Хоч вовни жмут. Чому провалилася спроба відібрати в Україні дивіденди "Газпрому"
Міністерство юстиції не залишить спроб стягнути з "Газпрому" 80 млн грн, які йому в якості дивідендів повинна заплатити розташована в Україні компанія "Газтранзит". Таку заяву зробив учора міністр юстиції Павло Петренко. За його словами, Мін'юст подав касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Києва, який не дозволив Міністерству юстиції списувати ці гроші на користь України.
Що ж це за гроші і чому в української влади не вийшло їх стягнути? Якщо викласти цю історію в хронологічному порядку, то отримаємо наступний ланцюжок фактів. У січні 2016 р. Антимонопольний комітет України оштрафував "Газпром" на 85 млрд грн за зловживання монопольним становищем на ринку транзиту природного газу. "Газпром" оскаржив це рішення в українських судах по суті, але поки йшли судові баталії, сума штрафу зростала за рахунок пені. У підсумку штраф зріс удвічі — до 172 млрд грн, а "Газпром" програв спір в усіх інстанціях.
Після цього Міністерство юстиції стало розшукувати активи "Газпрому" в Україні, за рахунок яких можна було б покрити хоча б якусь частину штрафу. Хоча міністр Петренко попереджав, що навіть якщо якісь активи і знайдуть, то їх явно не вистачить для покриття цієї астрономічної суми.
Однак щось "газпромівську" все ж таки вдалося знайти. Наприклад, у травні цього року Державна виконавча служба України, на яку покладено функцію примусового виконання рішень судів, заарештувала компанію "Газпром збут Україна", 100% якої належить "Газпрому". Російський монополіст оскаржив рішення виконавчої служби в суді, але йому відмовили.
"Газпром збут Україна" — це "дочка" "Газпрому", через яку компанія продавала на нашому ринку свій газ безпосередньо українським промисловим споживачам. У 2010 р. "Газпром збут Україна" продала 2 млрд кубометрів газу, зайнявши близько 15% промислового ринку.
Державна виконавча служба знайшла ще одну компанію "Газпрому", за рахунок якої можна було урвати хоч вовни жмут. Це "Газтранзит", створена ще у 1997 р. для збільшення пропускної здатності газотранспортної системи України в південному напрямку, по якому російський газ поставляється до Туреччини і на Балкани. Ця компанія — спільне дітище "Газпрому", якому належить 40,2% акцій "Нафтогазу України" — також 40,2%, а іншими 19,6% володіє турецька Turusgas.
Основні активи "Газтранзиту" — це будівля у Києві на вулиці Січових стрільців, 26-в, де він знаходиться, земельну ділянку та автотранспорт. Однак прибуток компанії, яка не має ніяких модних виробничих активів, за минулий рік становив 232,3 млн грн. "Газтранзит" заробляє на обслуговуванні магістральної гілки газопроводу Ананьєв–Тирасполь–Ізмаїл, за яким можна поставляти понад 21 млрд кубометрів газу в рік. За обслуговування гілки платив "Газпром", з яким було підписано відповідну угоду. Однак після того, як була відкрита полювання на його активи в Україні і на акції "Газтранзиту" був накладений арешт, російський монополіст розірвав дію цієї угоди.
Тепер Мін'юст на чолі з Петренко веде війну за ту частину дивідендів "Газтранзиту", які покладаються "Газпрому" на його частку акцій. В кінці квітня цього року "Газтранзит" вирішив виплатити своїм акціонерам 209 млн грн, і "Газпрому" з цієї суми належить 80 млн. Чому ж суд відмовив Держвиконавчої служби на стягнення грошей?
З рішення суду випливає, що держвиконавці нібито банально поквапилися зі спробами забрати "газпромівську" частку. Суд вказав, що, згідно із законом "Про акціонерні товариства", виплата дивідендів здійснюється у строк, що не перевищує шість місяців.
За рішенням зборів акціонерів "Газтранзиту", його акціонери повинні отримати дивіденди за 2016 р. не пізніше 27 жовтня. "Таким чином, акціонери АТ "Газтранзит" отримають право на дивіденди з 27.10.2017", — говориться в рішенні суду. Суд зробив висновок, що оскільки строк виплати дивідендів на час винесення рішення суду про їх конфіскацію ще не настав, то ці гроші — ще не гроші "Газпрому", а поки що ще гроші самого "Газтранзиту".
Однак Мін'юст не хоче чекати жовтня, щоб знову піти в суд і вимагати стягнення 80 млн грн. Побоювання Петренко зрозумілі, адже ніхто не дасть гарантій, що ці гроші не розчиняться чи не з'явиться ще яке-небудь рішення суду, але вже на користь "Газпрому".
