Головне - маневри. Україна напередодні нової газової війни
Російський "Газпром" вчора радісно повідомив про підписання з групою європейських компаній угоди про фінансування будівництва газопроводу "Північний потік-2". В пул підписантів увійшли французька Engie, австрійська OMV, нідерландсько-британська Shell, а також германські Uniper і Wintershall. "Газпром" відрапортував, що ці компанії візьмуть на себе половину фінансового тягаря по створенню проекту, який оцінюється в 9,5 млрд євро. Кожна із західних компаній нібито вкладе в "Північний потік-2" по 950 млн євро, а решта 50% витрат ляжуть на плечі російської компанії. При цьому "Газпром" залишиться єдиним акціонером проекту "Північний потік-2".
Вчорашня угода - друга спроба "Газпрому" залучити партнерів до реалізації проекту. Перша спроба провалилася ще в минулому році, коли антимонопольне відомство Польщі не видало дозвіл західним учасникам консорціуму "Північний потік-2", і тому компанії так і не стали юридичними співвласниками цього спільного підприємства і не змогли викупити свої частки.
Однак відкривати шампанське "Газпрому" ще рано - російський монополіст може підписувати безліч угод із західними компаніями, однак це не означає, що вони будуть реалізовані. У випадку з "Північним потоком-2" Польща - далеко не єдина, хто виступає проти проекту. Проти "Північного потоку-2" виступає і Словаччина, оскільки для неї і для Польщі запуск нового маршруту означає переорієнтація газових потоків. Також проти проекту може виступити і Данія - у квітні стало відомо, що вона шукає можливості заблокувати його як з екологічних міркувань, так і виходячи з міркувань національної безпеки і пріоритетів зовнішньої політики.
Однак найголовніше, що проект "Північний потік-2" не викликає захвату в самому Європейському Союзі - єврокомісар з питань конкуренції Маргрете Вестагер вже заявляла, що Єврокомісія не вважає "Північний потік-2" проектом спільних інтересів, а глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер обіцяв, що ніякого фінансування з боку Єврокомісії цей проект не отримає. А без підтримки євробюрократів "Газпром" може підписати хоч десять угод, подібні вчорашньому, але проект в результаті може бути просто похований або не запрацювати на повну силу, приносячи збитки своїм творцям. І цьому є підтвердження: наприклад, газопровід OPAL, який пов'язує побудований "Північний потік" з континентальним газопроводом в Німеччині, з-за обмежень чиновників не працює в повну силу, і отже, завантажений наполовину і сам "Північний потік".
"Газпром" так впевнений в тому, що "Північний потік-2" буде побудований, що навіть оголосив про готовність піти на переговори з Україною з приводу підвищення вартості транзиту газу. На думку російської компанії, це не критично для неї, оскільки мова йде всього лише про 15 млрд кубометрів газу в рік, тоді як в 2016 році було прокачано 80 млрд кубометрів газу. За задумом "Газпрому", нібито інші об'єми поставок газу в Європу до того часу вже підуть по газопроводах в обхід України, в тому числі по "Північному потоку-2".
"Газпром" так сильно хоче пустити газові потоки в Європу в обхід України, що навіть пропонував постачати європейським споживачам скраплений природний газ (СПГ) з заводу, який може бути побудований на узбережжі Балтійського моря.
Однак незважаючи на всі прожекти, знайти прийнятну альтернативу української газотранспортної системи "Газпрому" буде дуже складно. На думку генерального директора компанії East European Gas Analysis Михайла Корчемкіна, гнучкість української ГТС рівнозначна ще одному "Північному потоку". Він порівнює статистику поставок газу через Україну і по побудованій гілки "Північного потоку" за лютий-квітень цього року. Згідно з цими даними мінімальний добовий обсяг постачань газу з "Північного потоку" склав 120 млн кубометрів, а максимальний - 134 млн. В той час як відповідні показники обсягу поставок в Європу через Україну - 194 і 286 млн кубометрів. Ці дані говорять про те, що українська сторона в залежності від попиту європейських споживачів на російський газ може оперативно значно нарощувати і скорочувати обсяги транспортування. Тільки в цьому році різниця між добовим мінімумом і максимумом прокачування газу через Україну склав 92 млн кубометрів, а в минулому - 163 млн кубометрів.
Михайло Корчемкін зазначає також, що успішна реалізація "Північного потоку-2" залежить ще і від будівництва Eugal - нового газопроводу на території Німеччини, який протягнеться до Чехії. Оператором цього газовопрода виступає спільне підприємство все того ж "Газпрому" і компанії BASF. Однак і в будівництві цього газопроводу не все гладко - 275 з 485 км газопроводу Eugal пройде по землі Бранденбург, а у влади з'явилися претензії до майбутнього газопроводу.
Однак навіть якщо "Північний потік-2" не буде побудований, він все одно своє завдання виконає. Адже як зазначають експерти, його головне призначення, як і "Північного потоку-1", і "Південного потоку" - збагачення російських компаній-підрядників "Газпрому", які очолюють наближені до Володимира Путіна люди.
