Газові переговори. Чим Україна здивувала ЄС і Газпром
У Брюсселі сьогодні ввечері завершився третій раунд тристоронніх консультацій щодо газу між представниками РФ, України і Євросоюзу. На скликаній прес-конференції заступник голови Єврокомісії з Енергетичного союзу Марош Шефчович вказав на зв'язок обсягів поставок газу з РФ транзитом через Україну і строків контракту з тарифами. "Що стосується тривалості, обсягів і тарифів цього контракту, необхідно прийти до згоди з цих трьох складових. Обсяги будуть прямо впливати на тарифи, - сказав Шефчович. - Тривалість контракту також є визначальною для суми майбутньої угоди".
За його словами, конкретні обсяги транзиту газу не обговорювалися - сторони займуться цим в ході майбутніх дискусій. Про це сказав міністр енергетики РФ Олександр Новак: учасники переговорів вирішили, що спершу треба домовитися про правовій базі. "Конкретні обсяги - предмет комерційних переговорів, і багато в чому вони будуть залежати від переговорів про обсяги поставок газу для України", - сказав представник РФ. За його словами, Київ розглядає і прямі поставки, і поставки реверсом, і хоче розуміти, які будуть обсяги і ціна на газ.
Суть правового питання" по-своєму пояснив глава "Газпрому" Олексій Міллер: "Питання - за яким правом може бути укладено новий контракт на транзит. Є ризики, що до 1 січня 2020 р. Україна не зможе імплементувати Третій енергопакет і створити незалежного сертифікованого газотранспортного оператора, незалежного регулятора. І ми в цьому випадку розглядаємо план "Б" - продовження діючого контракту на якийсь короткий проміжок часу".
Ризики, на його думку, полягають у терміни прийняття відповідних законів, нормативних актів, сертифікації оператора - адже цю сертифікацію повинні робити європейські органи.
НАК "Нафтогаз України" у своєму прес-релізі підтверджує: "Газпром" вперше допустив можливість працювати за європейськими правилами з 1 січня 2020 р., якщо вони будуть в повній мірі впроваджені в Україні до кінця поточного року.
У свою чергу українська сторона представила учасникам переговорів майбутнього окремого оператора ГТС України - ТОВ "ОГТСУ", який передав російської делегації проекти договору про взаємодію між операторами суміжних газотранспортних систем, а також стандартного договору на транспортування. Також НАК передав росіянам дорожню карту дій по завершенню відділення оператора ГТС.
Міністр енергетики Олексій Оржель стверджує, що вже розглядається можливість доступу іноземного партнера до української ГТС за існуючої моделі анбандлинга НАК "Нафтогаз України". Він сподівається на підписання нового контракту на транспортування газу по території України з 1 січня 2020-го на основі європейського законодавства.
Виходить, що доля газового транзиту з початку 2020 р. безпосередньо залежить від того, чи встигне Україна до Нового Року провести анбандлинг НАК "Нафтогаз". В такому разі наша газова інфраструктура буде задовольняти вимогам ЄС, а значить Україна ввійде в європейську законодавче поле і цим створить основу для підписання довгострокового контракту на транзит російського газу через свою територію.
Україні вигідний саме довгостроковий контракт. А ось Росія, розраховуючи все-таки добудувати та запустити "Північний потік-2" і "Турецький потік", хоче, навпаки, підписати короткостроковий контракт на термін близько року. Відповідно, "Газпрому" вигідно, щоб українська сторона не встигла провести анбандлинг. В такому випадку Москва зможе заявити європейцям, що "ми не знаємо, за яким законом буде працювати Україна" - і продавити-таки транзитний контракт строком на один рік.
Інакше кажучи, поділ "Нафтогазу" на оператора ГТС і торговця газом - це свого роду "домашнє завдання" для України, а для європейців - красива картинка, яка дозволить їм сказати росіянам: "Ось, Україна дотримується європейські енергетичні стандарти, будьте й ви!" Багато в чому саме тому, щоб провести перш нескінченно откладывавшийся анбандлинг в термін - його вирішили робити по моделі, вигідною Андрію Коболєва - тобто коли "Нафтогаз" буде мати дохід з труби.
Зараз Москва подає ситуацію так, що головне - її пропозицію відновити прямі газові поставки в Україну (вони не здійснюються з 2015 р.). А транзит, нібито, - питання вторинне і впирається в анбандлинг "Нафтогазу". Предметне ж обговорення всіх цифр (ціна, обсяги транзиту і поставок газу) та конкретики щодо укладення контрактів почнеться в кінці жовтня. І важливо, щоб партнери України по переговорам розуміли: анбандлинг відбудеться. А кому він виявиться вигідний в Україні, кому ні - це вже наша внутрішня справа.
