Рік експортних рекордів. Як показав себе український агросектор на світових ринках (ІНФОГРАФІКА)
Багато приємних цифр
Попередні дані за підсумками 2018 р. показують, що обсяги виробництва сільгосппродукції в Україні зросли на 7,8% порівняно з 2017-м. Держстат свідчить, що зростання виробництва було зафіксовано як у великих сільгосппідприємствах, так і в приватних присадибних господарствах - на 12 і 2,2% відповідно. Виробництво продукції рослинництва зросло на 10,7%, тваринництва - на 0,2%. А в цілому Україна увійшла в п'ятірку найбільших постачальників агропродукції в країни ЄС.
Точних цифр за підсумками всього року немає, але відомо, що за результатами січня-листопада зовнішньоторговельний оборот агропродукції досяг $21,9 млрд, або 23,1% всього зовнішньоторговельного обороту України. Вітчизняний аграрний і харчової експорт за цей період виріс на $621,4 млн порівняно з аналогічним періодом 2017-го, до $17 млрд.
Заступник міністра аграрної політики та продовольства з питань європейської інтеграції Ольга Трофимцева пояснила: "В минулому році експорт вітчизняної аграрної та харчової продукції продемонстрував рекордні результати і досяг майже $18 млрд В цьому році є всі підстави очікувати кращих показників, отриманих завдяки багатьом сприятливим факторам". За її словами, основу агроекспорту в 2018 р. становили зернові культури (38,1%), соняшникова олія (23,4%) та насіння олійних культур (10,5%).
Експорт продукції рослинництва за 11 місяців минулого року виріс на $489,1 млн. і склав $15,7 млрд. Одночасно виручка від експорту продукції тваринництва також зросла майже на $132,3 млн, до $1,3 млрд.
Крім того, українські виробники активно експортували м'ясо і субпродукти свійської птиці (на $471,9 млн), цукор ($196,6 млн), шоколад та інші продукти, що містять какао ($158,4 млн), хлібобулочні, кондитерські вироби ($140,8 млн), соєва олія ($139,5 млн).
"Регіональна структура аграрного і харчового експорту залишилася стабільною: найбільшим ринком для нас були країни Азії, куди було експортовано вітчизняної продукції на $7,3 млрд за 11 місяців 2018 р. Друге місце займають країни Європейського Союзу - $5,6 млрд. Третє місце у країн Африки з результатом експорту $2,2 млрд", - резюмувала Ольга Трофимцева.
У минулому році динамічно ріс експорт м'яса і субпродуктів курятини: приріст за рік склав 31,7%, або $102,3 млн (дані Міністерства аграрної політики і продовольства України). Однак ще більший приріст експорту показали: олія з ріпаку та гірчиці (на 98,3%), яйця (68,7%), молоко згущене (75,8%) та горіхи (61,5%).
Втім, головним досягненням галузі став рекордний урожай зернових. Станом на 19 грудня їх намолотили рекордні 70,1 млн т, тобто попередній максимум був перевищений на 4 млн т. Свої рекорди поставили кукурудза, соняшник та соя - 35,5, 13,7 та 4,4 млн т відповідно.
Найбільше зерна було зібрано в Полтавській, Черкаській та Вінницькій областях - 6,4, 4,8 і 6,1 млн т відповідно. Най-вищу врожайність у 2018 р. показали Черкаська (72,8 ц/га), Вінницька (71,3 ц/га) і Хмельницька (71,6 ц/га) області.
Попередній історичний рекорд українські аграрії встановили в 2016 р., зібравши 66 млн т зернових, що було на 5,9 млн т більше, ніж у 2015-м.
Ці успіхи помітно позначилися на експорті. До 9 січня 2019 р. експорт зернових з України в 2018/19 маркетинговому році (з 1 липня) склав 24,1 млн т - на 3 млн т більше, ніж за аналогічний період минулого сезону. Зокрема, було експортовано 10,6 млн т пшениці, 3,1 млн т ячменю, 9,9 млн т кукурудзи.
У 2018 р. найбільше імпортували українське зерно Єгипет (10,6% від усього обсягу), Китай (7,7%), Іспанія (7,4%), Саудівська Аравія (7,1%), Нідерланди (6,6%) та Індонезія (6,3%). Державні оператори також закуповували продовольчі класи пшениці. "Державна продовольчо-зернова корпорація" (ДПЗКУ) закупила 1,52 млн т, "Аграрний фонд" - 396 тис. т.
Основними споживачами української кукурудзи були ЄС, Китай і Лівія. Крім країн ЄС, істотно наростили імпорт кукурудзи з України також Туреччина і Лівія - на 125 і 110% відповідно. В той же час спостерігається значний спад обсягів експорту таким ключовим споживачам української кукурудзи, як Ізраїль і Туніс.
Нарешті, в Україні в 2018 р. зібрали понад 120 тис. т горіхів. За обсягами валового збору - це третє місце в світі після Китаю і США. Отримати урожай майже на чверть більше торішнього вдалося завдяки сприятливим погодним умовам і збільшення площ горіхових садів. За оцінками експертів, при правильному підході до цього бізнесу рентабельність може досягати 180%. "Багато підприємців вважають вельми вигідним вирощувати цю культуру. В минулому році площа горіхових садів під волоським горіхом була 18 300 га. В цьому році площа зросла десь на 3%", - вказує аналітик Української аграрної конфедерації Неля Онищенко. Але поки вирощування в промислових масштабах в Україні дає тільки 14% врожаю, тоді як левову частку забезпечують приватні селянські господарства. Ось тільки "розбагатіти на горіхах" поки мало у кого виходить. Закупівельні ціни впали порівняно з 2017 р. на третину. Зараз кілограм волоських горіхів на столичному ринку можна купити за 130 грн, і покупців мало, свідчать продавці.
За словами фахівців, через свою високу якість українські горіхи зазвичай високо цінуються за кордоном, зокрема, в країнах ЄС, Туреччині і на Близькому Сході. Однак на світовому ринку є сильні конкуренти. У 2018-му через торгової війни між Китаєм і США (і американського обмеження експорту) волоські горіхи з Піднебесної хлинули на європейський ринок. При цьому ніхто не відміняв конкуренцію, яку своєю дешевою продукцією Україні становлять Казахстан і Молдова. При цьому світові закупівельні ціни на волоський горіх в 2018-му знизилися до $5 за кілограм. Але експерти втішають: у першому півріччі вартість цього продукту традиційно починає рости.
В цілому 2018 р. було закладено понад 3,8 тис. га нових насаджень садів. Введено в експлуатацію 52 тваринницьких комплексу загальною вартістю 1,2 млрд грн. Створено понад 500 фермерських господарств. Агровиробники закупили понад 10,5 тис. одиниць сільськогосподарської техніки на загальну суму 2,6 млрд грн. Кількість підприємств, які мають право експорту в країни ЄС, зросла до 306. Майже на 7% збільшилося виробництво товарно-харчової рибної продукції - до 51,9 тис. т. Вилов риби в Чорному морі збільшився на 60%.
Сировини - багато, продуктів - мало
На жаль, поки в українському агропромі зберігається сильний перекіс у бік експорту сировини. Експорт переробленої продукції і готових продуктів харчування був би набагато більш прибутковим, але поки стан економіки країни не надто сприяє великим інвестиціям в переробку. Ситуація, звичайно, змінюється, але поки досить повільно.
За даними Мінагрополітики, Україна експортує 90% сировини і лише 10% - продуктів переробки. Перше місце серед всіх продуктів займає соняшникова олія, на яке припадає 47% всього експорту продуктів. На другому місці продукти виробництва олії - шрот і макуха, це 13%. Експорт українського м'яса становить 7%. Тютюнова продукція - 4% від усього експорту харчової продукції. Цукор і вироби з шоколаду - це 3 і 2% відповідно. Кондитерські і хлібобулочні вироби, мед, масло і борошно становлять по 1%.
Українську соняшникову олію в 2018 р. більше всього купувала Індія. Головні споживачі вершкового масла - Туреччина і Марокко. Сіль з України в основному закуповує Угорщина, кондитерські вироби - Казахстан і Білорусь.
Поставки української борошна за кордон з початку 2018/19 маркетингового року станом на 16 січня склали 132 тис. т, повідомляє прес-служба Мінагрополітики. Цей показник на 118,9 тис. т менше, ніж за аналогічний період минулого року. Відзначається, що експорт пшеничного борошна становив 131,3 тис. т, експорт борошна з інших видів зернових - 0,7 тис. т. При цьому за 2017/18 маркетинговий рік було експортовано 413 тис. т борошна.
"Молочна" тема
Поліпшення якості вітчизняного молока посприяло тому, що Україна вперше за довгі роки увійшла в десятку світових експортерів цього продукту. Про це заявила заступник міністра аграрної політики і продовольства Олена Ковальова під час зустрічі з представниками Національної асоціації молочників України "Укрмолпром". За її словами, за дев'ять місяців 2018 р. обсяги закупівлі молока екстра та вищого ґатунку зросли відповідно на 33,8 і 7,8%. В той же час обсяги закупівлі молока першого сорту скоротилися на 8,9%, а другого сорту - на 15,1%.
"Сьогодні молочний сектор демонструє позитивні результати, покращилася якість сировини, вперше за останні роки Україна увійшла в десятку світових лідерів з експорту молочної продукції. За нашими оцінками, за результатами 2018-го всієї молочної продукції буде реалізовано на суму майже 57 млрд грн, при цьому експорт становитиме понад 7 млрд грн", - зазначила Ковальова.
Тим не менше, за підсумками року загальне виробництво молока порівняно з 2017-му зменшилася на 1,9%. Рівень надоїв на одну корову за вказаний період склав 5500 кг, що на 0,7% більше порівняно з аналогічним періодом 2017 р. Всього за дев'ять місяців 2018-го господарствами всіх форм власності вироблено 9,4 млн т молока.
За даними ГФС, в 2018 р. експорт молока і молокопродуктів склав $263 млн. З цього обсягу 48,8% припадає на вершкове масло, 22,4% - на сухе і згущене молоко, 11,7% - на сири.
Всього протягом 2018 р. Україна експортувала 30,38 тис. т вершкового масла (в 2017 р. - 30,42 тис. т). Дохід від експорту вершкового масла склав $128,6 млн, на відміну від $129,8 млн
у 2017 р.
Ось тільки при зростанні "молочного" експорту рентабельність виробництва в цілому скорочується. За підсумками 2018 р. Український молочний індекс (УМІ), який показує умовну прибутковість виробництва молока професійними господарствами, зменшився на 14,1%, пише на своїй сторінці в Facebook економіст інвестиційного центру Сільськогосподарської організації ООН (FAO) Андрій Ярмак. "На 14,1% біднішими стали ті професійні виробники молока України, які не змогли підвищити ефективність виробництва. У цій оцінці враховані тільки втрати від зміни цін на корми і зниження ціни на молоко - саме ці два чинники ми використовуємо для підрахунку Українського молочного індексу, - сказав експерт. - Однак УМІ в 2018 р. був вище на 13,7%, ніж у 2016-му, і на цілих 23,3% вище, ніж у 2015-му, але це були дійсно важкі роки, коли Україна втратила практично єдиний ринок збуту, та ще й світові ціни на молоко впали до рекордно низьких рівнів".
За словами експерта, головними причинами падіння УМІ в минулому році стали подорожчання концентрованих кормів на 21,6% по відношенню до 2017 р. і зниження світових цін на молочні продукти в середньому на 5% порівняно з 2017-му - сир подешевшав на 6%, молочний жир - на 8%, а білок - на 4%.
І що ще важливо в минулому році: 1 липня 2018 р. почав діяти ДСТУ 3662:2015 "Молоко-сировина коров'яче. Технічні умови". Документом були встановлені стандарти для молока сортів екстра, вищий і перший. Для молока другого сорту до 1 січня 2020 р. діє старий ДСТУ 3662:97. До 2020 р. населення може здавати молоко другого сорту на переробні заводи. З 1 січня 2020-го по 1 січня 2022 р. планується ввести перехідний період і здавати молоко другого сорту на переробку лише в технічних цілях.
Проблеми галузі
Зростаючий експорт аграрної продукції стикається з багатьма проблемами, причому мова йде не тільки про вже згадуваному малому обсязі переробки на території України. Наприклад, президент Української зернової асоціації Микола Горбачов вважає, що найбільша перешкода, яке сьогодні стоїть на шляху нарощування експорту зернових, - це проблеми з залізничними перевезеннями вантажів. Про те, що банально не вистачає спеціалізованих вагонів-зерновозів, "ДС" вже писала, як і про нездатність "Укрзалізниці" забезпечити перевалку зерна в сезон жнив.
Інша проблема хліборобів - елеватори, які покривають навіть менше половини потреб України в зерносховищах. Станом на липень 2018 р. в країні налічувалося понад 1,1 тис. діючих елеваторів, сумарна потужність одноразового зберігання яких становила близько 46 млн т, що на 46% менше необхідного.
Після 2010 р. в Україні були введені в експлуатацію елеватори загальною потужністю одноразового зберігання близько 13 млн т, здатні забезпечити якісне зберігання зерна із застосуванням сучасних технологій. Однак треба враховувати, що 35 підприємств з цієї кількості сумарною потужністю одноразового зберігання близько 3 млн т - це елеватори портового і припортового типу, що спеціалізуються на перевалці зерна, а не на його довготривалому зберіганні.
Ще одна проблема в тому, що в 2018 р. тривала плутанина з т. зв. "соєвими поправками", прийнятими депутатами в ході голосування за бюджет-2018. Нагадаємо, що поправки скасовували повернення ПДВ при експорті сої, соняшнику і ріпаку. Це викликало обурення у аграріїв, які почали виходити на мітинги і блокувати дороги.
21 грудня 2017 р. Верховна Рада повернула повернення ПДВ при експорті соняшнику, але проголосувала за тимчасове скасування повернення ПДВ при експорті сої з 1 вересня 2018 р. до 31 грудня 2021 р. та ріпаку - з 1 січня 2020 р. до 31 грудня 2021 р. Незрозуміла ситуація з експортним ПДВ тривала всю весну 2018-го, поки 22 травня парламент не прийняв закон, який зберіг тимчасове скасування відшкодування ПДВ при експорті сої і ріпаку. Президент підписав його тільки 30 серпня 2018 р. Тепер повернення ПДВ отримують тільки виробники першої ланки, які вирощують ці культури та самі ж їх експортують.
За попередніми підрахунками, за підсумками 2018 р. частка сільського господарства у ВВП України склала 10,7%. Для порівняння: у 2017-му цей показник дорівнював 10,2%. Залишається порадіти за наших аграріїв і побажати таких же експортних успіхів іншим галузям вітчизняної економіки.
Читайте також: