Темна матерія. Призведе нормандський формат до газової війни

У них в квартирі газ. Але у нас - теж

Важливе питання, який формально не входив до порядку, але при цьому обговорювалося, - газовий. Про необхідність "вирішити питання щодо газових справ до 1 січня" заявив тиждень тому прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков, в склад російської делегації в Парижі увійшли міністр енергетики Росії Олександр Новак і глава "Газпрому" Олексій Міллер. До складу української, відповідно, міністр енергетики та захисту навколишнього середовища Олексій Оржель, а також виконавчий директор НАК "Нафтогаз України" Юрій Вітренко. Що цікаво, глава нацкомпанії Андрій Коболєв залишився вдома.

Але ось до чого домовились сторони в Парижі увечері понеділка, довгий час було незрозуміло. Російське видання "Комерсант" в якийсь момент порадувало читачів новиною про те, що Москва і Київ нібито домовилися про транзит російського газу через українську територію після 2020 р. Але незабаром зняло цю інформацію.

Журналісти сподівалися, що про газових переговорах глави України і РФ щось скажуть на підсумковому брифінгу. Президенти сказали, але легше від цього нікому не стало.

Президент РФ Володимир Путін був лаконічним: "Є такий дитячий віршик "А у нас в квартирі газ, а у вас?". І у вас є і буде. Але може бути набагато дешевше, якщо ми домовимося. Газ може бути на 25% дешевше, ніж сьогодні отримують кінцеві споживачі, насамперед промислові споживачі, якщо сторони домовляться про спільну роботу. Ціна на газ для побутового споживача дотується. Ми не можемо вираховувати ціну від дотаціями ціни".

Президент України Володимир Зеленський теж небагатослівний: "Ми обговорили питання газу на двосторонній зустрічі з президентом Росії. Мені здається, що це питання ми розблокували, і вже на рівні радників буде обговорюватися можливість, формат, обсяг, ціна та інші деталі. Це важливо для всіх. Там у нас дуже непогані кроки".

Керівники профільних компаній теж ясності не внесли.

Андрій Коболєв в ефірі телеканалу ICTV сказав: "Поки ніяких домовленостей досягнуто не було. На переговорах українська сторона займала стандартну позицію, націлену на максимальне збереження інтересів України як держави, як транзитної держави і як власника великого активу".

Юрій Вітренко в Парижі заявив: "Ми нічого [взаємні судові претензії Росії і України з газових питань не обнуляем. Навпаки, ми аргументовано пояснили, чому наша позиція щодо необхідності виконання арбітражів є дійсно законною і чому рішення арбітражів є остаточним і обов'язковим для виконання".

Взагалі, звичайно, Вітренко сказав більше всіх інших учасників разом узятих. За його словами, газові переговори Росії та України продовжаться в різних форматах: двосторонні, з одного боку, тристоронні - з Єврокомісією, "і тільки після цього стане зрозуміло, чи буде угода або угоди". Виконавчий директор "Нафтогазу" також назвав минулі переговори по газу "конструктивними".

Нагадаємо, що 19 вересня в Брюсселі відбулася тристороння зустріч між Росією, Україною і Єврокомісією. У переговорах взяли участь глава міненерго РФ Олександр Новак, віце-президент Єврокомісії Марош Шефчович, глава Міністерства енергетики та захисту навколишнього середовища України Олексій Оржель, а також голова "Газпрому" Олексій Міллер і глава "Нафтогазу" Андрій Коболєв. Тоді Росія запропонувала тимчасово (орієнтовно - на рік) продовжити діючий контракт на транзит газу в разі, якщо Україна не зможе створити незалежного газотранспортного оператора в рамках законодавства Євросоюзу. 28 жовтня у Брюсселі відбулася нова тристороння зустріч щодо газової проблематики між Росією, Україною і Єврокомісією. Але там Росія та Україна лише домовилися продовжити консультації щодо умов транзиту газу через Україну після 2019 р. Нарешті, 28 листопада Росія і Україна несподівано провели у Відні двосторонні переговори: сторони домовилися про інтенсифікацію спільної роботи на найближчі дні.

6 грудня "Газпром" раптом повідомив, що обговорив умови транзиту російського газу в Європу після 2019 р. з компанією "Оператор газотранспортної системи України", і домовився продовжити спільну роботу. При цьому російська компанія зазначила, що глава "Газпрому" Олексій Міллер провів зустріч з уповноваженим уряду Німеччини з транзиту газу через Україну Георгом Вальдерзее, в ході якої поінформував Вальдерзее про ході російсько-українських переговорів про співпрацю в газовій сфері з 2020 р.

Борг газом красен

Вже вдень у вівторок, 10 грудня, прем'єр-міністр України Олексій Гончарук, коментуючи нормандський саміт у Парижі, написав на своїй сторінці у Facebook: "Ми досягли своєї мети у газовому питанні - вивели питання транзиту газу за межі обговорення ситуації на Донбасі. Не домовилися про контракт, але цього і не повинно було відбутися в Парижі. Україна буде домовлятися про газ далі, можливо, непросто, можливо - з "газовою війною". Але ми повністю готові до цього: наші сховища наповнені, нашу логіку підтримують ЄС і рішення Стокгольмського арбітражу, а "Північний потік-2 недобудований".

Прем'єр додав, що Україні "потрібен довгостроковий контракт". "Ми відзначили, що борг не подаруємо. Один з варіантів, який розглядаємо, - борг можемо прийняти газом", - заявив Гончарук.

Супутні події

Зупинка транзиту російського газу в Європу через територію України призведе до втрат України в I кварталі 2020 р. в 500 млн євро, Росії - 3,4 млрд євро, а європейські споживачі зіткнуться з підвищенням цін на газ і заплатять за нього на 1,5 млрд євро більше (на 2,1 млрд євро більше у разі морозів і збоїв у поставках), підрахували аналітики з Інституту вивчення економіки енергетики при Кельнському університеті.

Експерти також вважають, що при зупинці транзиту Росія і України зіткнуться з репутаційними втратами в залежності від того, хто буде вважатися відповідальним за припинення контракту. "Вартість цього репутаційного збитку важко визначити кількісно, але, тим не менш, вона реальна і дає ще одну причину для обох сторін прийти до згоди й уникнути руйнівного результату", - говориться в дослідженні.

Взагалі ж коротким "газових" переговорів у Парижі супроводив цілий ряд подій, які неминуче так чи інакше вплинуть на хід майбутніх домовленостей між Києвом і Москвою.

Безпосередньо перед поїздкою в Париж, прямо в той же день, Володимир Зеленський підписав законопроект № 2359-1 для анбандлинга НАК "Нафтогаз України".

Зараз "Нафтогаз" працює над стягненням суми, що залишилася за результатами стокгольмських арбітражів у грудні 2017 - лютому 2018 рр.., яка з урахуванням відсотків досягла майже $3 млрд. Якщо "Газпром" не поверне ці гроші, то українська компанія отримає дозволу місцевих судів на продаж його активів.

Раніше міністр енергетики Олексій Оржель говорив, що якщо Росії і Україні не вдасться домовитися про нові умови транзиту газу, то Київ не буде відкликати позови проти "Газпрому" з міжнародних арбітражних судів. У загальній же складності "Нафтогаз" оцінює свої претензії до "Газпрому" на суму майже $22 млрд.

Також в ніч на вівторок, 10 грудня, Конгрес США, як і очікувалося, заклав у військовий бюджет на 2020 р. санкції відносно трубопроводів "Північний потік-2" і "Турецький потік". Мотивування - "в цілях забезпечення енергетичної безпеки Європи".

Росія також посилює тиск на Україну: Верховний суд Великобританії 9 грудня почав слухання у справі про "борг Януковича" перед Росією на $3 млрд. Слухання пройдуть протягом 9-12 грудня. Нагадаємо, в грудні 2013 р. Україна випустила єврооблігації на $3 млрд під 5% річних, які викупив російський мінфін. Тепер міністерство фінансів Росії оцінює розмір заборгованості по "боргу Януковича" перед Росією в $4,5 млрд (додалися відсотки).

Поки все виглядає так, що сторони підвищують ставки перед якимись фінальними переговорами, які повинні пройти до кінця грудня з учасниками від Єврокомісії. Однак обсяг взаємних "хотілок" вже такий, що розрубати зав'язавшийся вузол одним махом, можливо, не вийде. І тоді прав Олексій Гончарук: ми отримаємо "газову війну" з тимчасовою зупинкою транзиту, нехай коротку, але дуже нервову.