Держава попрощалося з заставами Дельта Банку
У травні 2013 р. під Одесою оголосили про грандіозний проект будівництва морського терміналу, яке взялося реалізовувати маловідоме ТОВ "Іллічівський зерновий порт". Компанія пообіцяла побудувати новий термінал і навіть отримала під це кредит в Дельта Банку на 1,2 млрд грн., хоча позичальником виступала інша пов'язана з нею структура — ТОВ "Стройбуд Іллічівськ". Пізніше стало відомо, що будівництва не буде, а сам гучний проект став однією з найбільших афер по висновку з Дельта Банку грошей напередодні його банкрутства на початку 2015 р.
Пізніше в Національній поліції заявили, що бенефіціар цих компаній — екс-перший заступник голови ради директорів Дельта Банку Віталій Масюра — вкрав таким чином $50 млн. 23 січня 2016 р. слідчий Печерського управління Національної поліції направив Масюре повідомлення про підозру. Але вручити його особисто не зміг, оскільки банкір подався в біга. За даними слідства, 22 січня він покинув Україну і перебуває зараз у Лондоні.
У рамках цієї справи в січні 2016 р. українські правоохоронці заарештували як майно самого Масюри і членів його сім'ї, включаючи 15 автомобілів (Bentley Continental, AUDI R8, BMW 730, чотири Land Rover і три Mercedes тощо), так і майно компаній-позичальників у рамках господарського розгляду. Однак за останні півроку шляхи цих двох справ стали розвиватися в діаметрально протилежному напрямку.
Сталося це в рамках двох процесів, що розглядаються в Одесі і Києві. У Південній Пальмірі тамтешній Суд розглядав позов Дельта Банку до ТОВ "Стройбуд Іллічівськ" про стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності на земельну ділянку загальною площею 1,7548 га, призначений для розміщення масложиркомбінату на вулиці Транспортної в Чорноморську. В якості третьої особи у справі фігурує Укрексімбанк, якого Дельта Банк для забезпечення виконання своїх зобов'язань передав ще у 2012 р. майнові права за кредитними та іпотечними договорами.
У Києві сперечаються ті ж сторони, але позивачем виступає вже "Стройбуд Іллічівськ", який зажадав від Дельта Банку визнати іпотечний договір недійсним. Ще у квітні 2015 р. Господарський суд Києва відмовив компанії у задоволенні позову, але вже в листопаді 2015 р. Апеляційний суд став на бік позивача, а навесні 2016 р. крапку у справі поставив Вищий госпсуд, став на бік приватної компанії. За даними Генпрокуратури, фінустанова, його позичальники і американська корпорація Cargil, якій належали 30% банку, провели залік однорідних зустрічних вимог. Cargill погасив кредити українських компаній за рахунок акредитивів Дельта Банку. 5 лютого 2015 р. в Києві були підписані дев'ять договорів відступлення прав вимоги, які формально відбувалися без участі Дельта Банку. Однією стороною виступала американська Cargill Financial Services International (CFSI), інший — чотири українські компанії (в їх числі "Стройбуд Іллічівськ"). Зокрема, згідно з матеріалами справи, "Стройбуд Іллічівськ" заявив про припинення зобов'язань за кредитним договором, оскільки компанія не тільки повинна була фінустанові, але одночасно і виступила кредитором за безвідкличним резервних акредитивах, які видав Дельта Банк на користь CFSI. І хоча фінустанова стверджувало, що злощасних акредитивів не видавало, суди в підсумку не прийняли його бік. Таким чином, напередодні самого банкрутства Дельта Банк позбувся великих застав.
На цьому тлі не важко було спрогнозувати розвиток подій в судах Одеси за паралельним справі. 8 червня Одеський госпсуд відмовив Дельта Банку і Фонду гарантування вкладів фізосіб визнання за ними права власності на спірне майно в Іллічівську. Дельта Банк в липні подав апеляцію, але вона була не прийнята судом. Таким чином, станом на сьогоднішній день боротьба за майно програна збанкрутілим банком і ФГВФО.
Аналогічна історія повторюється і навколо групи компаній T. B. Fruit ("Яблуневий дар"), загальний борг якого перед Дельта Банком досягав 1,4 млрд грн. Компанії групи також були в числі тих, хто провів взаємозалік за допомогою Cargill. 21 червня Київський апеляційний госпсуд відмовив Дельта Банку скасування зазначених операцій. І тепер у Господарського суду Львівської області, який 30 травня зупинив пов'язане справу щодо звільнення з-під арешту майна львівської компанії, розв'язані руки, і він може з чистою совістю зробити приємне власнику "Яблуневого дару" Тарасу Барщовському.
