Не чекай від вовка користі. Чому Рада не врятувала ФОП від касових апаратів

Податкові пільги не пройшли

Верховна Рада 17 листопада в черговий раз розглянула законопроєкт про відстрочення введення касових апаратів для фізосіб-підприємців, але так і не змогла ухвалити жодного рішення. На порядок денний засідання парламенту було винесено законопроєкт №4313-д авторства трьох "Слуг народу": глави податкового комітету Данила Гетманцева, депутатів Олександра Сови та Ірини Аллахвердиєвої.

Нагадаємо, що Верховна Рада вже не вперше намагається розглянути законопроєкти, які вводять відстрочку застосування касових апаратів бізнесом на спрощеній системі оподаткування або передбачають послаблення для деяких категорій підприємців. Зокрема, ще 4 листопада парламент розглянув законопроєкт №4313 авторства спікера парламенту Дмитра Разумкова, а також глави фракції "слуг" Давида Арахамії і депутатів від "Батьківщини", ОПЗЖ і "Європейської солідарності". Цим законопроєктом пропонувалося відстрочити введення касових апаратів на рік, але законопроєкт не був прийнятий, а відправлений на доопрацювання.

Сьогодні той самий законопроєкт планувалося розглянути знову, але в зал був винесений інший — згаданий вище №4313-д авторства Гетманцева.

Які РРО-правила пропонувалися

При вивченні цього законопроєкту складно не помітити, що в ньому багато чого взято з попередньої ідеї Гетманцева про послаблення режиму використання касових апаратів бізнесом — законопроєкту №2645-д, про який "ДС" писала практично місяць тому (його Рада тоді так і не розглянула).

Однак в законопроєкт №4313-д також були внесені і нові норми — пропонувалося для фізосіб-підприємців платників єдиного податку II-IV груп перенести зобов'язання почати використовувати касові апарати на девʼять місяців пізніше — не з 1 квітня 2021 р., а з 1 січня 2022 р. Однак таке послаблення не стосувалося великого переліку підприємців: тих, хто продає товари через інтернет, а також технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту, лікарські засоби і медичні товари, ювелірні вироби, б/у товари. Пролонгація періоду, протягом якого можна було не користуватися РРО, також не торкнулася діяльності ресторанів, кафе, ресторанів швидкого харчування, турагентств і туроператорів, готелів, продавців текстилю та автозапчастин.

Свободу від РРО

Автор податкового блогу в Facebook Ольга Германова зазначила, що цей законопроєкт містить ряд недоліків: немає відстрочки застосування РРО для "ризикових" видів діяльності, замість спрощення роботи програмних РРО на підприємців покладається обов'язок передавати до контролюючих органів певну інформацію про їх застосування, контролюючі органи отримують право перевіряти у підприємця документи на торговий об'єкт, вводиться новий штраф за ненадання документів, що підтверджують право власності або право використати торговельний об'єкт, і за недопуск до перевірки площі цього торгового об'єкта. "За таке голосувати у Верховній Раді не можна", — підсумувала вона.

При цьому ексголова Державної регуляторної служби Ксенія Ляпіна звинуватила Гетманцева в маніпуляції — під виглядом законопроєкту №4313, який потрібно було доопрацювати після розгляду в Раді 4 листопада, він, за її словами, проштовхнув свій текст, взятий із законопроєкту №2645-д, який Рада так і не розглядала. Ксенія Ляпіна зазначила, що бізнес в такій редакції послаблення режиму РРО не прийме.

Поки у Верховній Раді міркували, чи потрібно голосувати за чергове дітище Гетманцева, під стінами парламенту мітингували підприємці, які домагалися повернення найлегшого порядку діяльності — роботи без всяких касових апаратів. Голова руху "# SaveФОП" Сергій Доротич заявив: "Ми повинні вибороти право вести діяльність без будь-яких касових апаратів, які обмежують право займатися бізнесом".

Єдності серед депутатів з приводу законопроєкту №4313-д не було. Представник "Європейської солідарності" Ірина Геращенко запропонувала повернутися до законопроєкту №4313 і відстрочити на рік введення касових апаратів, лідер "Батьківщини" Юлія Тимошенко наполягала на прийнятті свого варіанту податкових пільг — законопроєкту № 3853-2, член депутатської групи "Довіра" Павло Бакунець пропонував розглянути законопроєкт № 3853-1, а Давид Арахамія запропонував взагалі розробити новий законопроєкт і потім виносити його в зал.

Оскільки єдності не було, в. о. голови парламенту Олена Кондратюк поставила на голосування питання про підтримку законопроєкту №4313-д. Але голосування було провалене — лише 17 "за".

Після провалу законопроєкту депутати почали домовлятися з мітингувальниками про те, що парламент ще раз повернеться до розгляду питання про відстрочення введення касових апаратів, — Олена Кондратюк пообіцяла, що новий законопроєкт узгоджуватиметься з усіма фракціями і буде винесений в зал уже 4 грудня.

Чи буде компроміс по РРО для ФОП?

Зараз все виглядає так, що компромісу досягти буде дуже складно — навіть між політичними силами і групами впливу парламенту, не кажучи вже про варіант, який влаштував би і Гетманцева, і більшість мітингуючих підприємців. І найбільш вірогідні два сценарії. Або під натиском вулиці Гетманцев (і ті стейкхолдери, в тому числі великі білі ритейлери, які його, зі зрозумілих причин, підтримують) капітулює або "майже" капітулює — якщо встановлені законом норми про поширення РРО на ФОПів II-IV груп в наступному році перенесуть на 2022-й чи скасують. Або буде обраний серединний варіант: коли жорсткість фіскалізації ще на час знімуть з більшості дрібних підприємців, але залишать в законі норму про те, щоб з 2021 р. все-таки застосовувалися РРО хоча б при перерахованих вище ризикових операціях. Таким чином, владі вдалося б і дуже прорідити ряди протестувальників, і на слизькому не посковзнутися...