Долар по 12. Нацбанк опустив ринковий курс і позбавив бізнес грошей
Відповіді на ці питання шукали експерти і політики під час дискусійної панелі журналу "Влада грошей" на тему "Яким буде курс гривні і як відновить кредитування бізнесу в Україні?
Директор Експертно-аналітичного центру "Оптима", доктор економічних наук Тетяна Унковська виступила з презентацій щодо діяльності НБУ у 2014-2018 роках Основна увага - на курс гривні, який головним чином визначає інфляцію - підвищення цін стає результатом подорожчання імпорту в міру девальвації нацвалюти.
До речі, саме в нерозумінні природи інфляції експерт бачить ключовий прорахунок НБУ.
"Головна помилка Нацбанку, про яку ми їм говорили, в тому, що вони неправильно розуміють природу інфляції. Вони борються з нею, як ніби це інфляція попиту і перегрів економіки (як ніби у нас надмірна грошова маса). Однак наша інфляція - це інфляція витрат. І власне динаміка валютного курсу та адміністративні тарифи в основному визначають динаміку цін. Тобто цей валютний криза була в значній мірі рукотворним, і я вважаю, що після рівня валютного курсу 13 грн за долар він був створений в результаті помилок Нацбанку, які спричинили галлопирующую інфляцію, в квітні 2015 року вона досягла 60,9 %", - заявила Унковська.
Чому так? Справа в тому, що валютний курс значною мірою визначається динамікою поточного рахунку платіжного балансу (скільки валюти приходить і йде в країну від міжнародної торгівлі, трансфертів та деяких інших операцій, не рахуючи потоків по фінансовому рахунку - кредитів, іноземних інвестицій).
"У квітні 2014 р. поточний рахунок досяг свого рівноваги, невеликий профіцит становив + 31 млн доларів. Тобто не було об'єктивних
причин для такої божевільної девальвації гривні. Ясно, що були форс-
мажорні події, політичні ризики, військові, проте було достатньо
економічних підстав для утримання валютного курсу на рівні 12-13
грн за долар. Звичайно, помірна девальвація була потрібна, тому що
(раніше. - ред.) в 2013 році був сформований дефіцит поточного рахунку 16,5
млрд. дол . Однак не триразова девальвація, як це зробив НБУ. Що
зараз у нас відбувається з платіжним балансом? За чотири місяці цього
року спостерігався профіцит 0,3 млрд. дол. Тобто
об'єктивних підстав для обвалу гривні або валютного кризи немає.
Важливо просто правильно проводити монетарну політику, валютно-
курсову політику, ну і як основу - політику уряду для того,
щоб економіка зростала" - констатувала Унковська.
Більш того, вона підозрює НБУ не тільки в помилках, але і навмисної
грі проти національної грошової одиниці. На думку директора
"Оптіми", курс гривні був невиправдано і кратно обвалений конкретнымидействиями регулятора. А конкретніше - мільярдними гривневими кредитами на один робочий день (рефінансування "овернайт"), причому тільки восьми банкам, назви яких до цих пір засекречені.
Відзначимо, що операції такого роду призначені для покриття
одноденних потреб банків у ліквідності, і не можуть виконувати
роль компенсатора відтоку депозитів, - для цього в арсеналі НБУ є
кілька інших видів кредитів для підтримки комерційних банків на
більш довгий термін.
"Рефінансування овернайт Нацбанк чомусь почав видавати дуже інтенсивно після парламентських виборів у листопаді 2014 р. Це рефінансування овернайт, що надається тільки восьми банкам, проводилися в шалених обсягах, по 2-3 млрд грн на день ... Спостерігалася практично 100-відсоткова кореляція між операціями овернайт і обвалом курсу... Ясно, що такі обсяги гривні, потрапляючи на валютний ринок, обвалювали курс. На наших очах відбувався по суті штучний обвал національної валюти. Звичайно, ми були цим стурбовані, подали аналітичну записку Раді НБУ, у той час деякі Члени того складу Ради НБУ мали принципову позицію - вони викликали голову Нацбанку Валерію Гонтереву на килим і
показували їй це все, але результату не було. Глава НБУ аргументувала свої дії тим, що не потрібно думати про валютному курсі, це не важливо, так як він плаваючий, а головне - це рівень інфляції. Але ми ж розуміємо, що в Україні внутрішні ціни залежать від динаміки валютного курсу", - розповіла Унковська.
Вона також підкреслила, що Нацбанк, борючись з нібито "перегрітим попитом", невиправдано зменшує грошову масу, коли в ситуації падіння ВВП і подальшої стагнації потрібно, навпаки, накачувати економіку грошима і дивитися, куди ці гроші йдуть, щоб вони стимулювали економіку, а не йшли на спекулятивні операції". Вона додала, що глибина фінансового ринку з 2014 р. зменшилася в
кілька разів, наприклад, покриття кредитами ВВП знизився з 61% ВВП
2014 році до 29% ВВП до 2018.
"Що стосується обсягів міжбанківського валютного та кредитного ринків, то
дії НБУ з середини 2014 року призвели до їх різкого стиску. Ми це
називаємо вбивством офіційних ринків, хоча в той час НБУ
очолили так звані "інвестиційні банкіри". НБУ намагається
замінити собою ринки і став брокером або навіть схемщиком, замість того,
щоб розвивати конкурентні ринки і бути цивілізованим
регулятором. Наприклад, зараз щоденний оборот на міжбанківському
валютному ринку становить приблизно $300 млн на день, хоча в 2013
році досягав $1,3 млрд, а в середньому - $600-700 мільйонів на день. Тобто
обсяг ринку сьогодні настільки малий, що навіть два контрагента можуть
зробити з валютним курсом все що завгодно. Тому я вважаю, що
валютний курс - це така собі політична змінна, яка
залежить від політичної волі тих людей, які впливають на
керівників Національного банку. Ми ж всі розуміємо, що незалежність НБУ, про яку деякі кажуть - це всього лише міф", - впевнена директор аналітичного центру.
Крім того, вона назвала "ганебної" практику "замороження" грошей в банківській системі за допомогою депозитних сертифікатів НБУ.
Унковська пояснила, що по суті, це штучний безризиковий високоприбутковий інструмент, створений НБУ, який дуже вигідно вкладати банкам, тому в рік проходять по них обороти, зіставні з усім обсягом ВВП. Однак цей інструмент приносить багато шкоди економіці - підтягує вгору вартість ОВДП, чим провокує
збільшення витрат бюджету на виплату боргу, і блокує кредитування підприємств реального сектора. Банки займаються вкладеннями в депозитні сертифікати і облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Всі. Тобто у нас гроші замикаються всередині банківської системи: банки і Нацбанк. Останній виплачує відсотки за рахунок "друкарського верстата". З 2014 року і до сьогодні близько 36 млрд грн просто надруковано та виплачено банкам відсотків за депозитними сертифікатами НБУ. Банки розміщують гроші з відсотками забирають, знову розміщують, знову забирають. І така гра йде п'ять років.
Подивіться, які величезні цифри кожен день. Наприклад, 31 травня майже
50 млрд грн на день банки розмістили на депозитні сертифікати. А адже
ці гроші могли працювати на розвиток економіки.
З-за такої монетарної політики НБУ , вважає директор "Оптіми"
гальмується ріст української економіки, і так невеликий, оскільки "2+ %"
ВВП на рік - це стагнація для країни, що розвивається. При цьому НБУ, з
однієї сторони, не досягає навіть своїх же цілей в рамках таргетування інфляції (у квітні він склав 9,6% у річному вимірі), так як неправильно з нею бореться, а з іншого боку, серйозно гальмує зростання економіки.
"Виходить, що вони і інфляцію здолати не можуть, так як неправильно
трактують її природу, і в той же час гальмують економічне зростання.
Монетарна політика сама стала серйозною проблемою для України, а не
рішенням її проблем", підсумувала Унковська.
Нацбанк вважає гальмом української економіки і народний депутат України Вадим Денисенко.
"Ця політика НБУ консервує розвиток економіки максимум на 2-3%. Це топтання на місці, це не забезпечить ніякого покращення життя українців", - заявив Денисенко.
Зокрема, за його словами, непродумана політика НБУ призвела до того, що зникли 100 банків, з яких ще половина могла існувати і "більше третини ВВП ми втратили із-за цього".
Не менш значні оцінки збитків у банківській системі у екс-заступника голови НБУ, ректор Міжнародного інституту бізнесу Олександра Савченка. "Втік Янукович, він готівку вивіз - кілька мільярдів. І я зрозумів, що протягом місяця з банків будуть бігти долари. Що треба було робити тоді? Зупинити банківську систему, зробити бенк холідей на два-три дні, проаналізувати всі платежі, і ми могли б не втратити 3-4 млрд доларів. Але цього не було зроблено. Більш того, почали сприяти відтоку доларів".
За його словами, "доларів ставало все менше і менше, поки вони не вивели десь 5-6 млрд".
"Почався дефіцит доларів, курс поплив. І це ще без помилок Гонтарєвої. А вже далі почалися інші помилки - безпідставне рефінансування банків, які вже просто займалися виведенням грошей. Почалися шалені заробітки на банківській системі. Я їх оцінюю в півтрильйона гривень, які ми втратили за п'ять років", - сказав екс-заступник голови НБУ.
При цьому він відзначив ще одну проблему: хоч в Нацбанку на середньому і нижньому рівні дуже хороші фахівці, але "керівництво залежить від людей, які їх призначили".
Вищевикладеної аргументації щодо ролі регулятора у фінансово-економічних процесах країни дав і колишній перший заступник міністра фінансів Ігор Уманський.
"(Депозитні сертифікати) - основний інструмент, куди вкладають учасники ринку свою ліквідність. На сьогоднішній день це 15,5-16%. Яка мотивація учасників ринку давати кредитування реального сектору? При такій прибутковості, що дає НБУ і Мінфін, кредитувати реальний сектор, зрозуміло, що це суверен +, це від 20%. Очікувати, що позичальник, який бере під 20%, не є надмірно ризикованим для банків немає підстав. Ринкових і математичних мотивів для кредитування реального сектора немає, крім деяких аспектів споживчого кредитування, коли ефективна кредитна ставка сягає 25%. Якщо не вивести НБУ з ринку запозичень через інструмент депозитних сертифікатів і прив'язки прибутковості на первинному ринку, тому що інакше НБУ не дає враховувати у ринковий спосіб ОВДП в прив'язці до ставки рефінансування (а вона сьогодні 17,5), Мінфін залучати не може", - сказав експерт.
Він також вважає, що потрібен перегляд політики Нацбанку у монетарній сфері та в галузі освіти вартості грошей.
"Без можливості конкурувати приватним позичальникам з НБУ і Мінфіном можливості для банків кредитувати реальний сектор я не бачу", - констатував Уманський.
Таким чином, більшість експертів, які взяли участь у дискусійній панелі "Влади грошей", зійшлися на думці, що НБУ проводить неправильну політику, яка вже коштувала Україні мільярдів доларів. І цю політику, як і керівництво регулятора, потрібно терміново міняти.
