Глобальне позеленіння. Як український бізнес відгукується на світові экотренды

Якщо у вашій душі не знаходять відгуку істерики борців з глобальним потеплінням, це ще не означає, що ви не хочете жити на чистій планеті і харчуватися здоровою їжею. Напевно хочете. І не тільки ви - "органічність" у всьому стала важливим трендом наших днів. А оскільки ми живемо все-таки в суспільстві споживання, то бізнес реагує на тренди, і сьогодні ми маємо можливість купувати практично все з приставкою "еко" - від продуктів харчування і косметики до одягу і взуття, і навіть будівельних матеріалів.

Екологічної, або органічною продукцією у всьому світі прийнято вважати таку, на всіх етапах створення якої дотримувалися певні норми. Ці норми, звичайно, трохи по-різному прописані в законодавстві різних країн, але більшість підходів єдині для всіх. Наприклад, органічні овочі не можуть бути вирощені з насіння трансгенних, в них не повинно бути нітратів і пестицидів.

А екологічно чиста яловичина передбачає, що корова перебувала на вільному випасі (або харчувалася кормами, вирощеними без пестицидів та гербіцидів), її не лікували антибіотиками, не кололи стимулятори росту і т. д. Екологічно чисті будівельні блоки не містять відходів хімвиробництв, нафтохімії і полімерів, тобто зроблені виключно з природних матеріалів. А будинок, побудований з них, використовує всі можливі енергозберігаючі технології.

Словом, екологічні продукти і товари сьогодні перебувають у фокусі споживчого уваги на Заході і все більше стають актуальними в Україні. Розглянемо основні категорії екопродукції, які виробляються в нашій країні. Важливий момент тут - сертифікація продукції як "органічної". Цим займаються спеціальні організації, які керуються директивами Єврокомісії та органів влади окремих країн. Працюють вони у відповідності з міжнародними стандартами. Процедура отримання органічного сертифікату досить проста для працюючого прозоро бізнесу. Наприклад, сільгосппідприємство подає заявку в одну з сертифікуючих організацій. Після того як всі документи заповнені, потрібно стати в чергу на перевірку комісією. Якщо підприємство займається тваринництвом, перевіряють корми, умови утримання. Якщо рослинництвом, спочатку сертифікують землю, а потім вже продукцію. Для косметики та одягу з взуттям діють свої системи сертифікації, поки менш поширені.

Продукти

Загалом в Україні працюють, за різними оцінками, від 500 до 800 підприємств, які випускають органічні продукти. Вибір не так вже й великий, але він є. Найлегше знайти продукцію таких виробників на спеціалізованих ярмарках. Там можна придбати органічні яйця, м'ясо, хліб, соки, овочі та фрукти, джеми, соуси і багато іншого. У багатьох містах є спеціалізовані магазини, де можна придбати як натуральні, так і органічні товари. А у великих торговельних мережах майже завжди є полиці з органічними та фермерськими продуктами.

З січня 2019 р. щоб харчовий продукт називався органічним або екологічним, його потрібно сертифікувати. Поки в Україні асортимент вітчизняної органічної сертифікованої продукції невеликий. Для розвитку ринку органічних продуктів потрібні приватні сертифікаційні лабораторії. Швейцарське бюро співробітництва допомогло створити перший в Україні сертифікаційний орган "Органік стандарт": він контролює якість українських органічних продуктів та сертифікує виробництво і продукцію по всім європейським нормам.

2 серпня 2019 р. набрав чинності Закон № 2496-VIII "Про основні засади та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції". Цей закон запроваджує контроль, реєстрацію операторів органічного виробництва та акредитацію сертифікаційних органів. А в лютому 2020 р. Кабмін анонсував запуск найближчим часом онлайн-реєстрів органічної продукції.

Косметика

За останнє десятиліття органічна косметика в Україні, а також засоби для миття та догляду за тілом з позначкою organic пройшли шлях від малозрозумілою екзотики, привезеної з-за кордону, до широкого вибору марок вітчизняного виробництва.

Органічна косметика і засоби по догляду за тілом виробляються з натуральної сировини переважно українського походження (але далеко не завжди це можливо в косметології) і з використанням виключно природних і харчових консервантів. Термін зберігання таких засобів не перевищує шести чи 12 місяців.

В цьому сегменті в Україні немає уніфікованих вимог. Проте виробникам все одно потрібно мати сертифікат Санітарно-епідеміологічної служби МОЗ, що підтверджує, що конкретні найменування косметичних засобів відповідають медичним критеріям безпеки і заданими показниками.

Виробники намагаються отримати сертифікат Ecocert - це незалежний орган сертифікації, який першим розробив стандарти для натуральної та органічної косметики. Вони передбачають використання компонентів тільки з поновлюваних природних ресурсів, одержуваних тільки нешкідливими для навколишнього середовища методами і способами. В рамках контролю за дотриманням цього пункту організація Ecocert перевіряє косметику на відсутність вмісту ГМО, парабенів, феноксиетанолу, силікону, поліетиленгліколю, синтетичних барвників і ароматизаторів, сировини, отриманої з тварин (за винятком природно ними виробленого: молоко, мед тощо). Також перевіряється упаковка продукту: вона повинна бути разлагаемая мікроорганізмами або придатний для переробки.

В складі продукції, маркованої знаками "натуральна і органічна косметика" і "натуральна косметика", має бути не менше 95% компонентів природного походження. У першому випадку частка компонентів органічного землеробства повинна становити не менше 95% всіх рослинних компонентів і одночасно не менше 10% всіх компонентів у складі. У другому - частка компонентів органічного землеробства повинна бути не менше 50% всіх рослинних компонентів і одночасно не менше 5% всіх компонентів у складі.

Ecocert також уповноважений сертифікувати за стандартами BDIH і COSMEBIO. Багато виробників щоквартально проходять перевірку і у Всеукраїнському державному науково-виробничому центрі стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів. В Україні найчастіше зустрічаються такі знаки сертифікації: Ecocert, BDIH, Natrue, BIO EcoCert, ICEA (AIAB), а з недавніх пір і COSMOS (спільно узгоджений стандарт з BIDH, COSMEBIO/ECOСERT, SOIL Association, ECOGARANTIE і ICEA/AIAB).

Поки що українські виробники косметики часто не можуть дозволити собі сертифікацію по перерахованим стандартам. Не тому що їхня продукція поступається європейській за якістю. Ні, вона відповідає всім параметрам, що пред'являються до натуральної косметики, має прекрасні відгуки. Але в нинішніх економічних реаліях сертифікація може істотно вплинути на вартість кінцевого продукту. Наприклад, тестування в Ecocert обійдеться близько 5 тис. євро за SKU (stock keeping unit - одиниця складської готівки).

Загальний тренд на українському ринку такий: переважає не декоративна косметика (тут складно конкурувати з чистою "хімією" іноземного виробництва), а по догляду - шампуні, зубні пасти, засоби для волосся, мило та багато іншого.

Одяг та взуття

Українські виробники можуть забезпечити виробництво одягу з повністю натуральних і органічно чистих матеріалів, що вже вкрай складно зробити на "світової фабриці" наскрізь индустриализированном Китаї.

Однак тут треба попередити тих, хто цікавиться екологічної та органічної одягом і взуттям: це діаметрально протилежні поняття, причому ідеологічно "воюють" один з одним. Пояснимо.

Адепти екологічної одягу вважають, що мода змушує людину купувати більше, ніж необхідно. Деякі навіть не замислюються, купуючи чергову футболку з бавовни (здавалося б, натуральний матеріал), що він може шкодити екології. Наприклад, щоб виростити 1 кг бавовни використовують 300 р. синтетичних добрив. Це і пестициди та інсектициди і гербіциди - від них страждають комахи і тварини. А в результаті з 1 кг бавовни можна отримати дві футболки.

Вимога еко-одягу: мода повинна дбати про природу. Тут актуальні речі, створені з штучного хутра, переробленого пластику, океанічного сміття і т. п. Популярні вироби з замінника шкіри - він складається з поєднання еластичного биркифлора (матеріалу з акрилових і полімерних волокон), вегетана (суміш поліуретану і бавовни) і утилізованого пластику. Взуття ж часто роблять з полівінілхлориду.

Знак Fair Trade означає, що продукція виготовлена із сировини, яка відбувається стійко керованих джерел і має мінімальний вплив на навколишнє середовище.

Навпаки, прихильники органічної одягу роблять вибір на користь виключно натуральних матеріалів: льон, бавовна, шерсть, шовк, коноплі. Часом досить дорого, зате цілком природно, не викликає алергії і не отруює організм. Не дивно, що спочатку на ринок вийшла дитяча одяг і взуття з органічних матеріалів, але незабаром її оцінили і дорослі.

Матеріали, з яких виготовляються такі товари, обов'язково виконані без використання хімічно синтезованих мінеральних добрив, пестицидів, гербіцидів, ГМО. Вони повинні відповідати нормам, затвердженим Міжнародною організацією стандартизації - ІЅО:14024.

Будівництво та ремонт

Будівельники нечасто звертають увагу на таку характеристику, як екологічність матеріалу, так що цим питанням доводиться займатися замовнику. За такий ремонт потрібно віддати більше грошей, але й турбуватися про негативний вплив на мешканців не доведеться.

Всі речовини, що використовуються в будівництві і ремонті, розглядаються не тільки з точки зору їх чистоти і впливу на здоров'я людини, але і на навколишнє середовище, а також обсягів енергії для їх виробництва. По цим пунктам всі матеріали діляться на экопозитивные, умовно екологічні і неекологічні.

У першу категорію визначають всі сировину, яка відновлюється в природі, нешкідливо для людини і навколишнього середовища, вимагає мінімальних витрат енергії: дерево, пісок, камінь, натуральні оліфа і клей, каучук, будівельні блоки із суміші глини з соломою.

Умовно екологічними вважаються будматеріали, які широко представлені в природі, але рециклируются вони не повністю, а для виробництва вимагають витрат енергії: скло, алюміній, цегла, пінобетон, керамічна плитка, черепиця.

Кожен товар має супровідні документи, де зазначаються всілякі показники і наявність шкідливих добавок. Але так як в приміщенні комбінуються різні суміші, покриття, оздоблювальні елементи, то вирахувати коефіцієнт негативного впливу практично неможливо.

В Україні поки що складно знайти виробників будматеріалів, роблять упор на екологічність своєї продукції. Так що замовнику будівництва доведеться самому витратити час на пошук підходящих матеріалів та на консультації з фахівцями. Але вже зрозуміло, що для бізнесу це дуже перспективна ніша.