І економіка, і екологія, і інвестиції

1 березня президент України Петро Порошенко відвідав Маріупольський металургійний комбінат (ММК) ім. Ілліча, що входить до групи "Метінвест". Привід для візиту - запуск нового комплексу машини безперервного лиття заготовок (МБЛЗ) №4. Звичайно, нові виробництва в Україні запускаються не кожен день, але це відбувається все частіше. Однак президент приїхав саме в Маріуполь, ніж підкреслив важливість для України конкретно цього проекту.

Справа в тому, що цей об'єкт промислового будівництва - наймасштабніший в країні за роки незалежності. Він стартував у вересні 2016 р., і з тих пір група "Метінвест" вклала в нього близько $150 млн. Комплекс МБЛЗ №4 дозволить збільшити потужності ММК ім. Ілліча по виплавці сталі майже на 40%. При цьому підвищиться енергоефективність, якість продукції, зросте переробка чавуну в продукцію преміум-сегменту.

Введення в експлуатацію сучасного обладнання дозволить ММК ім. Ілліча виробляти щорічно близько 2,5 млн т литих слябів. Тобто підприємство частково відмовляється від експорту чушкового чавуну, перемикаючись на куди більш прибуткове виробництво високоякісної сталі.

Нова МБЛЗ дозволить комбінату знизити собівартість за рахунок скорочення втрат металу і енергоспоживання, при цьому істотно збільшити випуск нерафінованої сталі і готової продукції.

Нове обладнання розраховане на виробництво 2,5 млн т безперервнолитої сталі, що збільшить загальний обсяг випуску сталі на комбінаті на 1,2 млн т, до 4,3 млн т у рік.
Проте все сказане з першого разу зрозуміють хіба що професійні металурги. Тому ми постараємося розібратися, чому цей промисловий проект настільки важливий для нашої країни.

Економічна складова

Експорт сталі, випущеної на новій лінії, щорічно буде приносити державі додаткову валютну виручку в розмірі близько $1 млрд. Крім того, новий сталеливарний комплекс для виробництва слябів дав Маріуполю 347 нових робочих місць в конвертерному і обслуговуючих цехах. І це не рахуючи тих робітників, які були задіяні при будівництві та підготовки комплексу до запуску.

"Подібного роду інвестиції запускають мультиплікативний ефект. Якщо з'являються нові робочі місця, якщо зростають зарплати на виробництві, то і в місті з'являються нові робочі місця в сфері обслуговування, в комунальній сфері і т. д., - говорить економіст Євген Дворжецький. - Зростає оборот торгівлі, поліпшується транспортна інфраструктура. У цьому і є сенс інвестицій в державному масштабі: вони стимулюють не тільки зростання виробництва сам по собі, але і розвиток усього регіону, всього виробничого ланцюжка".

Гендиректор групи "Метінвест" Юрій Риженков констатує: "Метінвест" традиційно знаходиться в сотні найбільших платників податків України, а металургія - у п'ятірці галузей, на яких тримається економіка країни. Минулий рік був сприятливим для металургів. Нам вдалося реалізувати рекордну інвестпрограму за останні сім років, а зарплати на наших підприємствах зросли в середньому на 30%".

Цифри це підтверджують: за підсумками 2018 р. група "Метінвест" перерахувала в бюджети всіх рівнів 22,2 млрд грн - це на 50% більше податкових відрахувань 2017‑го. У 2018 р. "Метінвест" заплатив 11,1 млрд грн податку на прибуток - більше показника 2017 р. на 76%. Крім того, в минулому році виплати єдиного соціального внеску підприємствами групи збільшилися на 30%, до 3,1 млрд грн, а ПДФО - на 22%, до 2,9 млрд грн. Це відбулося саме за рахунок зростання зарплат на підприємствах "Метінвесту". При цьому ресурсні платежі зросли до 2,7 млрд грн, що на 14% більше показника 2017 р.

Політична складова

"П'ять років тому здавалося неймовірним, що багатомільйонні інвестиції будуть надходити в металургію Донбасу. Сьогодні країна піднімається в рейтингу виробників сталі, - сказав, відкриваючи 1 березня нове виробництво, президент Петро Порошенко. - Моя місія сьогодні - не просто брати участь у запуску МБЛЗ на Маріупольському меткомбінаті. Мій обов'язок - подякувати металургів, маріупольців за те, що змінюється українська металургія, змінюється Маріуполь, змінюється країна. Разом ми повертаємо славу української металургії".

Реалізація великого інвестиційного проекту в складному східному регіоні говорить про те, що міжнародні партнери більше не сприймають Україну як країну, в яку не варто інвестувати (в тому числі з-за того, що там йдуть бойові дії). "Метінвест" для фінансування будівництва МБЛЗ залучив кредитну лінію на 43,2 млн євро строком на сім років. Покриття цієї лінії здійснюється за рахунок Австрійської експортної гарантії, виданої експортним кредитним агентством (ЕКА) Oesterreichische Kontrollbank AG (OeKB). Єдиним кредитором виступив Raiffeisen Bank International AG.

Саму машину безперервного лиття заготовок на ММК ім. Ілліча побудувала компанія Primetals Technologies Austria GmbH, світовий лідер в області рішень для металургійних підприємств.

"Дана кредитна лінія є першим кредитом під гарантії ЕКА, отриманими групою з 2012 р., і першим кредитом, за яким надана гарантія Австрійською Республікою через OeKB. Це ще одне підтвердження того, що європейські фінансові інститути довіряють Україні і "Метінвесту" зокрема", - впевнений гендиректор групи "Метінвест" Юрій Риженков.

Треба сказати, що "Метінвест" значно зміцнив свої позиції привабливого об'єкта для інвестицій після того, як авторитетний журнал International Financing Review (IFR), ключовий міжнародний джерело інформації про ринках капіталу, визнав рефінансування "Метінвестом" своїх боргів угодою року по випуску облігацій серед емітентів країн Європи, Близького Сходу і Африки.
Нагадаємо, рік тому "Метінвест" рефінансував заборгованість на суму $2,271 млрд, випустивши два транші облігацій на суму $1,592 млрд і отримавши кредитну лінію передекспортного фінансування на суму $765 млн. Це найбільший на сьогоднішній день випуск єврооблігацій "Метінвесту" з найнижчим купоном і найдовшим терміном погашення. Більш того, це також найбільший випуск єврооблігацій в українському корпоративному секторі. Операція отримала суттєву підтримку з боку світового співтовариства інвесторів і провідних європейських фінансових інститутів.

Соціальна складова

Про створені в Маріуполі робочі місця ми вже згадували. Але "Метінвест" розглядає місто в першу чергу з точки зору соціальної відповідальності, в тому числі й тому, що збирається розвивати тут виробництво і далі. У 2018 р. тільки на соціальні проекти в Маріуполі компанія виділила понад 150 млн грн.

Основний акцент в інвестиціях був зроблений на великі інфраструктурні об'єкти та соціальну сферу. Так, на розвиток охорони здоров'я група направила понад 16 млн грн, на освіту - близько 20 млн грн. Подарунок жителям до 240‑річчя Маріуполя - допомога в реконструкції Театрального скверу та сучасний європейський фонтан - обійшовся "Метінвесту" більш ніж в 35 млн грн.

Однак основні інвестиції в Маріуполі все ж таки йдуть на модернізацію ММК ім. Іллі-ча і "Азовсталі" - підприємств, ключових для економіки міста та регіону. У 2018 р. у розвиток меткомбінатів було вкладено понад 12 млрд грн. З масштабних проектів - вже згадане будівництво машини безперервного лиття заготовок №4 на ММК ім. Ілліча (бюджет проекту - понад 4 млрд грн), реконструкція доменної печі №3 на "Азовсталі" (інвестиції - близько 3,5 млрд грн) і реконструкція прокатного стану "1700" на ММК ім. Ілліча (близько 2,7 млрд грн).

Екологічна складова

У наші дні прийнято, що великий бізнес повинен бути соціально відповідальним, тобто думати не тільки про отримання прибутку, але і про тих містах, в яких працюють підприємства, про їх мешканцях - адже це вони, зрештою, працюють на цих підприємствах. Так що кращий спосіб заручитися підтримкою власних працівників - створити для них сприятливі умови життя.

Так от, комплекс МБЛЗ №4, що став головною темою цієї статті, розроблявся з дотриманням європейських екологічних стандартів. В ньому задіяні одні з найбільш прогресивних технологій знепилювання і повторного використання води для охолодження. Газоочисне обладнання комплексу відповідає екологічним вимогам Євросоюзу: завдяки висококласній системі аспірації техногенний вплив на місто мінімально.

Це означає, що реалізація проекту покращить екологічну обстановку в Маріуполі. Вміст пилу в димових газах МБЛЗ після очищення не перевищить 12 мг/м3, при тому, що за законами України допустима норма - до 50 мг/м3, а за стандартами ЄС - до 30 мг/м3.

Забезпечення екологічної безпеки своїх виробництв - це взагалі обов'язкова стаття витрат для групи "Метінвест". У 2018 р. інвестиції в цей напрямок збільшилися в два рази і склали 1,2 млрд грн. Ключовими на сьогоднішній день залишаються проекти - реконструкція аглофабрики ММК ім. Ілліча, реконструкція газоочисного тракту конвертера №3 та реконструкція аспіраційних систем доменних печей №2, 3, 4 і 5.

Що далі?

"Партнерство з групою "Метінвест" - приклад того, як місто може ефективно співпрацювати з великим бізнесом. Соціальні інвестиції "Метінвесту" в розвиток Маріуполя склали у минулому році понад 150 млн грн, і це, я впевнений, не межа, - каже міський голова Маріуполя Вадим Бойченко. - Я хочу, щоб таких прикладів було більше, щоб розвитком Маріуполя займалися всі зацікавлені сторони - від держави до приватного бізнесу".

В 2019‑му Маріуполь чекає низка важливих змін. Продовжиться активна модернізація комбінатів, а також реалізація великих міських інфраструктурних проектів. А нова стратегія роботи громадської спілки "Зелений центр Метінвест" буде продовжувати формувати вектор на сталий "зелене" розвиток та екологічне виховання молоді.