Гарний курс, погані тарифи. Якою в уряді бачать Україну в 2024 році

Прогноз помірної песимістичності

Видання "Економічна правда" оприлюднило уривки з підготовленого в уряді макропрогнозу з розвитку економіки до 2024 р. Сам документ офіційно ще не опублікований, проте, враховуючи його важливість, "ДС" вирішила разом з експертами відразу ж проаналізувати інформацію, що потрапила в публічний простір.

За даними видання, в прогнозі містяться сценарії для країни на наступні три роки, тобто, по суті, до кінця поточної каденції президента Володимира Зеленського. В даному разі йдеться про так зване "середньострокове бюджетне планування": ще в грудні 2018 р. був прийнятий закон, який зобов'язує Кабмін планувати державні витрати відразу на три роки вперед. Утім, це не вдавалося — то через президентські вибори, то через коронакризу. Так званий "трирічний бюджет" має готувати Міністерство фінансів, але спираючись на прогноз Мінекономрозвитку щодо змін основних цін на товари українського імпорту і експорту, курс національної валюти, тарифи для населення, розмір державного боргу та інші показники. Уже виходячи з цього прогнозу, Мінфін розробляє приблизний план доходів і витрат на три роки вперед.

Важливо розуміти, що насправді з самого початку передбачається два сценарії прогнозу: оптимістичний і песимістичний. Перший відображає, як хотілося б, щоб було, другий — як буде, якщо врахувати різні несприятливі чинники.

Отже, спробуємо оцінити, наскільки попередня версія макропрогнозу, оприлюднена ЗМІ, виглядає адекватною.

"Цей прогноз досить чесний і обережний. Він передбачає, що доходи України від експорту, найімовірніше, зменшаться, тому що впадуть ціни на сировинні товари. А імпорт зросте, тому що закінчаться карантини, люди будуть більше купувати споживчих товарів і їздити за кордон, — сказав у коментарі "ДС" президент ІГ "Універ" Тарас Козак. — У результаті виходить помірно-песимістичний прогноз — такий, яким він і повинен бути".

Зарплата і тарифи в 2021–2024 рр.

Про середню зарплату в оприлюднених матеріалах не йдеться, а ось плавне підвищення мінімалки прогнозується. Воно, звичайно, сприятиме загальному підвищенню рівня доходів (якщо, звичайно, інфляція буде нижчою — до речі, цей параметр ще не прогнозували), з іншого — буде зростати навантаження на бізнес. Нагадаємо, що вже сьогодні мінімальна зарплата в Україні — 6 тис. грн, а з 1 грудня буде всі 6500. Далі очікується її зростання в середньому на 7–10% щороку, тому в 2024-му вона становитиме 7665 грн.

При цьому ми розуміємо, що збільшуватися буде і середня зарплата, насамперед тому, що відтік робочих рук з України за кордон продовжиться. Прогноз щодо скорочення чисельності населення України за наступні три роки — мінус 650 тис. чоловік. Звичайно, обсяг переказів гастарбайтерів на батьківщину зросте (про це — нижче), але ось здатних працювати людей всередині країни буде все менше, тому бізнесу мимоволі доведеться піднімати їм зарплати — просто, щоб утримати. З іншого боку, дуже відносне підвищення мінзарплати свідчить про те, що цей інструмент обілення трудових доходів не буде дуже задіяний.

Тарифи завжди підвищуються разом із зростанням мінімалки, та й без цього зростання теж на місці не стоять. Згідно з оптимістичним сценарієм, за версією уряду, ціни на газ для населення в 2021-му зростуть на 20%, у 2022-му — на 10%, а в 2023–2024 рр. будуть збільшуватися десь на 5% щорічно.

По правді кажучи, прогноз не викликає довіри, адже досить згадати, як "танцювали" ціни на газ в Європі останні три роки. Та й за минулий рік блакитне паливо для населення в Україні подорожчало на 56,3%.

Але ж з вартістю газу прямо пов'язані тарифи на централізоване опалення і гарячу воду. Так ось: по них уже цього року обіцяють зростання на 16–18% у порівнянні з минулим роком. В 2021-му зростання знизиться до 6–9%, а в 2023–2024 рр. — до 3–5%.

З електрикою не краще: тарифи на неї очікувано зростуть в залежності від сценарію на 38 або на всі 52%. Зокрема, у 2022 р. електроенергія подорожчає ще на 15–20%.

"Ось ці прогнози щодо подорожчання комунальних тарифів — це правда, просто раніше намагалися те якось приховувати, — говорить Тарас Козак. — Але у світі все зростає — і в доларах, і в гривнях".

Тарифи на залізничні перевезення також будуть зростати. За прогнозом, нинішнього року вартість квитків для пасажирів зросте на 22%. У 2022-му квитки здорожчають на 15–26%, в 2023-му — на 6,5–15%, а в 2024-му — ще на 6,5–10%. Утім, про динаміку зростання цін на пасажирські перевезення ми не так давно докладно писали.

Як ми бачимо, планується відчутне зростання тарифів. "На мій погляд, це також означає, що Кабмін не має наміру належним чином розвивати ту ж саму енергоефективність, покращувати ситуацію на енергоринках тощо. Інакше кажучи, вони планують нібито все буде так, як є зараз, — вважає директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський.

Додамо, що наведені прогнозні дані щодо тарифів відомі тільки у відсотках і не цілком зрозуміло, до якої саме стартової ціни її додавати. Найімовірніше, мається на увазі минулий грудень.

Якими будуть курс долара і держборг

Урядові експерти по-хорошому здивували своїм прогнозом щодо курсу американського долара до гривні в найближчі роки. Кажучи коротко, за три наступні роки "американець" доросте до 28,8 грн за оптимістичним сценарієм і до 29,7 грн — за песимістичним. Прогноз на кінець 2024-го: не вище 29,2 грн/$ (оптимізм) або трохи вище 30 грн/$ (песимізм). Виходить, навіть при найгіршому варіанті розвитку подій нас чекає девальвація не більш ніж на 7%.

"Якщо ми подивимося за останні два роки, то побачимо, що проблема гривні не в лінійній глибині девальвації, а в піках коливань. Якщо брати аналіз "точка до точки", то ми бачимо, що курс гривні практично не змінюється. Він на рівні 28, якщо брати екстремум саме по девальвації, — сказав "ДС" фінансовий аналітик Олексій Кущ. — За мірками Світового банку, якщо валюта або зміцнюється, або девальвується на 5% і більше, це називається "валютним шоком" або "валютною кризою". А у нас в 2019-му гривня на 15% зміцнилася, в 2020 році на 15% девальвувала. Тобто два таких повноцінних валютних шоки, тільки один, пов'язаний зі зміцненням гривні, вдарив по експортерах, а другий, пов'язаний з девальвацією, вдарив по внутрішньому споживанню та по імпортерах".

Стримувати зростання курсу долара в майбутньому буде, зокрема, приплив валюти від українських трудових мігрантів. Тут оптимізму додає той факт, що минулого року, на тлі карантину і закритих кордонів, він зріс на $200 млн, до $12,1 млрд. А далі, за прогнозом, темпи зростання прискоряться: до кінця 2024-го обсяг надходжень від гастарбайтерів становитиме за оптимістичним сценарієм $14,4 млрд, за песимістичним — $13,3 млрд.

"Мені, чесно кажучи, не дуже подобається, що вони планують зростання перерахувань від трудових мігрантів. Це означає, що уряд нічого не планує, щоб ці люди мали роботу в Україні. Чим менше українців працюють в Україні, тим біднішою стає сама країна, — каже Ілля Несходовський. — Тому що всі люди, які працюють за кордоном, не платять ні податків до українського бюджету, ні до фонду соціального страхування, не користуються українською інфраструктурою. Вони не беруть участі в економічному житті. Уряд саме має спрямувати свої зусилля на те, щоб українці мали роботу в Україні, щоб українці виробляли продукцію і продавали її тут".

Другий фактор підтримки, на жаль, значно слабший, — іноземні інвестиції. Їх приріст, за прогнозом уряду, в залежності від сценарію в 2021 р. становитиме $0,5–2 млрд, а до 2024 р. може досягти $5–5,5 млрд. (А може і не досягти.)

На іншій чаші терезів — завершення пандемії і відновлення туризму: українці знову почнуть вивозити валюту за кордон. За прогнозом економічного відомства, в 2021–2022 рр. наші співгромадяни будуть витрачати під час зарубіжних поїздок по $5,2–6,9 млрд, а в 2023–2024 рр. — по $7,8–8,7 млрд.

"Що стосується курсу долара, ситуація зараз досить приваблива для України, як мінімум на цей рік. Ми зменшили споживання основних наших імпортних складових — це енергоносії. І зараз наші (експортні. — "ДС") товари, незважаючи на пандемію, користуються попитом і мають дуже хорошу ціну. Як далі буде складатися ситуація на зовнішніх ринках — це питання, — сказав "ДС" Ілля Несходовський. — Якщо ситуація буде розвиватися не на нашу користь, тоді, найімовірніше, прогноз курсу долара, який дає нам Кабмін, досить оптимістичний. Однак якщо приберемо негативний сценарій, то, швидше за все, ми будемо триматися на рівні близько 28 зі зміцненням курсу до 26,5–27 грн влітку та послабленням курсу взимку".

Де фінанси і валюта — там і державний борг. В 2021-му Мінфін планує залучити 701,8 млрд грн. Далі, в 2022–2024 рр., згідно з прогнозом, що розглядається, держзапозичення становитимуть понад 550 млрд грн щорічно.

Що стосується витрат на погашення боргу, то до кінця 2021-го уряд планує сплатити 468,4 млрд грн тіла боргу і 158,7 млрд грн відсотків по них, загалом — 627,1 млрд грн. У 2022-му на ті самі цілі доведеться витратити сумарно 555,2 млрд грн, далі — більш ніж 600 млрд грн на рік.

Зовнішня торгівля: що її чекає?

Оскільки Україна — країна з відкритою і експортно-орієнтованою економікою, її майбутнє дуже залежить від того, як відбуватиметься відновлення глобальної економіки після коронакризи. Зростання цін на нафту і газ буде стримувати український бізнес, і, навпаки, підвищення цін на продукти харчування (передусім зернові культури), на продукцію металургії — сприятиме його зростанню.

Згідно з оптимістичним сценарієм світовий ВВП зростатиме на 5,5% нинішнього року, на 4,2% — у 2022 р., на 3,8% — в 2023 р. і на 3,6% — в 2024 р. При цьому, згідно з даними "Економічної правди, в прогнозі Кабміну по Україні поки що немає цифр по ВВП України, по інфляції — теж.

Зате є прогнози щодо чорного золота: в рамках оптимістичного сценарію ціни на нафту марки Brent виростуть до $47–57 за барель в 2021 р., а до 2024-го досягнуть $60. Котирування газу, в залежності від сценарію, будуть коливатися в межах $185–206 за тис. куб. м нинішнього року, $198–225 — у 2022-му і не перевищать $230 до кінця 2024-го.

При цьому кардинально наростити власний видобуток, схоже, не вийде: в 2021–2022 рр., за прогнозом, Україна буде імпортувати 7 млрд куб. м газу на рік, а в 2023–2024 рр. — від 9 до 10 млрд кубів.

Що ж стосується українського експорту, то в 2021 р. пшениці і кукурудзі обіцяють подорожчання на 3–13%, в 2022–2024 рр. — плавне зниження світових цін на них. Врожаї ж будуть зростати, але без особливих рекордів. (Це, мабуть, найнепереконливіший прогноз, оскільки все залежатиме від погоди. Досить згадати безсніжну зиму 2019/2020, що згубила озимі.)

А ось ціни на експортовані Україною метали в середньому зростатимуть на 1,5–2% щорічно. Правда, залізна руда цього року подорожчає на 15,5–23,9%, а вже наступного — імовірно, подешевшає на 10,4–13,3%.

"Я вважаю, що тут абсолютно реалістичні показники. Ті програми, які зараз діють з ЄС, вони позитивно впливають на українського виробника. Тому я думаю, що тут буде зростання. І ті темпи, які закладені в прогнози, є досить реалістичними", — впевнений Ілля Несходовський.

Утім, Олексій Кущ з ним не згоден: "Українська економіка сировинна, відповідно, у нас основний експорт — це сировина сільськогосподарська, залізорудна. Я не знаю жодного світового аналітика, який взяв би на себе сміливість на три-чотири роки вперед видати якийсь більш-менш точний прогноз щодо сировини. Бо сировина залежить від динаміки світової економіки і від купи різних факторів".

Загалом, на думку експертів "ДС", аналізований урядовий прогноз (точніше, витяги з нього) виглядає цілком реальним. Але при збереженні поточних умов. Якщо брати сьогоднішню ситуацію і екстраполювати нинішню динаміку просто в лінійному прогнозі, то тоді це виглядає правдоподібно. Тобто якщо до 2024-го не прилетить, наприклад, "чорний лебідь" у вигляді чергової пандемії або жорсткої посухи... Але не будемо забігати наперед. Потрібно ще дочекатися прогнозів по ВВП та інфляції — їх обіцяють у квітні...