Могильник легпрому. Як секонд-хенд в Україні об'єднав народ і політиків
Представники легкої промисловості України знову намагаються залучити на свою сторону держава у вічній боротьбі з магазинами б/у одягу. Президент — голова правління Асоціації підприємств легкої промисловості " Укрлегпром Тетяна Ізовіт заявила, що за підсумками 2017-го за обсягами імпорту секонд-хенду наша країна посіла третє місце в світі.
"Більше 54% імпорту готової продукції легкої промисловості становлять товари секонд-хенду. Цей обсяг рівнозначна втраті щорічно 45 тис. робочих місць в країні. Україна в минулому році посіла третє місце в світі за обсягами імпорту секонд-хенду, попереду тільки Пакистан і Малайзія, а після нас в десятці — Росія, Камерун, Гватемала, Кенія, Індія, Туніс", — стверджує Ізовіт.
З одного боку, вона визнає, що численні магазини секонд-хенду дійсно потрібні для збіднілого населення України. Але з іншого — вони також породжують численні проблеми. Наприклад, безпека продається там одягу ніхто не контролює. Але головне — секонди нібито створюють неконкурентні переваги для імпортерів, не дозволяючи розвиватися вітчизняним виробниками.
"Імпортери секонд-хенду, користуючись законодавчою можливістю безконтрольної торгівлі, вже не перше десятиліття говорять нам, що бідні пенсіонери не можуть собі дозволити нічого, крім секонд-хенду. Але якщо всі будуть платити податки, то пенсіонери отримають гідні пенсії і зможуть купувати собі якісні товари", — переконана голова правління Укрлегпрому.
На її думку, вирішити цю проблему має держава, створивши умови для нормальної конкуренції на ринку товарів легкої промисловості.
Нагадаємо, що попередній раз серйозна атака на точки продажу секонд-хенду мала місце навесні 2013-го. Тоді у Верховній Раді був зареєстрований відповідний законопроект під гаслом порятунку вітчизняного виробника. Він припускав, що на ринку залишаться тільки комісійні магазини, товари будуть з бирками, на касі обов'язково видадуть чек та речі навіть можна буде повернути.
Головне, що передбачалося виключити, — це продаж одягу на вагу. При цьому представники Держспоживінспекції говорили, що секонд вони не контролюють взагалі. Мовляв, із скаргами до них не зверталися, а самі вони туди не навідувалися.
Тоді, однак, законопроект не пройшов. А потім країну затягнуло у вир подій, доходи населення різко впали, і виступати проти секонд-хендів стало небезпечно з електоральної точки зору.
У нинішній непростій економічній ситуації секонди стали невід'ємною частиною українського життя, особливо в регіонах. Якщо їх не стане, то, мабуть, дві третини населення відчують серйозні труднощі в придбанні одягу. Справа в тому, що, незважаючи на реальне зростання доходів останнім часом, як і раніше, не так багато людей можуть дозволити собі нові речі. Або регулярно відновляєш свій гардероб в секонді за копійки і виглядаєш щодо "свіжим модником", або витрачаєш як мінімум втричі більше на непользованную одяг з бірками, але носиш її, поки вона на тобі не постаріє.
Втім, одягаються виключно в секонд-хендах тільки найбідніші. Люди в своїй більшості вибирають змішаний варіант: "парадну" одяг беруть нову, а в секондах купують кежуал. Часом в магазинах вживаного одягу можна зустріти брендовий фірмову, а іноді навіть зовсім нову річ, яка коштує в звичайному магазині серйозних грошей.
Також вигідно купувати там постільна білизна, подушки, ковдри, скатертини, шкіргалантерею.
Сьогодні секонди — це великий бізнес, який може наймати працівників для прання, прасування, сортування, переоцінки та надання привабливого зовнішнього вигляду суконь та курток. Кожна одиниця товару розташовується на персональній вішалці, має свій цінник, падаючий за тиждень на 10-20%.
З розмов з людьми стає зрозуміло, що до секонд-хенду народ в українській провінції (і не тільки) відноситься не просто позитивно, а з любов'ю. Людина із середньою зарплатою не заглядає в далекі перспективи, він просто хоче одягатися якісно і недорого. Секонди задовольняють цей запит. Яскрава куртка від Nike, джинси levi's минулорічної колекції, шкарпетки Tommy Hilfiger (вигляд цілком пристойний). За кілька сотень гривень можна купити все те, що у фірмовому магазині обійшлося б у стільки ж доларів.
Секонд-хенди сьогодні стають свого роду тестом на готовність України до ринкових реформ. Якщо обмежити ввезення і торгівлю одягом б/у, то це, можливо, допоможе вітчизняним виробникам. Але швидше збільшить доходи торговців китайським барахлом. Зате заборона секондів на користь своїх швейників буде негативно сприйнятий на Заході — як протекціонізм.
Виходить, захист секондів будуть виступати різні політики — від популістів ("не можна позбавляти людей доступу до дешевих речей") до лібералів ("не можна обмежувати конкуренцію"). А легкої промисловості доведеться шукати захист у націоналістів ("українська промисловість повинна бути в пріоритеті").
Поки що розклад буде таким, магазинів секонд-хенду в Україні боятися нічого.