Підвищення тарифів не за горами. Як обленерго озолотяться за новими правилами

"ДС" продовжує серію статей про стан справ на енергетичному ринку України. З 1 липня 2019 р. запрацювала нова модель ринку електроенергії, і вже можна підбити попередні підсумки: наскільки вона виявилася вдалою, чи стали компанії заробляти більше грошей і стали тарифи на електроенергію більш привабливими для споживачів. Відповіді на ці питання "ДС" хоче дати через призму фінансового та економічного стану окремих компаній. У першій статті "ДС" розповіла про найбільшого виробника електроенергії країни — Національну атомну енергогенеруючу компанію (НАЕК) "Енергоатом", яка є оператором чотирьох атомних електростанцій, і забезпечує вироблення близько 55% усієї електроенергії. У нинішній піде мова про плани зі зміни принципу тарифоутворення компаній, що забезпечують постачання електроенергії споживачам — обленерго.

Боротьба за тариф

На енергоринку розгорілася неабияка боротьба в зв'язку з планами Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКУ), ввести з 2021 р. нову методику визначення тарифів на послуги енергопостачальних компаній (обленерго).

Сьогодні їх тариф НКРЕКУ встановлює за принципом "витрати +", згідно з яким він визначається виходячи з витрат компаній на надавані ними послуги і норми прибутку в розмірі 3%.

Однак уже кілька років влада намагається впровадити нове тарифоутворення для обленерго — так зване RAB-регулювання. Нормативна база для введення RAB-тарифів була підготовлена ще в 2013 р., але фактично компанії на новий порядок тарифоутворення так і не перейшли.

Його суть у тому, що в тарифі обленерго залишаться витрати на амортизацію і операційні витрати, але замість нинішньої норми прибутку в 3% вони будуть отримувати норму прибутковості на свої активи. Передбачалося ввести дві норми прибутку — на старі активи (ті, які у компаній уже є) і на нові (ті, які вони будуть створювати в процесі роботи за новим тарифним правилом).

Ще під час керівництва НКРЕКУ Дмитром Вовком у нормативних документах була закріплена єдина норма прибутку на старі і нові активи — 12,5%, але оскільки обленерго на RAB-регулювання не перейшли, то ця норма так і залишилася на папері.

Але в квітні цього року НКРЕКУ оприлюднила проект впровадження RAB-тарифів, згідно з яким передбачається встановлювати для обленерго на вже наявні у них активи норму прибутку в 1%, а на ті активи, які компанії будуть створювати в процесі своєї подальшої діяльності, більш високу норму — у розмірі середньозваженої вартості капіталу (WACC, Weighted Average Cost of Capital), яка становить близько 15%.

Нова методика тарифоутворення, на думку НКРЕКУ, повинна стимулювати обленерго активніше вкладати в свій розвиток, адже чим більше нових активів вони створять, тим більше зароблять. RAB-тарифи повинні стимулювати обленерго оновлювати свою інфраструктуру, яка зношена вже на 80%, через що втрати електроенергії в мережах досягають 11%, а обленерго половину одержуваного з споживачів тарифу витрачають на покриття збитків від втрат у мережах.

Однак у липні цього року група депутатів на чолі з Людмилою Буймістер ( "Слуга народу") запропонувала НКРЕКУ відмовитися від методики поділу активів на "старі" і "нові" та встановити єдину ставку прибутковості на рівні WACC на всі активи. За її словами, такий підхід використовується в багатьох європейських країнах. Запропонований же НКРЕКУ варіант методології депутати розкритикували, заявивши, що його вже намагалися ввести ще за прем'єрства Миколи Азарова, але він провалився.

І зараз суперечки навколо методології нового тарифоутворення — у самому розпалі. 18 серпня в НКРЕКУ пройшли громадські слухання з приводу впровадження RAB-тарифу, і Нацкомісія трохи поступилася обленерго, погодившись підвищити норму прибутку на "старі" активи з 1% до 3%.

За введення RAB-регулювання виступає і Фонд державного майна, який виношує плани з продажу пакетів акцій обленерго, що перебувають у держави — у ФДМ, крім міноритарних пакетів, є ще й контроль над п'ятьма обленерго.

Депутати на чолі з Буймістер апелюють до своєї моделі RAB-тарифів ще й тому, що, на їхню думку, це призведе до значного зростання привабливості держпакетів обленерго при приватизації — при єдиній нормі прибутковості на стару і нову базу активів вартість державних обленерго виросте з 2-3 млрд грн до 10-13 млрд грн.

Скільки ми заплатимо

Однак яка б модель RAB-регулювання в результаті не була введена, це буде означати однозначне підвищення тарифу послуг обленерго для споживачів, а значить, і підвищення кінцевого тарифу на електроенергію. У цьому році вже звучали обережні висловлювання, що тарифи на електроенергію для населення потрібно підняти, але Кабмін вирішив поки цього не робити.

Глава НКРЕКУ Валерій Тарасюк раніше прогнозував, що якщо буде прийнятий запропонований нацкомісією варіант "м'якого" RAB-регулювання, то тарифи на послуги обленерго виростуть на 10%, а кінцева ціна електроенергії для споживача збільшиться всього лише на 2%.

Керівник аналітичного департаменту компанії Concorde Capital Олександр Паращій підрахував, що якщо буде введена норма прибутковості в 1%, то тарифи на послуги обленерго виростуть на 7%, якщо на 12,5% — то на 50%, і якщо на 15% — то тарифи обленерго виростуть на 58%. Також Олександр Паращій зазначив, що відповідно до запропонованої НКРЕКУ моделі тарифів обленерго за перший рік її дії зароблять на старих активах лише 2 млрд грн, однак після інвестування в нові активи їх прибуток буде швидко рости.

У той же час, якщо буде прийнята встановлена ще раніше єдина ставка прибутковості в 12,5% на старі і нові активи, то обленерго вже в перший рік зможуть зібрати зі споживачів близько 25 млрд грн, а якщо з урахуванням податків — то і всі 28 млрд грн. "Але цей прибуток буде сплачено з кишень споживачів", — попередив Олександр Паращій.

При цьому він поставив під сумнів доцільність єдиної ставки доходів на старі і нові активи, навіть якщо за рахунок цього державні обленерго можна буде продати дорожче. За підрахунками Олександра Паращія, при моделі RAB-тарифів від НКРЕКУ обленерго можна буде продати за 4-6 млрд грн, а при моделі норми прибутковості в 12,5% на старі і нові активи — на 6-8 млрд грн дорожче. "Але навіть якщо різниця в доходах від приватизації була б цілих 11 млрд грн, то чи варті одноразові доходи бюджету від продажу обленерго того, щоб усі споживачі повинні були доплатити на користь обленерго до 28 млрд грн за один тільки рік?" — сказав він .

У той же час глава енергетичного комітету Верховної Ради Андрій Герус вважає, що депутатський варіант RAB-регулювання призведе до того, що з промислових споживачів і населення буде зібрано на користь обленерго близько 30 млрд грн на рік.

Мережа на всю країну

В Україні працює 25 обленерго. Велика частина з них — у приватній власності. Основними власниками компаній є ДТЕК Ріната Ахметова (володіє 94% акцій "Київобленерго", 70,5% акцій "Донецькобленерго", 70% акцій "Одесаобленерго", 76,7% акцій "Дніпрообленерго"), бізнесмен Костянтин Григоришин (75% акцій " Вінницяобленерго", 48,8% акцій" Полтаваобленерго", 100% акцій ЛЕО ("Луганське енергетичне об'єднання"), Ігор Коломойський (20% акцій "Тернопільобленерго", 48,8% "Полтаваобленерго", 36,5% акцій "Чернігівобленерго", 34% акцій "Сумиобленерго"). Також серед власників великих пакетів акцій обленерго — компанія VS Energy (55% акцій "Чернівціобленерго", 90% акцій "Херсонобленерго", 84% акцій "Рівнеобленерго", 91% акцій "Житомиробленерго", 83% акцій "Кіровоградобленерго"), Ігор Суркіс (88% акцій "Прикарпаттяобленерго", 89% "Львівобленерго").

Крім того, мажоритарним акціонером шести обленерго досі залишається держава (їй належить 51% акцій "Тернопільобленерго", 60,5% акцій "Запоріжжяобленерго", 65% акцій "Харківобленерго", 70% акцій "Хмельницькобленерго", 71% акцій "Черкасиобленерго", 70% акцій" Миколаївобленерго") і навіть державі належить по 25% акцій "Донецькобленерго", "Дніпрообленерго", "Чернівціобленерго" та "Сумиобленерго".

Український уряд уже кілька років заявляє про необхідність остаточної приватизації належних йому пакетів акцій у розподільних компаніях, проте конкурси з їх продажу й досі так і не проведені.

При цьому фінансові результати енергопостачальних компаній, незважаючи на однорідність їх бізнесу, можуть дуже сильно відрізнятися. Наприклад, компанія "Полтаваобленерго", яка належить на паритетних засадах Коломойському і Григоришину, за 2019 р. отримала 271 млн грн збитків, а державна "Хмельницькобленерго" закінчила минулий рік з рекордною серед державних обленерго прибутком — 85,7 млн грн. У державній компанії "Миколаївобленерго" прибуток за 2019 р. склав 30,4 млн грн, "Харківобленерго" — 1,1 млн грн, "Запоріжжяобленерго" — 0,7 млн грн, "Тернопільобленерго" — 0,6 млн грн.