Держбюджет-2022. Чому не вистачить грошей на субсидії та пенсії

"Доходи підтягнули"

Верховній Раді довелося розглядати проєкт держбюджету на 2022 р. у прискореному режимі. Документ до другого читання прийшов до парламенту 1 грудня, хоча його мали прийняти до цієї дати ( згідно з Меморандумом з МВФ ). У своєму висновку бюджетний комітет зазначив, що Кабмін прострочив підготовку документа, але рекомендував його прийняти. Хоча не можна сказати, що члени комітету залишилися задоволені роботою уряду повною мірою, який повністю врахував 75% депутатських пропозицій і лише 17,2% доручень.

Це вже давало підстави говорити, що головний фінансовий документ, за яким країна житиме в 2022 р., приймається поспішно і без ґрунтовного аналізу.

На 2022 р. прогноз номінального ВВП України становить 5,369 трлн грн. Реальне зростання економіки – 3,8%. Заплановано загальні доходи 1,322 трлн грн, витрати – 1,498 трлн грн. Граничний дефіцит – 188,8 млрд. грн. Закладено середньорічний курс у 28,6 грн/$.

До другого читання бюджет суттєво змінився. Доходи збільшилися загалом на 55 млрд грн., або на 4,3%, витрати – на 55,7 млрд грн., або на 3,9%. Виразної відповіді, звідки візьмуться такі кошти, під час розгляду бюджету у парламентській залі не прозвучало. Одним із джерел такого зростання називали ухвалений законопроєкт №5600 про зміни до Податкового кодексу, але він, за оцінками "слуг народу", може принести наступного року лише 18 млрд грн. Як саме законопроєкт №5600, який ще не набув чинності, відображається у бюджеті, у документах не розшифровується.

Порівняно із законопроєктом до першого читання у фінальній версії суттєво зростають прогнозні доходи бюджету від податку на прибуток підприємств (на 21,1 млрд грн), рентної плати за користування надрами для видобутку нафти та природного газу (на 24 млрд грн); внутрішнього ПДВ (на 13,3 млрд грн) та імпортного ПДВ (на 6,5 млрд грн). Проте на 11 млрд грн зменшується прогноз щодо доходів з податку на доходи фізосіб (ПДФО) — а ці гроші підуть органам місцевого самоврядування на врегулювання проблем у сфері теплопостачання.

Голова бюджетного комітету Юрій Арістов згадав ще одне джерело надходжень – виведення податків із тіні.

Економічний експерт Данило Монін вважає, що бюджет міг би бути розширений ще більше, ніж на 55 млрд грн. Потенціал до зростання доходів є зараз.

"Після першого читання я оцінював перевиконання доходів мало не на 200 млрд, якщо буде інфляційне зростання економіки, – каже Данило Монін. – Таке розширення бюджету за доходами вони просто підтягнули до поточних показників. Вони сильно перевиконують ПДВ, податок на прибуток було закладено нижче, ніж буде факт 2021 р. Плюс рента, яка теж була занижена, а зараз високі ціни на газ. Це формує на наступний рік такі очікування. Якщо імпорт буде зростати, запас є з ПДВ ще близько 30 млрд. Дуже великий резерв є за власними доходами бюджетних установ. За моєю оцінкою, там близько 60 млрд".

"Велике будівництво", реставрація, президентський університет

Міністр фінансів Сергій Марченко, виступаючи із трибуни Верховної Ради, уточнив, на що підуть додаткові доходи бюджету.

На інфраструктуру додатково виділять близько 25 млрд грн. Це гроші на будівництво та реконструкцію закладів освіти, спортивних майданчиків та палаців спорту. 2,8 млрд піде на "Велику реставрацію".

Характерно, що в уряді похвалилися зростанням капітальних видатків до 140,2 млрд грн. Це 9,4% від загальних видатків бюджету. Європейські партнери давно рекомендували Україні звернути увагу на цей напрямок. Під капітальними витратами, природно, маються на увазі витрати насамперед за президентською програмою "Велике будівництво".

На будівництво аеропортової інфраструктури та створення національного авіаперевізника виділяють 4,4 млрд грн. 1,3 млрд – на підтримку залізничного транспорту та закупівлю вагонів. 1,1 млрд – на облаштування держкордону та забезпечення умов для в'їзду/виїзду на тимчасово окуповану територію. 900 млн грн – на національні парки та заповідники. По 1 млрд грн піде на компенсацію ставок за кредитами у машинобудуванні, на відновлення систем меліорації та на програму "Питна вода". По 400 млн грн – на модернізацію вугільних держпідприємств та індустріальні парки. У початковому варіанті бюджету статей із цього абзацу не було.

Також у бюджеті на наступний рік передбачили 3 млрд грн на виплату по 1 тис. грн вакцинованим громадянам (утім, як ми писали раніше, цього може бути недостатньо ).

На 3,1 млрд грн збільшать витрати на систему охорони здоров'я. Загалом її бюджет становитиме майже 200 млрд грн. 2 млрд піде на підвищення оплати праці медпрацівникам, які не потрапляють під програму медгарантій, до мінімально встановлених стандартів.

Значно зросли витрати на президентський університет: замість запланованих до першого читання 100 млн грн – 500 млн грн. Плюс 1,8 млрд грн піде на цифровізацію. 1 млрд грн – на підтримку кіноіндустрії.

Усі ці зміни та збільшення витрат обертаються навколо одного – забезпечення популярних урядових та особливо президентських програм. Багато хто з цих завдань не є першочерговими, тому якщо бюджет не виконуватиметься або виникнуть нові кризові явища, то навряд чи ці програми будуть виконані до кінця.

"Виконання бюджету залежить від дуже багатьох факторів, – каже економіст Олег Пендзин. – І графіка запозичень, і роботи з міжнародними фінансовими організаціями, і наскільки ефективно працюватимуть наші податкові та митні органи. Тих, які можуть завадити бюджету наповнитися, досить багато. Але є захищені та незахищені статті видаткової частини бюджету Якщо захищені статті будуть профінансовані на 100%, то незахищені – всі ці інвестиційні проєкти, всі ці великі будівництва – все це безпосередньо підв'язано під доходну частину. Якщо на єдиному казначейському рахунку не буде грошей з тих чи інших причин, про всі ці великі вкладення можна буде лише забути" .

Проблемні статті

Як і очікувалося, макропоказники у бюджеті на 2022 р. не змінилися. Дефіцит планують утримати на граничному рівні 3,5%, що узгоджений з міжнародними кредиторами.

Уряд не врахував побажання Верховної Ради збільшити зростання соціальних стандартів: мінімальна зарплата та прожитковий мінімум залишилися на рівні, що був прописаний спочатку. "Мінімалка" у 2022 р. зростатиме лише раз – з 1 жовтня на 200 грн. Прожитковий мінімум для працездатних осіб протягом року збільшиться з 2481 до 2684 грн. – всього на 203 грн.

Не до кінця було виконано заявлене підвищення видатків на сферу безпеки та оборони до 320 млрд грн, про яке напередодні у парламенті говорив президент. На ці сфери виділили трохи менше – загалом 286,6 млрд грн (5,34% прогнозованого ВВП).

Крім того, Кабмін не став збільшувати кошти на житлово-комунальні субсидії наступного року. Нещодавно з цією метою було виділено 12 млрд грн. В уряді запевнили, що 9 млрд грн із них авансом підуть на наступний рік. Експерти вважають, що субсидії – одна із найпроблемніших статей бюджету-2022.

"Там передбачено всього 38 млрд грн, – каже Данило Монін. – Вони підписали меморандум із МВФ, де нерегульовані ціни для домогосподарств на газ. Відповідно можливе підвищення цих цін до рівня 30-40 тис., якщо ціна на газ не впаде. Це вимагатиме величезних вливань у субсидії, у ЖКГ або ж просто невиконання меморандуму з МВФ у частині регулювань цін на газ. Я більше ставлю на друге, тому що це буде електоральне вбивство, якщо вони допустять підняття цін на газ у чотири-п'ять разів для населення".

Другою проблемною статтею експерт називає кошти на виплату пенсій: "Для пенсій вони передбачили 531 млрд грн, але, за моєю оцінкою, виплата пенсій складе 560 млрд, і їм доведеться розширювати бюджет на 30 млрд десь у вересні".

Незважаючи на всі проблемні моменти, державний бюджет було прийнято Верховною Радою у другому читанні та загалом. За нього проголосували 268 народних депутатів.