Гра з високими ставками. Скільки банків збанкрутує в Україні

Національний банк України (НБУ) з 3 червня кратно збільшив вартість грошей — підвищив облікову ставку з 10 до 25%. В Асоціації українських банків (АУБ) попередили, що це може призвести до серії банкрутств на ринку. Справа в тому, що відсоткові ставки впливають на фінансові показники банків — і декому з гравців можуть сплутати карти. Перед тим, як розглянути масштаб проблеми, окреслимо механізм роботи відсоткових ставок.

Хто кому винен: як працюють ставки

Зміна облікової ставки як орієнтиру вартості грошей — улюблений засіб монетарної (грошово-кредитної) політики центробанку. Ця ставка впливає на відсоток, під який комерційні банки беруть кредити у НБУ, а отже — і на відсоток, під який вони видають позики бізнесу та населенню. Відповідно такі дії впливають на ділову активність та інфляцію. Якщо гроші дорогі — громадяни та компанії менше беруть кредитів та витрачають, натомість більше зберігають (бо ставки за депозитами теж зростають). Власне, це в теорії мало б стримати інфляцію та зіграти на руку нацвалюті (дехто відкриє гривневий депозит, а не побіжить за доларами).

Ставка рефінансування, яку іноді плутають з обліковою, — це і є той відсоток, під який центробанк видає кредити комерційним банкам. Після підвищення обліковки з 10 до 25% — ставка рефінансування становить 27% (до цього була 11%).

Є ще ставка за депозитними сертифікатами НБУ — улюбленим інструментом заробітку банкірів в Україні. Вона трохи нижча за облікову: до 3 червня була 9%, а тепер — 23%. Депосертифікат — це, простими словами, депозит комерційного банку у центробанку. Банк, що має вільні кошти (як у нас кажуть, "ліквідність"), може покласти їх в НБУ і отримувати дохід. Наразі понад 60 банків тримають більш як 170 млрд грн на депосертифікатах. Заробляти так можна без ризику, з яким пов´язане кредитування суб´єктів економічної діяльності, а тим більше громадян. Слід додати, що депосертифікати придумали не для цього, а щоб регулюватати ставку на міжбанківському ринку (один банк не буде позичати іншому кошти дешевше, ніж може дати Нацбанку без ризику).

Ставка за ОВГП (облігаціями внутрішньої державної позики) в теорії також залежить від головного маячка вартості грошей. Після збільшення облікової ставки Мінфін, який випускає боргові інструменти уряду, мав би підняти й вартість залучень за ОВДП, щоб легше наповнювати бюджет (хоча потім довелося б більше витрачати на обслуговування боргу). Щоправда, в плані військових облігацій уряд несподівано відійшов від традицій та залишив ставки дохідності без змін (від 9,5 до 11,5% залежно від терміну обігу паперів), щоб інвестори передусім думали про підтримку ЗСУ, а не максимізували дохід.

І, нарешті, є звичні нам відсоткові ставки за кредитами і депозитами, які встановлюють самі комерційні банки. В експертних колах лунають прогнози, що тепер навіть бізнесу з гарною кредитною історією не вдасться позичити грошей менш як під 35%, а для громадян відсотки будуть взагалі космічні.

Про те, як це вдарить по економіці загалом і на що сподівається НБУ, вже багато написано. У двох словах, регулятор 2,5-краним підвищенням облікової ставки прагне знизити попит на валюту (і досягти курсової стабільності), збити темпи інфляції та сприяти перетоку гривень у держбюджет через розміщення Мінфіном ОВДП на ринку (а не пряму емісію — це коли НБУ сам викуповує облігації в уряду). Але побічні ефекти від таких дій можуть бути надто серйозними: на фоні зменшення грошей в економіці у цей скрутний час бізнес і подумати не зможе про кредити (наприклад, під релокацію або заміщення недоступного імпорту), виробництво впаде ще більше, а уряд — якщо в майбутньому таки підніме ставки за ОВДП — набереться занадто дорогих боргів. І якщо вірити учасникам фінансового ринку, може збанкрутувати кожен третій-четвертий банк.

Зона ризику: які банки можуть збанкрутувати

Президент Асоціації українських банків Сергій Дубас 6 червня надіслав відкритого листа голові НБУ Кирилу Шевченку, в якому прямо заявив про ризик чергового банкопаду: "Застосування ставки рефінансування за довгостроковими та короткостроковими кредитам 27% може призвести до банкрутства до 20 банків України".

Якщо так, то на ринку в зоні ризику опинилися 29% банків (після визнання неплатоспроможним "Мегабанку" в Україні лишилися працювати 68 банків). Основні аргументи на користь такого сценарію такі:

• Кошти для банків стали у 2,5 рази дорожчими (у багатьох випадках вартість кредиту рефінансування зростає разом зі збільшенням облікової ставки), але вже видані ними споживчі кредити та кредити бізнесу містять відсоткову ставку, яка залишається незмінною. Це означає збитки для банків від від’ємної відсоткової маржі.
• Банкам, які братимуть кредити рефінансування під 27%, доведеться піднімати відсотки за новими кредитами для своїх клієнтів. Тому збільшиться ризик неповернення коштів.

"Це може призвести до втрати капіталу і ліквідності банківської системи, та, як наслідок, — до банківської кризи, якої вдавалося уникнути навіть під час перших місяців війни",— заявляє Сергій Дубас.

Зазначимо, що НБУ виставляє обов´язкові нормативи для комерційних банків, дотримання яких має забезпечити вчасне виконання зобов´язань перед вкладниками. Зокрема, банк повинен мати певний капітал (тим більший, що більші його активи) та власне запас коштів (ліквідних активів) на покриття зобов´язань. Коли банк виходить за червоні прапорці — його визнають неплатоспроможним (як нещодавно сталося з "Мегабанком" через проблеми з капіталом і кредитним портфелем).

Отже, якщо банк, щоб відповідати обов´язковим нормативам, не зможе залучити необхідні кошти через депозити — він звертається за кредитом рефінансування до НБУ. Але тепер це не порятунок, бо 27% річних — надто дорого.

І тут виникає питання, які саме банки опиняться в зоні ризику? Вище ми писали, що різко піднялися ставки також за депозитними сертифікатами, на яких банкіри, навпаки, заробляють? То чи справді Україні загрожує банкопад?

"Банки будуть поділені на дві групи. Перша — це банки переважно з іноземним капіталом і деякі державні банки, у яких буде надлишкова ліквідність. Відповідно вони від цієї ситуації виграють…. Друга група — це так звані кептивні банки, тобто пов´язані з певним бізнесом свого власника, і банки з українським капіталом. Кептивні банки вже постраждали, тому що постраждав основний бізнес їхніх власників. А це фактично повторення ситуації 2014-2015 рр. І зараз в них будуть проблемні кредити, а до цього додасться ще одна проблема: доведеться з урахуванням нової ставки переоцінювати кредитні ризики і резерви. Відповідно переоцінка цих кредитних ризиків призведе до того, що вони будуть втрачати капітал, а на докапіталізацію у їхніх власників не буде коштів. Відтак вони можуть бути виведені з ринку рішенням Нацбанку", — пояснив нам фінансовий аналітик Олексій Кущ.

У сучасних умовах до цих кептивних банків з українським капіталом на ринку менше довіри, ніж до банків з іноземним капіталом чи державних. Тому, на думку експерта, вони не зможуть залучати достатньо грошей через депозити, щоб перекривати свої касові розриви. І якщо раніше банки могли взяти в НБУ кредит рефінансування під заставу свого портфеля державних цінних паперів, то тепер його може бути недостатньо (ставки за наявними у фінустанов ОВДП ніхто не піднімав). Олексій Кущ вважає цілком можливим банкрутство до 20 приватних банків.

Утім, на ринку є й більш стримані оцінки ситуації. У фінансовій групі ICU банкопаду поки що не прогнозують, хоча й визнають проблеми з кредитами рефінансування. "Здорожчання рефінансу б’є по банках, які в майбутньому будуть брати рефінанс. І це підвищує вартість рефінансу за тими кредитами, за якими була плаваюча ставка. І за якими банки не зафіксували ставку через процентний своп з НБУ. Ми не очікуємо до кінця воєнного стану виведення банків з ринку, але це ускладнює для деяких з них подальше життя", — зазначив фінансовий аналітик ICU Михайло Демків під час круглого столу "Фінклубу".

Отже, є ризик, що внаслідок підвищення облікової ставки НБУ деякі приватні банки з українським капіталом можуть вилетіти за червоні прапорці нормативів щодо капіталу, ліквідності або кредитного ризику і врешті-решт збанкрутувати. Щоб цього не сталося, в АУБ запропонували послабити нормативи, не збільшувати вартість довгострокових кредитів рефінансування, які банки встигли взяти до підвищення облікової ставки (на період воєнного стану + 3 місяці) та дозволити банкам достроково погашати рефінанс заставними держоблігаціями "за справедливою вартістю". Поки що регулятор не днадав офіційної відповіді на ці пропозиції. Утім, навряд чи усі чи більшість з них будуть враховані. Під час згаданого круглого столу директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Володимир Лепушинський заявив, що "гроші в системі є", а банки скоро почнуть повертати рефінансування.

Нам залишається нагадати, що можливий банкопад напряму більш небезпечний для бізнесу, ніж для громадян. У період воєнного стану та протягом трьох місяців після нього держава зобов´язалася повністю компенсувати вклади фізичних осіб у збанкрутілих банках, а потім гранична сума відшкодування становитиме 600 тис. грн.