Вікно в Африку чи корм олігархів? Чи потрібно допомагати експортерам мільярдами з бюджету

Що таке експортно-кредитне агентство

3 лютого Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроєкт № 3793, який повинен відкрити шлях до повноцінної роботи Експортно-кредитного агентства (ЕКА).

ЕКА — це спеціалізовані державні, приватні або змішаної форми власності структури, які надають допомогу вітчизняним експортером. Вони виступають посередниками між продавцем і покупцем, надаючи кредитні гарантії, фінансові позики або страховку під гарантії держави.

Сьогодні у світі налічується понад 100 ЕКА. Перше агентство було створене ще в 1913 р. в Великобританії, активізація створення "помічників" експортерів припала на 1929–1933 рр., і потім — на 1970–1990 рр., коли багато агентств було створено в країнах Східної Європи, які перейшли до ринкової економіці.

Тепер ЕКА є практично у всіх розвинених країнах. Найвідомішими приватними агентствами є Euler Hermes (Німеччина), COFACE (Франція), Atradius (Нідерланди), державними — Eximbank (США), NEXI (Японія), ECGD (Великобританія), приватно-державними — SBCE (Бразилія), CESCE (Іспанія), Swedish Export Credit Corporation (Швеція), ECGE (Єгипет).

Наприклад, завдяки Euler Hermes Німеччина змогла збільшити експорт майже на 20%, а також забезпечує підтримку експорту нових напрямків в машинобудуванні та хімічній промисловості. Канадське агентство EDC дозволило наростити ВВП на $62 млрд і застрахувати експортні контракти в країни, що розвиваються, майже на $30 млрд.

Загалом же 80 ЕКА, які входять в Бернський союз (організація страховиків експортних кредитів і інвестицій), сприяли приросту експорту в світі на 12%, застрахувавши контракти та інвестиції на суму $2 трлн, або ж 10% від обсягу світової торгівлі.

Запізнилися на 30 років

Перші спроби створити ЕКА в Україні робилися ще в 1994 р., але потім про нього забули на 20 років. Відновився процес тільки в 2014 р., коли Україна зіткнулася з різким скороченням експорту в Росію і виникла потреба знайти альтернативні ринки збуту.

З 2016 р. був прийнятий профільний закон, який регулює діяльність ЕКА, але тільки влітку минулого року з'явилося повідомлення про перший контракт з ЕКА щодо страхування поставок в країни Африки.

Через таку багаторічну затримку обсяги підтримки експортерів в Україні значно нижчі, ніж в інших країнах. Обсяги експортних кредитів і гарантій в Україні становлять лише $7 млн, тоді як, наприклад, у Польщі — $5,4 млрд, в Туреччині — $17,4 млрд, в Німеччині — $143 млрд.

Що змінюється в ЕКА

Проголосовані в першому читанні 3 лютого зміни в законодавстві про ЕКА передбачають десятикратне збільшення його статутного фонду, який буде формуватися за рахунок держбюджету, з 200 млн до 2 млрд грн. Таким чином, автори законопроєкту хочуть підвищити стійкість ЕКА і його фінансові можливості з надання послуг експортерам — агентство зможе надавати допомогу кредитами в розмірі 27 млрд грн.

Однак чи буде прийняте це рішення в остаточній редакції, поки незрозуміло: багато депутатів розкритикували таке значне збільшення статутного фонду, запропонувавши направити ці гроші на виплату субсидій.

Крім того, згідно з чинним законодавством, закони, що передбачають такі значні зміни в бюджеті, потрібно приймати завчасно — за шість місяців до прийняття нового бюджету. Тому якщо закон буде прийнятий до 15 липня цього року, то він повинен буде набрати чинності не раніше наступного року. Якщо ж депутати приймуть його після 15 липня, то тоді нові норми почнуть діяти тільки з 1 січня 2023 р.

Також з законопроєкту пропонується прибрати таку функцію ЕКА, як надання підтримки у вигляді кредитів з держбюджету для виплати страхових відшкодувань, оскільки, на думку авторів законопроєкту, є ризик того, що цей фінансовий інструмент призведе до значного фінансового навантаження на держбюджет.

Агентству новим законом пропонується дозволити також страхування і перестрахування експортного факторингу. Фінансовий факторинг — це комісійна операція, при якій експортер переуступає дебіторську заборгованість банку з метою миттєвого отримання більшої частини платежу і гарантії повного погашення заборгованості.

Однак найважливіше нововведення — зняття обмежень на види товарів, просуванню яких сприятиме агентство. Діючою редакцією закону на ЕКА покладається функція підтримки експорту великого переліку продукції, але це товари з досить високою доданою вартістю, наприклад, готові харчові продукти, фармацевтична продукція, одяг, взуття, машини і механізми, транспортні засоби та літальні апарати. Тепер же це буде фактично вся українська продукція, в тому числі навіть сировина або напівфабрикати.

З тих норм, які залишаться без змін, — контрольний пакет акцій ЕКА буде належати державі, але решта може бути приватизована.

Підводні камені

Павло Кухта, колишній в. о. міністра економіки, керівник з політичних питань Київської школи економіки, стримано оцінив перспективи, які відкриваються перед українськими експортерами у зв'язку зі створенням ЕКА. "Це нормальний інструмент, і він є у більшості країн. Але навколо ЕКА багато хайпу. Це агентство не панацея, воно жодним чином не змінить ні структуру українського експорту, ні перспективи розвитку української економіки", — сказав він.

Експерт пояснив, що очікуваний розмір статутного фонду — 2 млрд грн — занадто малий, щоб надавати серйозну підтримку українському експорту, який становить понад $60 млрд на рік. При цьому основні торговельні партнери України сьогодні розташовані в країнах ЄС, де їх страхують власні ЕКА, і це страхування гарантує виконання зобов'язань в тому числі і перед українськими контрагентами. Частка країн ЄС у зовнішньоекономічному обороті товарів та послуг України в першому півріччі 2020 р. становила 40%.

Українське ЕКА дуже згодилося б при активній торгівлі з країнами, де дійсно існують великі ризики невиконання зобов'язань. Однак продукція українських виробників на ринках Латинської Америки і Африки майже не представлена — частка експорту в ці два регіони становить лише 7%.

Крім того, зазначив експерт, значне розширення переліку продукції, який підпадає під підтримку ЕКА, — аж до сировини і напівфабрикатів, не має сенсу в українських реаліях, де в експорті домінують компанії олігархів. "Якщо вони підуть в ЕКА, вони 2 млрд грн "з'їдять" на кількох операціях, і гроші платників податків будуть подаровані олігархам", — зазначив він.

На думку Павла Кухти, слід було б направити резерви ЕКА на підтримку високотехнологічного виробництва, яке не має доступу до фінансових ресурсів, або сфери послуг, зокрема IT.