Металургія розвивається за трьома напрямками: чого очікувати в Україні

З урахуванням цих тенденцій, виробникам, які працюють на цьому ринку, слід коригувати свої стратегії, розповів під час прес-конференції генеральний директор "Метінвесту" Юрій Риженков, повідомляє DSnews.ua.

"На сьогодні недостатньо просто виробляти метал. Просто виробників металу дуже багато, конкуренція у світі дуже велика. Тому як в металургії, так і в гірничо-видобувній промисловості, залізорудній промисловості кожен повинен робити щось унікальне", — зазначив Риженков.

Що стосується "Метінвесту", то за останні роки реалізовано кілька знакових проектів. Зокрема, будівництво машини безперервного лиття заготовок (МБЛЗ №4) і реконструкція стану гарячої прокатки 1700 на ММК ім. Ілліча. І тепер гарячекатаний рулон комбінату відповідає найвищим світовим стандартам якості практично під будь-які потреби клієнтів. А в планах — подальше підвищення переділу, конкретніше — будівництво на ММКІ сучасного екологічно чистого стану холодної прокатки (з лінією оцинковки і лінією полімерки), за яким вже проводяться підготовчі роботи. Так нова продукція комбінату вийде на рівень кращих світових аналогів. І паралельно будуть створені умови для розвитку цілих сегментів української промисловості, адже за задумом стан буде працювати на внутрішній ринок.

"На сьогодні в Україні немає якісного прокату з полімерним покриттям, якісного оцинкованого прокату, через що немає нормального розвитку машинобудування і виробництва побутової техніки. Неможливо затягти сюди виробників автомобілів. Ми сподіваємося, що, реализувавши такий проект на комбінаті Ілліча, ми дамо такий продукт, який дозволить залучити інші компанії, інші інвестиції, які зможуть використовуватися для виробництва кінцевого продукту в нашій країні", — пояснив гендиректор "Метінвесту".

Ще однин магістральний напрям в рамках підвищення якості — це модернізація гірничо-збагачувальних комбінатів (ГЗК), зокрема — завершення на Центральному ГЗК проекту з виробництва окатишів DRI-класу з дуже високим вмістом заліза (понад 67,5%), який використовується у технології прямого відновлення заліза. Цей окатиш вже поставляється основним його споживачам у Середземноморсько-Чорноморському регіоні та ЄС. Подібний проект "Метнівест" планує реалізувати і на Північному ГЗК (буде нова обпалювальна машина, яка дозволить виробляти цей окатиш із високим вмістом заліза).

Зрозуміло, що у всіх проектах щодо підвищення якості за умовчанням йдеться про ефективність виробничого процесу.

Друга глобальна тенденція — екологічна модернізація гірничо-металургійного комплексу (ГМК). Тут важливо розуміти, що чимало металургійних підприємств мають десятирічну, а то й столітню історію (скажімо, ММК ім. Ілліча цьогоріч 124 р.), і далеко не всі ці потужності створювалися з урахуванням впливу виробництва на навколишнє середовище. Однак останнім часом вимоги змінилися, і компанія "Метінвест" за 15 років свого існування інвестувала в проекти з екологічним ефектом $3,5 млрд (проекти на підвищення ефективності, в результаті яких вдається зменшити викиди і т.п.), а в суто екологічні проекти — $ 1 млрд, причому 200 млн з них — тільки за минулий рік. У найближчі 5 років компанія планує вкласти ще майже $500 млн в суто екологічні проекти.

І нарешті, окрема тенденція на ринку — глобальна декарбонізація, яка стрімко набирає обертів. Юрій Риженков підкреслив, що цей напрям принципово відрізняється від екологічного, бо передбачає абсолютно інші рішення. "Тема екології — це питання використання фільтрів, питання ефективності, коли можна досягти будь-яких характеристик. Тема декарбонізації — інша. Тут неможливо СО2 відфільтрувати, можна якимось чином зловити на зберігання відправити, але це не кращий варіант, бо де ж ми знайдемо стільки ємностей під СО2. І єдиний спосіб знижувати вуглецевий слід — глобально змінювати технологічні процеси...", — пояснив різницю гендиректор" Метінвесту".

Таким чином, декарбонізація часто вимагає ґрунтовної перебудови самого процесу виробництва. Один з варіантів — це зміщення від традиційної металургії з доменними печами, з конверторами в бік прямого відновлення заліза і електрометалургії. Як це може працювати в Україні? У "Метінвесту" є план досягнення цієї мети. Як зазначалося вище, у компанії вже є сировина (високоякісний окатиш) під технологію прямого відновлення заліза. "Відповідно, сьогодні ми активно працюємо над проектом з будівництва комплексу прямого відновлення заліза разом з електрометалургією для виробництва фактично з дуже низьким викидом СО2 (або в перспективі з використанням водню — взагалі з нульовим викидом СО2) під час виробництві сталі на наших майданчиках... Ми вважаємо, що зможемо реалізувати пілотні проекти протягом найближчих 7-10 років". Потужність такого комплексу могла б становити 4—4,5 млн т сталі.

Важливий момент: установка прямого відновлення може працювати як на природному газі, так і в перспективі на водні. У першому випадку — вуглецевий слід можна знизити приблизно вдвічі (порівняно з традиційною технологією), однак якщо перейти на водень — викиди можна знизити до нуля. В останньому випадку, щоб вироблену продукцію можна було б вважати дійсно абсолютно чистою — потрібно, щоб і сам водень вироблявся з використанням електрики, згенерованого відновлювальними джерелами енергії. Як зазначає Юрій Риженков, це найскладніше питання, бо зараз струм ВДЕ-генерації дорогий. Однак "Метінвест" вже контактує з ДТЕК із цього питання, а технології не стоять на місці, при цьому в тому ж Маріуполі та Запоріжжі (з агломерацією) є потенціал для вітряної та сонячної енергетики. Тож стратегічна мета — повністю "зелена", воднева металурги на поновлюваних джерелах енергії — в перспективі може бути цілком здійсненна.