Хроніки "газової війни". Хто кого сильніше налякає перед зустріччю нормандської

Росія завжди вирішує політичні і економічні питання в зв'язці один з одним. Та й, по правді кажучи, інші країни - теж. А тут як раз на грудень припадає вирішення принципово важливих питань між Москвою і Києвом - по-перше, за "нормандскому процесу", а по-друге - з питання продовження транзиту російського газу до Європи через українську ГТС. І сьогодні всі експерти сходяться на думці: друге питання де-факто буде вирішуватися в кулуарах "нормандського" саміту в Парижі 9 грудня.

Нагадаємо, що до питання про транзит в останні місяці РФ старанно прив'язує питання прямих поставок російського газу в Україну. Закуповувати газ у Росії наша країна припинила рівно чотири роки тому, але тепер "Газпром" буквально нав'язує відновлення прямих поставок, обіцяючи 25%-ву знижку і взагалі роблячи такі закупівлі умовою продовження транзитного контракту.

Неозброєним оком помітно, що і "Газпром" і "Нафтогаз України" зміцнюють свої позиції і намагаються послабити противника перед 9 грудня. Про це свідчить просто-таки потік новосте: то про переговори між топ-менеджерами компаній, то про нові судах, то взагалі про міждержавних конфліктах, в яких Україна прямо не називається.

Дивні переговори у Відні

28 листопада у Відні (Австрія) представники України і Росії провели переговори щодо "співпраці в газовій сфері". Першою про це повідомила прес-служба Міністерства енергетики РФ, заявивши, що сторони "обмінялися пропозиціями". Найцікавіше - цей раунд переговорів раніше ніхто не анонсував, також на ньому не було представників Єврокомісії - традиційного посередника між Москвою і Києвом з питань газового транзиту.

Відомо, що в переговорах взяли участь міністр енергетики РФ Олександр Новак, глава "Газпрому" Олексій Міллер, міністр енергетики України Олексій Оржель, керівники "Нафтогазу" і компанії "Оператор газотранспортної системи України".

"Сторони обговорили російсько-українська співпраця в газовій сфері - урегулювання взаємних претензій щодо виконання контрактів, умови транзиту російського газу в Європу з 2020 р., перспективи прямої купівлі російського газу для споживачів України", - написала прес-служба російського відомства.

Загалом, ніякої конкретики, хоча це були перші двосторонні переговори України і Росії щодо газу з 2014 р. Проте таємничість зустрічі і відсутність на ній європейців викликали шквал запитань до української сторони переговорів. Довелося згадати, що напередодні, за підсумками засідання нашого Кабміну 27 листопада, прем'єр-міністр Олексій Гончарук заявив, що уряд робить все можливе для укладення вигідного контракту на транзит газу з Росії.

Прибалтійський фронт

Погана новина для Олексія Міллера після теплої осені і зими в Україні: НАК "Нафтогаз" подала позов до суду Видземского пасовиська в Ризі, в якому вимагає вжити забезпечувальні заходи для виконання рішення Стокгольмського арбітражу, який присудив Києву $2,6 млрд у спорі з "Газпромом" про транзит газу. Судове засідання має відбутися наприкінці квітня 2020-го.

"Газпрому" в Латвії належать 34% компанії АТ "Латвіяс Газі". Російський монополіст - найбільший акціонер цієї компанії. За три квартали 2019 р. доходи компанії від продажу газу в Латвії склали $127,5 млн. АТ "Латвіяс Газі" є найбільшим газовим трейдером в регіоні.

Нагадаємо, що Стокгольмський арбітраж виніс рішення щодо транзитного суперечці "Нафтогазу" і "Газпрому" в лютому 2018-го. Тоді "Газпром" зобов'язали заплатити української компанії $4,63 млрд за недопоставку по транзитному договором. З урахуванням попереднього боргу "Нафтогазу" перед РФ, "Газпром" залишився повинен української компанії приблизно $2,6 млрд плюс відсотки.

"Газпром" подав апеляцію на це рішення арбітражу і досі не виплатив української компанії гроші. Відповідно, тепер "Нафтогаз" намагається стягнути кошти через арешт активів "Газпрому" за кордоном. Так, у Нідерландах компанія домоглася арешту 100% акцій South Stream Transport B. V., "дочки" "Газпрому", що відповідає за будівництво чорноморського газопроводу "Турецький потік". Також активи "Газпрому" суд заарештував в Люксембурзі. Першу апеляцію "Газпрому" на це рішення відхилили, нова скарга буде розглядатися в січні 2020 р. Під арешт пішло і майно "Газпрому" у Швейцарії та Великобританії.

У листопаді стало відомо, що "Газпром" був змушений скасувати розміщення євробондів, номінованих у швейцарських франках. "Газпром" побоюється, що рахунки компанії, яка буде створена для залучення коштів, також заарештують на вимогу "Нафтогазу".

Люксембурзька арешт

Судові слухання за апеляційною скаргою "Газпрому" у люксембурзькому суді, що стосується арешту активів компанії в Люксембурзі в рамках суперечки з "Нафтогазом України", відбудуться в січні 2020 р.

Нагадаємо, що 15 лютого цього року "Нафтогаз України" направив на адресу люксембурзьких підрозділів найбільших банків і компанії Gaz Capital (дочірня компанія "Газпрому" для випуску євробондів) повідомлення про арешт будь-якої заборгованості і активів "Газпрому" в Люксембурзі.

15 квітня "Газпром" в цілях захисту своїх прав звернувся в суд Люксембургу з заявою про оскарження арешту і вступ в процес. Але 8 липня суд Люксембургу відхилив клопотання "Газпрому" про скасування арешту.

Польсько-німецький фронт

Німеччина оскаржила рішення суду ЄС про доступ "Газпрому" до потужностей газопроводу OPAL (сухопутної продовження газопроводу "Північний потік"). Справа "Німеччина проти Польщі" зареєстровано, і йому присвоєний номер. Нагадаємо, що 10 вересня 2019 р. Суд ЄС виніс рішення на користь польської нафтогазової компанії PGNiG у справі про доступ "Газпрому" до потужностей газопроводу OPAL - сухопутного продовження газопроводу "Північний потік". Суд скасував раніше прийняте Єврокомісією рішення про розширення доступу "Газпрому" до газопроводу.

14 вересня компанія OPAL Gastransport обмежила доступ "Газпрому" до потужностей газопроводу згідно з постановою Федерального мережевого агентства Німеччини (Bundesnetzagentur) про виконання рішення Суду ЄС.

Для довідки: газопровід OPAL потужністю 36 млрд куб. м газу в рік є відведенням від газопроводу "Північний потік", через який йдуть постачання російського газу в Європу. Оператор газопроводу OPAL - компанія OPAL Gastransport GmbH & Co. KG, де у "Газпрому" 49,98%, у Wintershall - 50,02%. Спочатку OPAL звільнявся від зобов'язання надавати свої потужності для третіх осіб, проте потім Єврокомісія переглянула своє рішення і вимагає надання до 50% його потужностей для сторонніх компаній.

28 жовтня 2016 р. Єврокомісія заявила, що доступ "Газпрому" до газопроводу OPAL розширено. Російська компанія отримала доступ до 50% газопроводу і могла брати участь у торгах на 30-40%. При цьому всього 10-20% трубопроводу має бути надано іншим постачальникам.

В кінці грудня 2016 р. Європейський суд призупинив розширений доступ "Газпрому" до газопроводу OPAL через позову польської PGNIG. В кінці липня 2017-го Європейський суд загальної юрисдикції та Вищий земельний суд Дюссельдорфа зняли забезпечувальних заходів за позовом PGNIG на потужності OPAL. Уряд Польщі направило до Суду ЄС скаргу на рішення Єврокомісії про розширення доступу "Газпрому" до газопроводу.

Данія: продовження історії

Апеляційний рада Данії з питань енергетики отримав скаргу на рішення Данської енергетичного агентства (ДЕА), яке раніше схвалив будівництво газопроводу "Північний потік-2" в особливій економічній зоні країни, повідомила прес-секретар ради Еллен Эвиг Юргенссен. При цьому вона не уточнила, хто подав відповідну скаргу.

Нагадаємо, що 20 жовтня ДЕА надало компанії Nord Stream 2, оператора будівництва газопроводу "Північний потік-2", дозвіл на будівництво ділянки газопроводу у винятковій економічній зоні країни. Агентство схвалив заявку на маршрут будівництва газопроводу протяжністю 147 км на південний схід від острова Борнхольм.

У середині листопада міністр енергетики та захисту навколишнього середовища України Олексій Оржель заявив, що влада України розглядає можливість оскаржити рішення Данії видати дозвіл на будівництво газопроводу "Північний потік-2".

"Нафтогаз" у виграшному положенні

"Відбувся своєрідний обмін уколами. В актив "Газпрому" можна занести те, що їм нещодавно Данія дала дозвіл на прокладання "Північного потоку-2". Але стратегічно це нічого не вирішує, їм все одно треба не менше півроку, щоб закінчити "СП-2". Також німці прийняли рішення застосувати положення Третього енергопакету, яким обмежують використання цієї труби "Газпромом" наполовину, - сказав "ДС" директор компанії ExPro Consulting Геннадій Кобаль. - Що ж стосується "Нафтогазу", то у нього більше козирів. Наші подали в Стокгольмі черговий позов проти "Газпрому", тепер на $12 млрд. Також Стокгольмський арбітраж відхилив апеляцію "Газпрому" за вже виграним нами судам. Так що, я думаю, зараз реальних перемог більше у "Нафтогазу".

На думку експерта, ще в 2014 р. "Нафтогаз України" знаходився в більш важкому становищі, ніж "Газпром". Все виглядало так, що "Газпром" може збанкрутувати всю Україну. Але минуло п'ять років, і ситуація докорінно змінилася. Сьогодні українські позиції сильніше російських.

"Важливо ще те, що третя сторона переговорів - Європейський Союз - підтримує українську позицію. Про те, що транзит має бути продовжений на тривалий термін (10 років) та договір про нього повинен бути укладений за європейськими правилами", - резюмував Геннадій Кобаль.