Аудит тарифів. Навіщо Офіс президента лякає мерів тарифним ревізором

Зайшов в чужий город

Офіс президента порадував черговим "шедевром" управлінської думки в сфері тарифів на найважливіші для українців товари і послуги — газ, опалення та транспорт. 19 січня Зеленський доручив заступнику керівника свого офісу Кирилу Тимошенку, який відповідає за регіональну політику, провести повний аудит тарифів в Києві і у всіх областях, "порівняти ціноутворення за різні проміжки часу, а також отримати вичерпні розʼяснення від відповідальних керівників на місцях щодо завищених тарифів та щодо тарифної політики в цілому". Йдеться, зазначено в повідомленні Офісу президента, в першу чергу про тарифи на опалення, "побутовий газ" і користування пасажирським транспортом.

Справа начебто благородна — поставити на місце місцеві влади, що забрехалися, які нібито завищують тарифи, що призводить до збурення українців.

Однак президент — не цар-батюшка, а топ-чиновник, чиї повноваження описані у відповідному розділі Конституції України. І є в ній стаття 19, в якій записано: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовʼязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України". Даючи подібне доручення Тимошенку, нехай і неформальне (пресреліз ОП — це не указ і не розпорядження), Зеленський явно вийшов за межі своїх повноважень.

Кирило Тимошенко vs ринок газу

Дуже комічним виглядає доручення перевірити регіональні влади на предмет тарифів і тарифної політики, що стосуються "побутового газу". По-перше, такого поняття, як "побутовий газ", в Україні немає. Є газ, який поставляється побутовим споживачам. Але тарифи на нього з 1 серпня минулого року встановлює ринок (хоча і з застереженнями про монопольних гравців). Тобто ринок запущений вже при Зеленському, і в Офісі президента могли б заздалегідь подумати про наслідки рішень Зе-влади.

Тепер, як відомо, Кабмін прийняв вольове рішення втрутитися в ринкове тарифоутворення цін на газ, але це — захід тимчасовий. Однак ні місцева влада, ні Національна комісія, що здійснює держрегулювання енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), куди президент призначає членів за своєю квотою, на ціну газу (як товару) в платіжках не впливають. Єдине, що змогла зробити НКРЕКП, це знизила тарифи на розподіл блакитного палива для деяких облгазів.

Тому залишається загадкою, що такого можуть розповісти місцеві влади Кирилу Тимошенку, який перевіряє "від президента". Це взагалі не їхня справа.

До слова, в повідомленні ОП не згадуються безпосередньо тарифи на електроенергію — і це правильно. Про всяк випадок нагадаємо: вони затверджуються урядом, який зовсім недавно сам додумався їх підвищити.

Від перевірок тепліше не стане

З тарифами на опалення трохи складніше. Для найбільших теплоенерго їх встановлює НКРЕКП. Зокрема, комісія визначає тарифи на виробництво теплової енергії для 26 компаній, що мають обсяг вироблення понад 170 тис. Гкал і рівень комерційного обліку енергії більше 90%. Такі компанії виробляють 50% теплової енергії в Україні. А тарифи на тепло в інших теплоенерго, які менше за розміром, — це компетенція місцевої влади.

Тому направлення президентом свого уповноваженого з приводу тарифів на тепло було б частково обґрунтовано, якби не кілька "але".

По-перше, як зазначив Олександр Сергієнко, директор аналітико-дослідницького центру "Інститут міста", тарифи в регіонах на тепло затверджуються виконавчими органами місцевої влади, а розраховуються — самими компаніями, які постачають тепло, але цифри беруться не "зі стелі", а визначаються за спеціальними методиками, затвердженими Кабміном. Також проєкт рішення місцевої влади про встановлення нового тарифу оприлюднюється, проводиться його обговорення, і лише після цього він затверджується. "Якщо процедура дотримана, то причепитися буде ні до чого", — упевнений експерт.

За його словами, у президентської вертикалі немає абсолютно ніяких повноважень направляти свого представника до місцевих влад і вимагати, щоб ті відзвітували з питань тарифів. Відповідно до Закону "Про місцеве самоврядування" місцеві ради можуть встановлювати ціни на комунальні послуги (крім тих тарифів на тепло, які встановлює НКРЕКП), а ось в законах "Про житлово-комунальні послуги" та "Про ринок природного газу" президент взагалі не згадується .

По-друге, слід памʼятати, що основну частку витрат в тарифах на тепло (понад 80%) становить закупівля газу. А з ним вийшла наступна історія: введені Кабміном обмеження верхньої межі ціни на газ в 6,99 грн за куб. м стосуються тільки поставок для населення, але не для теплокомуненерго (ТКЕ), які забезпечують населення теплом. І, як зазначив на своїй сторінці в Facebook колишній глава НКРЕКП Дмитро Вовк, це може обернутися подорожчанням. Якщо сьогодні в тарифі на опалення врахована ціна газу від 4 до 6 грн за 1 куб. м, то через підвищення цін на газ цей показник може піднятися до 8 грн, що призведе до його зростання тарифів на 20-80%.

Глава Асоціації міст України та мер Києва Віталій Кличко вже звернувся із закликом до премʼєра приборкати зростання тарифів на постачання тепла. За його словами, Кабмін також своїм обмеженням ціни газу в 6,99 грн фактично розділив українців на дві категорії: ті, хто споживає газ для обігріву осель, — отримали послаблення, а ті, хто споживає тепло від ТКЕ, — продовжать платити високі тарифи на обігрів.

Крім того, слід згадати, що відреагувати на підвищення цін на газ для ТКЕ влади повинні були завчасно. Адже в тексті меморандуму з МВФ вказано, що Україна для зниження ризиків повинна була розробити механізми буферів для підприємств ТКЕ, щоб захистити їх від стрибків цін на газ (пункт 27b).

Транспортний глухий кут

У повідомленні про направлення Зеленським "ревізора по тарифам" є і пункт про пасажирський транспорт. Але і тут Офіс президента потрапив повз: повноваження місцевої влади щодо встановлення цін на проїзд в громадському транспорті передбачені законом. А що стосується маршруток, то, як пояснив Олександр Сергієнко, тариф на проїзд в них закладається в умовах конкурсів, на яких місцеві влади виставляють маршрути. І просто так підвищити ціни не вийде — процедура узгодження з місцевою владою досить марудна.

Є також в дорученні президента і такий пункт, як звернути увагу на "специфічні непрозорі" тарифні проєкти "окремих керівників міст, як стягування коштів за евакуацію авто". Однак що мав на увазі Зеленський — повна загадка. В Україні є тарифи за евакуацію автомобілів, які були неправильно припарковані, але вони були прописані ще в 2013 р. в спільному наказі МВС, Мінекономрозвитку і Мінфіну.

Комедія не Гоголя

Підсумовуючи аналіз ініціативи президента Володимира Зеленського, можна сказати, що студія "Квартал 95" недарма стала креативним і успішним проєктом. А її колишній лідер (нинішній президент) не втратив навик дістати в потрібний час нового кролика з капелюха — якщо публіка скучила або, гірше того, незадоволена. Всі добре памʼятають відосік, знятий в грудні 2019 р., де Зеленський на біговій доріжці розповідає про те, що у його команди є рішення, як знизити тарифи вдвічі. Тепер публіці вирішили показати нового кролика: у всьому винна міська влада, але ми її зараз приструнимо. Тільки навряд чи мери міст, від Києва і Львова до районних центрів, захочуть приструнятися. Швидше самі запишуть відосікі про те, чим варто було б займатися президенту. І шоу продовжиться. Тому що тарифний аудит під омофором президента не може закінчитися ніякими виразними рішеннями. Як ми вже розібралися, на деякі тарифи місцева влада не впливає зовсім, а по тим, на які впливає, у "ревізора" Кирила Тимошенка немає ніяких повноважень що-небудь вказувати чиновникам на місцях.