Гетманцев взявся за гральний бізнес. Чому державний бюджет програє

У Раді кажуть, що під загрозою навіть фінансування державних програм на кшталт підтримки бізнесу і доступної іпотеки. На цьому фоні можливі спроби окремих законотворців провести через парламент приховані пільги для "своїх" виглядають особливо цинічно. Одна з них, схоже, "зашита" у законопроекті щодо реформування грального бізнесу, що надає переваги окремим його операторам.  

Отже, 13 листопада на підпис президенту Володимиру Зеленському направили урядовий законопроект (№10037), який змінює правила фінансування і використання грошей місцевого та центрального бюджетів. Найбільше дискусій викликала норма, за якою з 1 жовтня 2023 р. по 31 грудня 2024 р. частина ПДФО військових, яка нині зараховується до відповідних місцевих бюджетів, тепер залишатиметься в держбюджеті.

За підрахунками Кабміну, це дозволить додатково акумулювати в казні 25,8 млрд грн в цьому році і ще 93,7 млрд грн — у наступному. Але це також означає, що саме стільки втратять і дохідні частини регіональних бюджетів, тому таке болюче рішення ухвалювалося вкрай складно. Зрештою на чільне місце були поставлені інтереси країни і необхідність фінансувати колосальні військові потреби.

Натомість інша законодавча ініціатива, що також безпосередньо зачіпає бюджеті інтереси, поки залишається поза увагою широкого загалу. 6 листопада Комітет ВР з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував парламенту ухвалити за основу зміни до законодавства у сфері організації та проведення азартних ігор та державних лотерей (законопроект №10101) авторства Ярослава Железняка, Данила Гетманцева та деяких інших депутатів.

Про що насправді "гральний" законопроект

Документ подається під соусом подальшого наведення порядку на ринку гральних послуг. Про це, зокрема, написав один із його ініціаторів, голова податково-митного комітету парламенту Данило Гетманцев. Від виділив головні моменти документу:

• унеможливлення повернення на ринок азартних ігор компаній, які з початку воєнного стану не платили за ліцензії;
• посилення вимог до компаній-власників гральних ліцензій і розширення підстав для їх анулювання;
• встановлення плати для операторів державних лотерей до оголошення результатів першого конкурсу.

Саме у останньому пункті й прихований "фінансовий інтерес". Про що йдеться? — По-перше, як з´ясували журналісти РБК, операторам державних лотерей (їх наразі дві — "МСЛ" та "Українська національна лотерея") по суті дозволено працювати як казино. Ну, а термін "державна" не має вводити в оману – мова не про форму власності оператора лотереї (детальніше – нижче), в реальності вони приватні. По-друге, на відміну від казино, за ліцензії вони платитимуть у десятки разів менше.

Ось тарифи за ліцензії для звичайних операторів грального ринку:

• 120 млн грн — за букмекерську діяльність;
• 30 млн грн — за онлайн-казино
• 40 млн грн — за кожні 5 залів гральних автоматів.

Таким чином, на поточний рік "робоча" ліцензія для казино обійдеться компанії у 190 млн грн, у наступному році – ще більше, оскільки плата за ліцензію обраховується у зарплатних мінімалках, а цей показник у наступному році знову зросте (з 6700 у 2023 р до 7100 з 1 січня 2024 р та 8000 тис з 1 квітня 2024 р).

Натомість "МСЛ" та "Українська національна лотерея" зможуть працювати як казино на своїх ліцензіях операторів лотерей. Зараз вона коштує 18,8 млн грн, тобто в 10 разів менше, та без жодних обмежень на кількість залів з гральними автоматами.

Якщо новація набере чинності, можна припустити, що зазначені оператори лотерей не доплатять бюджету 171 млн грн за рік кожна, а бюджет від таких законодавчих "покращень" втратить 342 млн грн. Але відслідкувати цей зв'язок між змінами правил роботи на ринку гральних послуг і бюджетними втратами для непосвячених складно. Адже у самому законопроекті не йдеться про гроші: документ лише дозволяє операторам держлотерей грати на "полі" казино.

А той факт, що ліцензії для цих видів діяльності коштують, м’яко кажучи, різних грошей, можна дізнатися лише занурившись в інші, профільні закони, чого не будуть робити не тільки пересічні українці, а й, скоріш за все, більшість парламентарів, яким профільний комітет під керівництвом того-таки пана Гетманцева і його першого заступника пана Железняка рекомендував узвалити за основу свій законопроект. Тому поки національні особливості "наведення порядку" на ринку гральних послуг здебільшого обговорюються у профільних колах.

Зокрема, окремі профільні телеграм-канали вже відкрито висловилися щодо того, чиї насправді інтереси начебто лобіюють автори законопроекту, встановлюючи різні фінансові правила роботи для учасників ринку.

Хто й чиї гроші економить

Ще раз зазначимо, оператори державних лотерей — гра слів, яка може ввести в оману непосвячених і змусити їх думати, що менша плата за ліцензії економить державні гроші. Насправді, закон визначає державним оператором лотерей будь-якого суб’єкта господарювання, який придбав ліцензію на проведення державних лотерей. 

На сьогоднішній день це згадувані "Українська національна лотерея" та "МСЛ". Причому із діяльністю останньої Данило Гетманцев знайомий не з чуток. В "МСЛ" (вона ж " Молодьспортлото ", наступниця радянської лотереї" Спортлото", в яку в кінці 90-х прийшли приватні інвестори) Гетманцев починав свою кар'єру ще студентом, а згодом став її співвласником.

Свого часу він відкрито зізнавався ЗМІ про наявність конфлікту інтересів і обіцяв не займатися питаннями грального бізнесу у парламенті. Однак своє слово він тримав не довго і вже незабаром очолив процес законодавчого оновлення правил роботи грального ринку. Зараз офіційно Гетьманцев позбувся акцій "МСЛ"…

Учасники ринку негативно оцінюють пропоновані новації. Голова найбільшої профільної асоціації легальних організаторів українського ринку азартних ігор – Громадської спілки "Всеукраїнська рада гемблінгу" (UGC) Антон Кучухідзе визнає наявність сірого сегменту в гральному бізнесі, яка, на його думку, пов´язана з діяльністю лотерей. "У лотерейників є можливість лобіювати свої інтереси через парламент, породжуючи такі законодавчі ініціативи, які можуть поховати легальну сферу азартних ігор. Головна мета лотерейників полягає в тому, щоб проводити одночасно чотири види діяльності і не сплачувати ліцензійні платежі за жодну з них. Наразі ми маємо конкретну законодавчу ініціативу, а саме законопроєкт №10101, ініціатором появи якого, як пишуть ЗМІ, виступив представник лотерейного лобі пан Гетманцев", — наголосив Кучухідзе під час нещодавньої прес-конференції.

У свою чергу координатор UGC з розвитку наземних гральних закладів Сергій Іваненко наголошує, що "всі нелегальні сітки просто візьмуть документи операторів лотерей і бізнес працюватиме так, як і до легалізації". Він закликав народних депутатів не підтримувати законопроект №10101.

Чим загрожує ухвалення нових правил

Лобіювання власних чи партнерських бізнес-інтересів до війни було звичайною справою серед українських законотворців. Але зараз подібні дії виглядають особливо цинічно.

На другому році великої війни українському бюджету катастрофічно баркує коштів. За січень-жовтень загальний бюджет виконано з дефіцитом 923 млрд грн, у тому числі держбюджет — 900 млрд грн.

І ситуація із фінансуванням бюджету може тільки загострюватися. В одному із своїх недавніх інтерв’ю міністр фінансів Сергій Марченко повідомив, що за два місяці до початку нового року Україна все ще не отримала підтвердження фінансової підтримки від основних донорів, через що "дірка" у держбюджеті наступного року може сягнути $29 млрд.

Звичайно, 342 млн грн, які, ймовірно, недоплатять в бюджет державні оператори лотерей через нові правила роботи від Гетманцева-Железняка, глобально ситуацію не врятують, але чи може воююча країна дозволити собі розкидатися такими грошима – питання риторичне. Хоча безпосередні втрати можуть бути й більшими. Адже ухвалення законопроекту №10101 може спровокувати появу нових державних операторів, які захочуть скласти конкуренцію казино та отримати ліцензію за 10% від вартості для звичайних операторів. В умовах катастрофічного бюджетного дефіциту втрачати хоча б копійку державних грошей – злочинно.

Тим більше, що гроші не такі вже й малі. Наприклад, приблизно стільки ж, 340 млн грн, виділив Кабмін на відновлення пошкоджених об’єктів у Миколаївській області через підрив Каховської ГЕС. 342 млн грн або за нинішнім курсом $9,5 млн — це 19 тис. FPV-дронів для нашої перемоги і так далі.

Але реальна шкода від подібних законодавчих ініціатив може бути на порядки більшою: тут може йтися про мільярди доларів недоотриманої міжнародної допомоги. Зокрема, законопроект №10101 може викликати запитання в МВФ відразу по двох пунктах. Адже у підписаному із Фондом меморандумі Україна зобов’язалася не розширювати кількість пільг, а також боротися із корупцією. Експертам Фонду, ймовірно, неважко буде знайти ознаки обох порушень у згадуваному законопроекті.

Не кажучи вже про те, що така законодавча ініціатива може зробити ще голоснішими голоси тих, хто вважає за необхідне скорочувати західну допомогу Україні.