Хотілки на 80 трлн. Як переділили бюджет-2022 до другого читання
У Верховної Ради залишається лише два пленарні тижні, щоб ухвалити бюджет до нового року
Побажання парламенту
Верховна Рада схвалила проект держбюджету України у першому читанні на початку листопада. До документа було подано понад 3 тис. правок. Частково або повністю врахували менше половини з них. Усі депутатські пропозиції до бюджету, за словами голови профільного комітету парламенту Юрія Арістова, тягнули на 80 трлн. грн.
У результаті все виявилося набагато простіше та скромніше. Верховна Рада попросила Кабмін збільшити витрати на 6,5 млрд. грн. за рахунок доходів бюджету від ПДВ на імпорт. Інші редагування переважно балансуються за рахунок перерозподілу коштів з інших статей усередині бюджету. Наприклад, 3,3 млрд грн вирішили перекинути із програми оновлення залізничної інфраструктури та рухомого складу на безпеку дорожнього руху. З 2,7 до 4 млрд. грн. хочуть збільшити бюджетну програму з реалізації державних інвестиційних проектів. Ну і, звісно, депутати вимагали від уряду передбачити заповітні 6 млрд грн на так званий "соцеконом" – субвенцію на соціально-економічний розвиток територій. Ці гроші традиційно важливі для мажоритарників.
Серед дрібніших рекомендацій – по мільярду гривень на соціальну програму "Питна вода України", на боротьбу з коронавірусом у системі освіти та на розвиток соціально-культурної сфери у регіонах.
Серед ініціатив є й ті, що мають сподобатися населенню. Наприклад, встановлення нових розмірів допомоги при народженні дитини: 50 тис. грн при народженні першої дитини, 100 тис. грн – при народженні другої та 150 тис. грн – третьої та наступних. Зростання цієї допомоги може становити 21%.
Також Верховна Рада наполягає, щоб уряд постарався збільшити доходи за традиційними податками, зокрема щодо доходів фізичних осіб та прибутку підприємств, від ренти на видобуток корисних копалин, акцизів, ввізного мита та екологічного податку. Більше хочуть отримувати від сплати за ліцензії грального бізнесу.
Однак чи буде це реалізовано, залишається загадкою навіть для народних депутатів, адже Кабмін досі не подав варіант держбюджету на 2022 р. до другого читання, а Верховна Рада цього року має лише два пленарні тижні, щоб його розглянути і ухвалити.
На думку першого віце-спікера Верховної Ради Олександра Корнієнка, найімовірніше бюджет ухвалять у середині наступного місяця – на пленарному тижні з 14 по 17 грудня. "Він має бути прийнятий до Нового року", – запевнив парламентар.
Чому Кабмін гальмував із бюджетом
Кабінет Міністрів працює з бюджетом після схвалення Верховною Радою вже четвертий тиждень. Таке зволікання має кілька причин.
По-перше, в уряді чекали на транш від МВФ у розмірі $700 млн. Володимир Зеленський уже повідомив, що ця сума буде спрямована на фінансову стабільність та боротьбу з наслідками COVID-19. "Програму МВФ буде продовжено", – заявив глава держави у Twitter.
Надходження від МВФ – позитивна новина для уряду. Так йому буде простіше виплачувати та обслуговувати борги. Крім того, у проекті держбюджету-2022 було зафіксовано $2,9 млрд. від МВФ. Саме стільки залишалося Україні за поточною програмою співпраці із Фондом. Можливо, цю цифру буде відкориговано у підсумковому документі.
Другий момент, через що в уряді не поспішають із бюджетом на 2022 р., це невизначена доля резонансного законопроекту № 5600, яким суттєво переглядаються податки для бізнесу та населення. За розрахунками Мінфіну, ці зміни мають принести до скарбниці 30 млрд. грн. 17 і 18 листопада документ було знято з порядку денного для парламенту: "слугам народу" знадобились додаткові консультації щодо цього "ресурсного" законопроекту, який мають розглянути у другому читанні.
Третьою причиною зволікання є форс-мажори та ймовірність екстрених витрат. Криза з мігрантами на кордоні Білорусії та Польщі або, наприклад, загроза вторгнення РФ можуть змусити уряд та парламент збільшити витрати. Так, міністр внутрішніх справ України Денис Монастирський уже попросив передбачити у держбюджеті-2022 близько 17 млрд грн на будівництво державного кордону з Російською Федерацією та Республікою Білорусь.
Не до кінця прораховано й втрати від локдауну. У цьому контексті влада може передбачити реальнішу підтримку бізнесу, ніж 3 млрд грн на виплати 1000 грн вакцинованим громадянам. До речі, ці кошти також потрібно передбачити.
Зрештою, можна прогнозувати, що макропоказники держбюджету, як зазвичай на цьому етапі, не зазнають суттєвих змін, тим більше, що Україна минулого тижня підписала черговий меморандум із Міжнародним валютним фондом, яким передбачається бюджетний дефіцит не вище за 3,5% (як і у поточній редакції законопроекту).
