І Гонтарєва не завадила. Як допоможуть Україні $2 млрд за новими євробондами

Увечері 23 липня стало відомо, що Україна успішно розмістила єврооблігації на $2 млрд під 7,25% річних, з погашенням у березні 2033 р. "Очікується, що новому випуску будуть присвоєні рейтинги "B" рейтинговим агентством Standard&Poor's і "B" — рейтинговим агентством Fitch ", — йдеться в повідомленні прес-служби Мінфіну.

Одночасно з цим випуском Україна викуповує євробонди, що знаходяться в обігу, з погашенням у 2021 і 2022 рр. відповідно на суму до $750 млн ($434,819 млн і $371,341 млн за ціною відповідно 104,5% і 105,5% від номіналу). Їх можна обміняти на нові папери, відповідні заявки приймалися по четвер включно. Як сказано в повідомленні на сайті Ірландської фондової біржі, сумарний обсяг виплати складе $846 млн 150,61 тис. Дата розрахунків за єврооблігаціями-2021 і 2022 призначена на 28 липня. За еврообондами-2033 – на 30 липня.

"Міністерство фінансів України провело випуск єврооблігацій, який вийшов ще масштабнішим і трохи дешевшим, ніж планувалося 1-5 липня, — говорить економіст, координатор Експертної платформи НБУ Андрій Блінов. – На $2 млрд під 7,25% річних до 2033 р. Причому $0,75 млрд йде тут же на заміну євробондів з погашенням в 2021-22 рр., які, нагадаю, випускалися під 7,75%. До того ж це згладжує майбутні піки за зовнішніми виплатами".

З точки зору експерта, такий випуск – безсумнівна удача. Тим більше, що, справді, початковий орієнтир прибутковості випуску становив близько 7,75%, потім він був знижений до близько 7,5%, а фінальний – встановлений у діапазоні 7,25-7,35%.

Нагадаємо, що за поточний місяць це вже друга спроба України розмістити доларові євробонди. Перша відбулася 1 липня, коли інвесторам був запропонований 12-річний випуск. Підсумковий обсяг розміщення повинен був скласти $1,75 млрд, прибутковість за результатами збору заявок була визначена на рівні 7,3%. Але тоді події розгорнулися дуже драматично: пішла скандальна відставка голови НБУ Якова Смолія. Через шум, що піднявся (у тому числі у світових фінансових колах), Мінфін буквально вночі скасував випуск євробондів.

Більш того, після цього ще й українські фінансові кола нагнітали негатив навколо України. Апогеєм стало висловлювання колишньої глави НБУ Валерії Гонтарєвої, яка закликала МВФ вимагати від України повернути щойно надану ним фінансову допомогу. З контексту інтерв'ю виданню centralbanking.com було зрозуміло, що йдеться про нібито невиконання Києвом умов підписаного в червні меморандуму між Україною і МВФ (щодо збереження "незалежності НБУ" та його політики), а значить ставилася під сумнів правильність отримання уже перерахованих нам спецзасобів запозичення на $2,1 млрд. Тепер же, після вдалого розміщення євробондів, варто констатувати, що навіть такі непатріотичні пропозиції не вплинули на зацікавленість інвесторів в Україні.

Отже, "чистий" попит (тобто без обліку пред'явлених до викупу паперів) на євробонди України склав понад $6,3 млрд, на початку липня він був дещо вищим, але в цілому можна порівняти за сумою — $7,5 млрд.

"Незважаючи на складні часи для країн, що розвиваються, Україна продовжує реалізовувати свою стратегію управління боргом, здійснюючи активні операції з управління державним боргом для зменшення ризиків рефінансування. Водночас ця транзакція доповнює наші зусилля з максимізації обсягу пільгового фінансування, доступного Україні, для забезпечення достатнього запасу ліквідності у поточних умовах", — говорить міністр фінансів Сергій Марченко.

Усі експерти, з якими довелося поговорити оглядачу "ДС", сходяться на думці, що додаткові $2 млрд під прийнятні відсотки і на досить тривалий термін – не панацея, але хороша підтримка для українських фінансів. Залучені кошти дозволять рефінансувати наявний борг і тим самим знизити навантаження за поточними виплатами міжнародним кредиторам.

Важливо, що на фінансування дефіциту держбюджету в поточному і наступному роках планується направити більшість з виручених від цього розміщення євробондів коштів — близько $1,2 млрд. Втім, це хоч і підмога, але все одно не рятує: адже дефіцит лише держбюджету-2020 становить близько 300 млрд грн.

Тут слід згадати ще одну новину останніх днів. Україна також підписала меморандум з ЄС про взаєморозуміння та кредитну угоду з ЄС про отримання макрофінансової допомоги на суму 1,2 млрд євро (видається на 15 років під малий відсоток 0,125% річних). Ці гроші теж можна буде використовувати для латання дірок у бюджеті, однак жертви, на які Україна збирається піти заради цієї суми, незрівнянно вищі: зокрема, Денис Шмигаль пообіцяв зробити все, щоб Верховна Рада переглянула законопроект про локалізацію виробництва продукції машинобудування, що мала б стати умовою для публічних закупівель. Якби він був ухвалений в чинній редакції, то міг би в середньостроковій перспективі сприяти підвищенню ВВП України майже на 4%. А це майже 5 млрд євро (різниця з кредитом відчутна).

Примітно, що Нацбанк все ж погіршив прогноз падіння ВВП України на 2020 р. з 5% до 6% і знизив прогноз зростання ВВП на 2021-й з 4,3%. Втішає тільки, що "глибоке падіння залишилося позаду – у другому кварталі", як зазначається на сайті регулятора.

Там же йдеться, що у другому півріччі 2020-го українська економіка почала відновлюватися. Зокрема, пом'якшення карантину вплинуло на пожвавлення ділової активності: до повноцінної роботи вже повернулося більшість підприємств з найбільш постраждалого під час коронакризи сектору послуг. Ситуація на ринку праці хоча і залишається гірше докризової, теж стабілізується. Однак темпи відновлення економіки будуть стримуватися пригніченим споживчим і інвестиційним попитом.

Як заявляють в НБУ, підтримка МВФ важлива з точки зору фінансування бюджетних витрат на подолання наслідків пандемії, своєчасних і повних розрахунків за державним боргом, збереження доступу на міжнародні ринки капіталу, а також зацікавленості міжнародних інвесторів в українських активах.

"Фінансування від МВФ та інших офіційних міжнародних партнерів допоможе істотно наростити міжнародні резерви України. За підсумками цього року вони зростуть до близько $30 млрд, а в наступні роки – до $32-33 млрд", – йдеться в повідомленні.

У цьому ключі виходить, що євробонди допоможуть диверсифікувати зовнішній борг, але кардинально ситуацію з державними фінансами не поліпшать. Втім, тактично це, звичайно, успіх.