. Цей дрон може бути розвідником, бомбардувальником і коригувальником, залежно від завдань і відповідної комплектації. На сьогодні є чотири моделі таких апаратів. Представлена на форумі коштує 189 тис. євро. Ціна базового дрона починається з 69 тис. євро.

Зараз Jupiter aircraft проходить останні випробування для Міністерства оборони, вони йдуть на полігонах "Армії дронів". Після цього дрон буде прийнято на озброєння. Але вже зараз армійські підрозділи профінансували створення 25 таких апаратів.

Наразі розробляється п'ята модель Jupiter aircraft. За словами інженерів, її радіус дії зможе покрити відстань від Києва до Пекіна. Це вже буде великий автоматизований літак, єдиний в Україні, здатний пролетіти близько 6000 км.

Чернігівська компанія First Contact, що працює з БПЛА з 2014 р, представила на iForum тактичний ударний розвідувальний безпілотник "Київська Русь". Він уже здобув популярність: один такий апарат долетів до Москви і вразив там об´єкт.

Комплекс призначений для доставки цільового спорядження та вантажів. Він складається з самого літального апарату та платформи управління. Важить такий дрон без вантажу всього 18 кг і може мати корисне навантаження 16 кг. Максимальна злітна вага дрону з паливом — 50 кг. Апарат оснащений бензиновим двигуном потужністю до 12 кінських сил. Він здатний пролетіти 700 км зі швидкістю до 140 км/год та перебувати у польоті до 500 хв. Стартує безпілотник катапультою із підготовленої злітної смуги.

Та ж компанія First Contact представила безпілотний авіакомплекс "Літаган" з можливістю баражирування. Його безпілотник — це тактичний ударний апарат літакового типу. Він може керуватися за принципом FPV або мати заздалегідь запрограмований маршрут польоту.

"Літаган" важить до 4 кг, вага корисного навантаження — до 2 кг, розмах крил — 1700 мм, двигун — електричний, потужністю до 1300 Вт, практична дальність до 40 км, швидкість до 100 км/год, висота польоту — до 500 м, тривалість польоту до 30 хв.

Унікальний міношукач, "кіберкупол", криповалюти

Втім, не дронами єдиними… Не менш високотехнологічною розробкою, представленою на iForum, виявився перший у світі SMART-міношукач компанії Aider. З початку повномасштабного вторгнення там розробили програму для розмінування для iOS та Android. І тепер як блок управління для металошукача Aider використовують смартфон.

Пристрій виготовляється на базі італійського металошукача стандарту НАТО. Він виявляє вибухонебезпечні предмети, що містять металеві елементи, кольорові метали та графітові стрижні, що використовуються на саморобних вибухових пристроях. Міношукач працює на літієвому акумуляторі до 10 годин, заряджається звичайною зарядкою, наприклад, від павербанк через USB. Має 9-дюймову котушку Smart DD. Прилад виявляє міни на глибині до 80 см. Його частота роботи — 7,5 кГц. Крім того, міношукач має вологозахищену конструкцію, може використовуватися під дощем та в морозну погоду. Залежно від комплектації вартість новинки становить близько $800. І саме ціна — його основна перевага, бо будь-який західний миношукач такого типу коштуватиме в 4-6 разів більше.

Але значно масштабнішим проектом виявилася "СФЕРА" — технічне рішення для захисту об'єктів критичної інфраструктури, розроблене київською компанією Octava Defence. Ця уніфікована платформа поєднує комплексну систему РЛС, акустичні датчики, оптичні та тепловізійні системи та софт із видачею інформації на вогневу активну протидію. Це дозволяє підвищити ймовірність визначення ворожої цілі та знешкодити її.

Ну а найбільш нонконформістським на iForum виявився сектор Blockchain / Digital Fun. На ньому багато йшлося про те, що в Україні держава досі не усвідомила, яку вигоду може дати економіці, бізнесу та жителям країни "звільнення" криптовалют, їхня легалізація та введення в практику розрахунків. І це при тому, що сьогодні Україна — на третьому місці у світі за сукупним обсягом криптовалютних операцій населення.

На думку панелістів, держава фактично заплющує очі на цілу паралельну фінансову систему, що виникла всередині країни. При цьому будь-які обмежувальні заходи щодо криптовалют просто не працюють, але бізнесу наполегливо не дозволяють ставити "крипту" на бухгалтерський облік, підганяючи розвиток все тієї ж тіньової економіки.

Докладніше про це — у нашому інтерв'ю з одним із спікерів iForum, яке вийде наступного тижня.

Фото автора