Гра з цифрами. Чи стануть пікові платежі індустрії азарту приводом для збільшення податків

На початку вересня керівництво Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики з гордістю відзвітувало про рекордне надходження платежів до бюджету від гральної індустрії у серпні. Проте жовтневий показник буде об´єктивно меншим. Тож це може стати для податкового комітету ВРУ аргументацією для ще більшого підвищення податків. А це зажене геймінг у тінь. Чому цього не розуміють депутати або удають, що не розуміють?

Податкова невизначеність

Зробимо детальний історичний відступ, який дозволить комплексно зрозуміти ситуацію та ролі окремих персон. Ринок азарту був легалізований після 11 років заборони влітку 2020 р., проте через повільність бюрократичних процедур першу ліцензію легальному оператору Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) видала лише у 2021 р.

Ініціатором легалізації геймінгу був президент. Але на етапі законодавчого втілення ініціативу перехопив Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики на чолі з Данилом Гетманцевим та Ярославом Железняком.

Журналісти помітили, що з кожним новим інтерв’ю сума потенційних доходів від грального бізнесу, яку називав Гетманцев, збільшувалась: спочатку було 4,5 млрд грн, згодом стало 7,5 млрд грн. І це тільки надходжень від ліцензії.

Водночас фахівці давали зовсім інші прогнози: 1,2 млрд – 1,5 млрд грн від ліцензійних платежів. Враховуючи, що на кінець 2021 р. не були відрегульовані питання податкового навантаження на гральний бізнес (сфера відповідальності комітету Гетманцева) та ліцензійні умови для діяльності закладів (тут не поспішав Кабмін), результат у 1,7 млрд грн, справедливо вважали перевиконанням плану.

Гетманцев не став виправдовуватися щодо завищених сподівань. Замість нього це зробив Железняк. Він пояснив незбігання прогнозів і результату проблемами формування КРАІЛ. "Ми не прийняли нормальний закон. Депутати зробили колізію: незрозуміло, хто призначає Комісію… Призначення членів цієї комісії може бути оскаржено", – сказав депутат.

Водночас самі оператори ринку наголошували на тому, що податкове навантаження на легалізований гральний бізнес є водночас і надмірним, і сумбурним. Тому чекали ухвалення нового закону. Вперше Железняк згадав про нього на своєму телеграм-каналі 26 лютого 2021 року. У листопаді 2022 р. він повідомив, що проєкт нарешті підтриманий комітетом до другого читання. А в травні 2023 року повідомив, що підтриманий його ж комітетом законопроєкт… "НІКОЛИ прийнятий не буде".

За час поки комітет Гетманцева-Железняка готував до другого читання законопроєкт – а це з лютого 2021 по листопад 2022 рр. – який тримав ринок у напруженні, відбулися тектонічні зміни: вторгнення агресора, адаптація економіки до військового стану, інфляція та девальвація.

У перші дні і тижні війни Железняк (він тоді ще вів свій ТГ-канал російською мовою) постив веселі відосики та жартував на адресу Давида Арахамії, який опинився у складі переговорної делегації: "Вот наивные русские… Давид на совещание в Раду никогда раньше 10 утра не приходил, а вы на какие-то переговоры его ждали рано утром… Но вообще, все интересное их ещё впереди с ним ждёт). Сейчас они такие юридические конструкции узнают! Давид, "включай Давида"!". Тобто демонстрував, що йому… весело. Що виглядало якось дивно.

Згодом депутат змінив інтонацію та мову спілкування у своєму ТГ-каналі та похвалив себе за те, що з початку повномасштабної війни став автором більш як 35 законів. При цьому чомусь приписав саме собі авторство закону про ввезення дронів, хоча він був поданий за підписами кількох десятків депутатів. 

Наразі заступник Гетманцева насамперед пишається досягненнями очолюваної ним ТСК з економічної безпеки, яка створена відповідно до постанови Верховної Ради від 23 грудня 2022 року №2838-IX терміном на один рік.

Оскільки термін повноважень комісії незабаром добігає кінця, Железняку вкрай важливо довести, що саме його розслідування разом з законотворчою діяльністю податкового комітету дозволяють спрямувати до бюджету мільярди. Це вагомий аргумент аби діяльність ТСК продовжили ще на рік.

Проста математика

Найбільш яскравою ілюстрацією досягнень він вважає механістично-математичне збільшення у 14 разів податків від грального бізнесу за підсумками першого півріччя 2023 р. у порівнянні з аналогічним періодом 2022 року: 2,94 млрд грн проти 209 млн грн відповідно. Вражає? Так!

Але чи треба за це дякувати депутатам? Згадаємо перше півріччя 2022 року: початок війни, страх і хаос, людські трагедії, масова евакуація, тимчасовий економічний ступор. Які тут азартні ігри?! Зрозуміло, що всі ринки зупинились і геймінг теж. Стабілізація настала лише наприкінці 2022 р. Й завдяки ЗСУ.

Пільговий податок в 2% парламент запровадив у квітні 2022-го і скасував у січні 2023-го. До речі, законопроєкт був на розгляді у податковому комітеті з вересня 2022 р. Але обранці не поспішали.

Після зміни законодавства легальний гральний бізнес сплатив всі податки, згідно нових правил. А це 18% податку на прибуток, 18% валового ігрового доходу (GGR), 18% податку на доходи фізосіб і 1,5% військового збору (платить гравець). Сотні мільйонів гривень за ліцензію — окрема тема. Зараз про інше.

Отже, повертаємось до пікових сплат податків гральним бізнесом. 

Піковими датами сплати податків гральним бізнесом стали травень та серпень. Справа в специфіці графіку сплати податків — на ці місяці приходиться сплата квартального податку на прибуток підприємств та квартального податку з доходу від організації азартних ігор.

Довідка. Сплата податку на прибуток гральним бізнесом (за даними Мінфіну):

Квітень – 2,3 млрд. грн.

Травень – 28,5 млрд. грн.

Червень – 2,3 млрд. грн.

Липень – 3,2 млрд. грн.

Серпень — 30,9 млрд. грн.

Чітко помітні "сплески" (у 10 разів!) у травні та серпні, коли відбувається квартальна сплата податку на прибуток.

У цьому і є справжня причина дуже великих сум податків від грального бізнесу у травні (була сплата за І кв) та у серпні (за ІІ квартал), про що з гордістю повідомляв Железняк у своєму каналі, тонко натякаючи на свої заслуги.

Додамо: заступник голови податкового комітету в курсі бухгалтерських нюансів щодо графіків сплати податків. 1 вересня він написав: "Є переконливе відчуття, що серпень 2023 р. буде рекордним по надходженню податків з грального бізнесу… Чекаємо цифри". І не помилився.

Загроза максимальної тінізації грального бізнесу

Так само Железняк розуміє, що показники податкових надходжень у вересні та жовтні, як у порівнянні з минулим роком, так із рекордним серпнем, не будуть такими ж вражаючими. Навпаки. Осінні місяці 2023 р., які є також останніми місяцями роботи ТСК, не є звітним періодом для грального бізнесу. Що робити, аби не зруйнувати такий вдалий піар?

Залишається або визнати вищезгаданий факт, а отже і те, що навколо рекордних платежів у травні і серпні було "малесеньке" замовчування справжніх причин. Або наполягати, що це наслідок якоїсь там схеми, яку треба ліквідувати, примусивши гравців, наприклад, платити, крім податків на виграш, ще й податок на ставку у розмірі 18% та війсковий збір в 1,5%. В тому числі, коли гравець програв.

На думку економіста Бориса Кушнірука, це призведе лише до максимальної тінізації грального бізнесу. "Якщо ви не виграли нічого, втратили, все одно треба заплатити податок з внесеної суми. Де логіка?".

Додамо, що тут класичне подвійне оподаткування – людина сплатила податок з зарплати та військовий збір, а потім має ще раз їх сплатити, роблячи ставку.

Глава Ukrainian Gambling Council Антон Кучухідзе свого часу наголошував, що в

Україні діють близько 1100 нелегальних гемблінгових компаній на противагу 14 легальним, що свідчить про критичну тінізацію ринку.

Тому для ефективного розвитку грального бізнесу в Україні необхідно активно боротися з нелегальним сегментом, а не створювати умови, за який легальний гемблінг буде втрачати гравців на користь нелегалів. Бо якщо ринок "просяде", податкові надходження вже ніколи не будуть вражаючими.

Нещодавно Железняк повідомив, що у ТСК в розробці ще чотири законопроєкти, які будуть "закривати чергові схеми по зерну, паливу і гральному бізнесу". Залишається сподіватись, що йдеться саме про нелегальний гральний бізнес, а не про той, чиї податки створюють красиву картинку для депутатських телеграм-каналів.