Газовий глухий кут. Чому Європа приречена на російський газ

Біржові ціни на газ у Європі злетіли вгору, що поставило континент перед загрозою енергетичної кризи, причому коли найбільша економіка світу почала відновлюватися. Після листопадового затишшя протягом кількох днів грудня газ почав торгуватися вище за $2000, і це ще не межа.

Причин такого подорожчання багато. Останній стрибок цін пов'язаний із зупинкою та переведенням на реверс трубопроводу "Ямал-Європа": "Газпром" вирішив не бронювати експортні потужності. Прокачування різко скоротилося в п'ятницю, 17 грудня, у вихідні впали майже до нуля, а в понеділок газовий монополіст викупив лише 4,3% потужності газопроводу. Також "Газпром" не став бронювати додаткові потужності щодо транзиту природного газу через Україну в січні. Постачання російського газу до Європи можуть за підсумками року стати мінімальними за останні шість років. Багато політиків та експертів вважають, що таким чином Росія хоче вплинути на Європу у схваленні запуску четвертого газового шляху — "Північного потоку-2". Однак у "Газпромі" та Кремлі звинувачення відкидають.

Також зростанню цін посприяли скорочення атомної генерації у Франції та Німеччині. Остання має закрити майже половину ядерних потужностей до кінця року. І все це на тлі різкого падіння температури повітря.

Зростання тарифів у Євросоюзі

За словами директора ExPro Consulting Геннадія Кобаля, переважно споживачами казково дорогого газу по $2000/тис. куб. м будуть виробники електроенергії. "Наприклад, зупиняються вітрові турбіни — вітру немає у Північному морі. Потрібно включати газ. Це дуже швидко, зручно, не треба возити ешелонами вугілля", — каже експерт.

Також такий дорогий газ може купувати промисловість, у собівартості продукції якої його частка займає незначний відсоток. Тому навряд це буде хімічна промисловість, де газ виступає сировиною.

З одного боку, біржові ціни фактично застосовуються для спекулятивної торгівлі невеликими віртуальними обсягами газу і не повинні лякати громадськість. Але казус у тому, що у формулі довгострокових контрактів закладено саме ці усереднені котирування на хабах. Саме така ситуація складається із "Газпромом": формула ціни природного газу враховує зміну цін на нафтопродукти за попередні шість-дев'ять місяців. Це означає, що нинішні ціни можуть відгукнутися в найближчому майбутньому, до кінця сезону так точно.

Цікаво, що у 2020 р. країни Східної Європи переписали з "Газпромом" контракти, якраз щоб формула ціни враховувала європейські котирування. Це зрозуміло, адже тоді ціни були набагато нижчими, ніж зараз, а тепер вартість газу зросла в рази. Наприклад, уряд Болгарії вже планує виділити $866,2 млн. на допомогу комунальним підприємствам у зв'язку з різким зростанням цін на енергоресурси. Парламент найбіднішого члена Євросоюзу проголосував за заморожування цін для домогосподарств до кінця березня.

Ще до нинішніх біржових стрибків у жовтні про обмеження тарифів на газ та електрику оголосили в уряді Франції. Там вирішили, що ціни на газ не підвищуватимуть до квітня 2022 р., а тарифи на електрику не повинні піднятися більш ніж на 4% у рамках запланованої індексації.

Постачання трубопроводом "Ямал-Європа" особливо важливе для німецьких споживачів. Як повідомляє Deutsche Welle, незадовго до кінця року вони вже отримали листи від постачальників, де повідомляється про підвищення цін на наступний рік. Опалення будинків подорожчає щонайменше на 10%. Але, залежно від контракту, доведеться платити більше і на 20 або 30%.

Як пише Financial Times, за чотири місяці слабка впевненість у російських постачаннях газу вже призвела до зростання оптових цін на газ до найвищого рівня в історії. Останнє підвищення цін загрожує ще більше збільшити комунальні рахунки для домогосподарств та промисловості по всьому континенту та посилити інфляційний тиск. У вівторок у Великій Британії зросла ціна теплової одиниці на 20% до рекордних 450 пенсів. До речі, у цій країні за поточний рік збанкрутувало понад два десятки постачальників енергії.

Криза може затягтися і після закінчення зими, бо й запаси газу в ПСГ Європи не будуть на тому рівні, що раніше. "Також до високих ризиків та загроз слід віднести: відмову Брюсселя укладати довгострокові контракти на постачання газу до 2049 р., загрозу високих цін на газ через рекордну інфляцію, дефіцит енергоресурсів на підприємствах у багатьох галузях, більш раннє підвищення облікової ставки та подальшу жорсткість грошово-кредитної політики Європейським центробанком", — пише економіст Олександр Гончаров.

Які альтернативи?

На тлі такої кризи важливо бачити альтернативи російському газу, який займає понад третину всіх поставок до Європи.

"У Європі газ отримують за п'ятьма основними напрямками, — розповідає експерт у сфері енергетики Геннадій Рябцев. — Російський, норвезький, нідерландський, алжирський газ трубопроводами і скраплений газ, який займає близько 20%. Норвегія не може збільшити видобуток, Нідерланди скорочують видобуток і будуть скорочувати, Алжир посварився з Марокко і тому через Гібралтар вже нічого не йде, принаймні не йшло, а США з Катаром відправили увесь свій газ до Південно-Східної Азії".

Ситуацію зі скрапленим газом змінили європейські ф'ючерси. Зараз судна, що перевозять ЗПГ до Азії, із середини рейсу змінюють курс та йдуть на Європу. Але не так щоб врятувати європейських споживачів, скільки щоб заробити — ціни в регіоні вищі, а торгівля ЗПГ — приватний бізнес.

Брокерська компанія Platts повідомила, що спотові поставки ЗПГ до Європи оцінювалися приблизно в $48,5 за мільйон британських теплових одиниць проти $41 за мільйон БТО в Азії. А в жовтні та листопаді ціни в Азії в середньому були на $5 вищими в порівнянні з цінами в Європі.

"Це ринок — хто більше платить, тому і продають. Плати більше і отримаєш. Європа — багатий континент, багатший, ніж споживачі в азіатських країнах, тому Європа може собі дозволити, — каже Геннадій Кобаль. — Особливого вибору немає. Російський газ займає в Європі 35%..Реальну альтернативу на даний момент може скласти тільки ЗПГ.Замістити цим газом все неможливо, а скласти конкуренцію — так, і це вже робить ЗПГ. Якщо ми подивимося, 10 років тому ЗПГ у Європі практично не було, зараз ЗПГ — 30%. Можна сказати, що ЗПГ є головним конкурентом російському газу зараз у Європі. У цьому році запрацювали ЗПГ-термінали в Єгипті, а це невеликі поставки на маленькі термінали в Європі — на Хорватію, Італію. Вони гарні тим, що це дуже швидко відбувається. Середземним морем можна відправити за два дні. Обсяги невеликі, але дуже мобільні. Вони можуть реагувати на будь-які виклики".

З одного боку, конкуренція може знизити ціни, а з іншого - ЗПГ теж торгується за високими біржовими котируваннями. Співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич має сумніви, що ЗПГ може збити ціни на європейському континенті. "Ситуацію стабілізує потепління та загальне вирішення проблем із насиченням ринку. Декілька суден із ЗПГ навряд чи вплинуть концептуально. Там не такі великі обсяги. Вони не такі місткі", — каже експерт.

Ще однією альтернативою могла б стати відновлювана енергетика, що популярна у Європі. Виконавчий віцепрезидентка Єврокомісії Маргрета Вестагер заявила, що енергетична криза стала ще однією причиною для прискорення інвестицій у ВДЕ, щоб зробити ЄС більш самодостатнім. "Чим швидше ми перейдемо до відновлюваних джерел енергії, тим менше ми будемо схильні до різких стрибків цін на викопне паливо, що імпортується", — сказала вона. Проте відновлювана енергетика є негарантованою. Наприклад, вітрова генерація не змогла допомогти Європі через тиху погоду.

А експерт Геннадій Рябцев висуває гіпотезу, що європейські споживачі газу можуть домовитися з "Газпромом" про більш інтенсивні поставки на початку року в рамках одного обсягу. "Грубо кажучи, контракт на 12 млрд кубів на рік, а в перші три місяці поставлять шість, а не три, — пояснює експерт. — Таким чином, більше буде газу, а якщо так, то котирування підуть вниз. Отже, вони забезпечать собі низькі ціни далі по кварталах, а також забезпечать закриття потреб у опалювальний сезон. Наскільки мені відомо, "Газпром" не буде проти, має такі можливості".