Гральний бізнес використовує схеми уникнення від оподаткування, — Василь Костюк
Незважаючи на легалізацію, в Україні процвітає тіньовий сектор грального бізнесу
Про це адвокат Василь Костюк повідомив у Facebook, передає "ДС".
"Саме ігровий бізнес найбільше мінімізовує податки від своєї діяльності. Звичайно схема доволі проста, враховуючи, що діяльність ведеться переважно в онлайн.
Для мінімізації сплати податків залучаються конвертаційні центри, які фактично генерують мільйони готівки, перетворюючи так звані "фріспіни" в "зерно" або навпаки. Переважна більшість організаторів азартних ігор зухвало ухилялася від сплати податків. Ухилення здійснювалося з участю банків. Також чатсина так званих онлайн-казино працюють в чорну не маючи на це відповідних документів" — зазначає Костюк.
"Річ у тім, що "тінь" створює стимули для взаємовигідної "зустрічної" тіні. Класичний приклад – роздрібна торгівля "вчорну", яка генерує в економіці пропозицію кешу та віртуальних залишків товарів, які потім використовуються іншим "сірим" бізнесом для зменшення власних зобов’язань з ПДВ.
Платежі від гравців заходять у банк, що обслуговує клієнтів з грального бізнесу під виглядом платежів за інші послуги. Для цього банк дає можливість клієнтам працювати з "лівими" МСС-кодами – кодами продавця, які присвоюються в платіжній системі для класифікації бізнесу за видами товарів/послуг" — говорить Костюк.
За словами адвоката Костюка, ухилятися від оподаткування цьому бізнесу допомагають недобропорядні суб'єкти первинного фінмоніторингу банків, створення певних програмно-апаратних механізмів банків, заміна платіжних документів, міскодинг, створення сайтів-дзеркал. Нелегальний обсяг грошей перевищує понад 50 мільярдів гривень, які потім виводяться на зарплати в конвертах, чорне зерно тощо.
"Загалом кілька схем, за допомогою яких учасники ігорного ринку уникають сплати податків. Найпопулярнішою є так званий метчінг. Зокрема ТСК Верховної Ради виявила шість банків, у змові зі співробітниками Національного банку, із мережами супермаркетів та мережами автозаправних станцій запустили систему виплати тіньових зарплат працівникам цих мереж. Замість цієї чорної зарплати, магазини та заправки надають гральним компаніям готівку.
Тут спрацьовують посередники, які займаються обслуговуванням інфраструктури зустрічних потоків, схемного податкового кредиту, так звані конвертаційні центри — їм легко організувати "перестановку" наприклад зі своїми клієнтами з аграрки, які не заводять валютну виручку від експорту "чорного зерна". Таким чином у відмиванні коштів з ігорного бізнесу задіяні декілька сфер економіки, які також активно мінімізовують податкове навантаження" — підсумовує Костюк.
