400 тис. хур без дизеля. Скоро Європі знадобиться ще 20 млрд кубів газу в рік
Європа визначилася з ще однією сферою застосування зрідженого природного газу (СПГ). Енергоресурс повинен замінити дизель як основне паливо для багатомільйонного флоту далекобійного автотранспорту. За прогнозами Natural Gas Vehicles Association (NGVA) Europe, до 2030 р. на європейських дорогах кількість великотоннажних вантажівок, заправлених СПГ, складе 400 тис. автомобілів. Щорічно вони будуть споживати зрідженого газу в обсязі, еквівалентному 19 млрд куб. м природного газу, що порівнянно з поточним річним обсягом споживання газу таких країн, як Польща або Бельгія.
Припущення NGVA більш ніж оптимістичний, якщо враховувати, що на сьогоднішній день в країнах ЄС експлуатується лише 2 тис. далекобійних фур, що працюють на СПГ. Однак асоціація не єдина, хто прогнозує різкий стрибок у кількості великотоннажного автотранспорту даної категорії в найближчі п'ять–сім років. За розрахунками Єврокомісії, максимальний обсяг річного споживання СПГ вантажівками складе 34,5 млрд куб. м до 2025 р. Аналітичне агентство S&P Global Platt називає цифру 17,3 млрд куб. м в рік. Для порівняння: у 2017 р. європейський парк великотоннажного автотранспорту використав 70 тис. т ЗПГ (еквівалент 0,1 млрд кубометрів природного газу, тобто приблизно стільки, скільки вміщує один морський танкер). Витрата палива СПГ-фурами становить 28 кг на 100 км, і в середньому один такий автомобіль проїжджає 120 тис. км на рік.
Розходячись в прогнозах, учасники ринку єдині в одному: СПГ є найбільш перспективним видом палива для далекобійного транспорту. Європейські країни йдуть по шляху поступового обмеження експлуатації екологічно небезпечного дизельного автотранспорту. Передбачається, що до 2050 р. дизельні авто повністю будуть прибрані з європейських доріг. Для автоперевізників дана перспектива означає, що шукати транспорт, що працює на альтернативному паливі, необхідно вже сьогодні.
Великотоннажні авто на електричній тязі вже виключено із списку можливих альтернатив.
Электрофуры Ілона Маска поки ще надто екзотичні, дорогі і обмежені по запасу ходу. Вантажівка моделі Tesla Semi вантажопідйомністю 36 т коштує близько $180 тис. і в змозі проїхати без підзарядки максимум 800 км. Більш дешева модель ($150 тис.) вимагає зарядки після 480 км пробігу. Серійне виробництво Tesla Semi почнеться в 2019 р., і кілька американських логістичних компаній вже зробили попередні замовлення на купівлю електричних вантажівок. У даному сегменті Tesla орієнтується виключно на ринок Сполучених Штатів і в осяжній перспективі не в змозі зайняти навіть мінімальну частку європейського ринку.
Перші кроки зроблені
У 2014 р. Європейська комісія спеціальної директиви (Alternative Fuels Infrastructure Directive) зобов'язала країни — члени ЄС підготувати до 2025 р. національні програми розвитку інфраструктури доступу до альтернативного палива, в тому числі і для СПГ-транспорту. Згідно з документом основні європейські транспортні коридори повинні бути обладнані СПГ-заправками через кожні 400 км.
На сьогоднішній день у ЄС побудовано вже 101 заправну станцію даного типу. Лідером за кількістю діючих СПГ-заправок є Іспанія (22 станції), далі йдуть Нідерланди (21), Великобританія (18), Італія (10) і Франція (9). У Німеччині, де щодня на дорогах знаходяться 3 млн великотоннажних вантажівок, діють лише дві заправні станції.
"У Німеччині СПГ-індустрія знаходиться в зародковому стані, і поки не дивно, що німецькі автоперевізники не до кінця розуміють вигоду від використання зрідженого газу для автотранспорту, — говорить глава департаменту інновацій шведської Volvo Trucks Ларс Мартенссон. — Необхідно спільне зусилля постачальників газу, автовиробників і основних покупців вантажівок, таких як, наприклад, Ikea, щоб розвинути СПГ до рівня реальної альтернативи дизелю". На думку Мартенссона, будь-яка серйозна ініціатива з боку уряду Німеччини в змозі кардинально змінити ситуацію не тільки німецькою, але й на європейському ринку в цілому.
Власне, настільки очікувана ініціатива була озвучена новим німецьким урядом у березні поточного року. В коаліційному договорі німецьких правлячих партій зафіксована федеральна підтримка великих СПГ-проектів, в тому числі і проектів по створенню мережі заправних станцій для великотоннажного транспорту, що працює на зрідженому газі.
Розвиток ЗПГ-індустрії має знизити залежність Німеччини в першу чергу від російського імпортного газу.
Розворот німецької енергетичної політики в бік скрапленого газу став великим полегшенням для тих місцевих компаній, які на свій страх і ризик вже інвестували в транспортно-інфраструктурні СПГ-проекти в Німеччині. В кінці минулого року консорціум компаній Gasunie, Oiltanking і Vopak оголосив про початок будівництва СПГ-терміналу потужністю 5 млрд куб. м в околицях Гамбургу. Заявлена мета будівництва — забезпечення скрапленим газом далекобійного транспорту.
Ще одна німецька компанія — Uniper — у 2016 р. створила дочірнє підприємство LIQUIS, яке зайнялося будівництвом заправних станцій. "Потенціал цього ринку величезний, і ми стоїмо на порозі створення повномасштабної індустрії", — упевнений глава Uniper Кейт Мартін. LIQUIS спільно з італійським автовиробником Iveco вже побудувала першу експериментальну СПГ-заправку в Ульмі. Ще одну станцію німецька компанія здала в експлуатацію в минулому році у французькому Марселі. "У нас є чітке переконання, що темпи розширення мереж заправок по всій Європі прискоряться в рази найближчим часом. Все більше число транспортних компаній усвідомлюють екологічну та економічну вигоду від використання скрапленого газу в якості палива. Більш того, всі необхідні технології для розвитку індустрії вже створені і готові до впровадження", — резюмує Мартін.
Що стосується економічної вигоди використання СПГ-палива, то, згідно з даними опублікованого в 2017 р. звіту Міжнародного енергетичного агентства (IEA), зріджений газ буде залишатися дешевше дизеля навіть при істотному падінні цін на нафту на світових ринках. "Враховуючи коливання вартості нафти за останні десять років, ціна СПГ в середньому становить 55% вартості дизеля при однаковому енергетичному еквіваленті", — зазначено в доповіді. За підрахунками Volvo, вартість повної заправки бака великотоннажного вантажівки скрапленим газом на 40% менше, ніж вартість повного бака дизеля. Італійська Iveco також підтвердила 40%-ву різницю в ціні. За технічними характеристиками на повному баку СПГ автомобіль проїжджає таку ж відстань, що і при повному баку дизельного палива.
Обсяг бака для двох видів палива однаковий.
"Третина витрат автотранспортної компанії припадає на закупівлю палива. Скорочення даної категорії витрат на 40% — це показник, який повинен сподобатися нашим клієнтам", — упевнений Ларс Мартенссон. У Volvo вже є модельний ряд великотоннажних вантажівок, що працюють на СПГ-паливі.
Італійська газова компанія Snam є сьогодні найбільшим інвестором в проекти з розвитку СПГ-транспорту в Європі. Вона уклала контракти з місцевими автовиробниками Fiat та Iveco за підтримки розробок і серійного виробництва моделей важких вантажівок, що працюють на зрідженому газі. Згідно з прогнозами Snam обсяг споживання СПГ для потреб великотоннажного транспорту Італії збільшиться з 40 тис. т у 2017 р. до 324 тис. т у 2025 р. До цього часу в країні буде діяти 200 СПГ-заправок, які обслуговують 10 тис. авто, прогнозують аналітики Snam, додаючи, що 25% проданих нових фур буде припадати на СПГ-транспорт.
СПГ-революція в Китаї
"Різниця у вартості вантажівки, що працює на зрідженому газі, і аналогічного дизельного авто становить $9500. Але тільки на різниці в ціні палива ми економимо $500 за один рейс довжиною 3,5 тис. км, так що вона покривається всього за один рік", — говорить керівник невеликий автотранспортної компанії в Китаї Гавкіт Вей. Флот компанії налічує 100 вантажівок, 65 з яких працюють на СПГ, Гавкіт Вей придбав у минулому році.
Китай переживає останні півроку активну фазу переходу з дизеля на СПГ-паливо. Китайський уряд на період зимового сезону ввів для північних промислових районів країни жорсткі екологічні правила, які, крім іншого, обмежили в'їзд і транзит дизельного автотранспорту у великі метрополії. Заборона спровокувала різкий попит на СПГ-транспорт. За даними офіційного веб-сайту chinatruck.org, в період з серпня 2017 за січень 2018 роках зростання продажу вантажівок виріс на 75% порівняно з першою половиною минулого року і склав 768 тис. автомобілів. Приріст в основному відбувся за рахунок продажу великотоннажного транспорту, що працює на СПГ.
Автовиробник Sinotruk повідомив, що за останні півроку компанія продала 5200 СПГ-вантажівок, що становить 650% приросту продажів даного виду транспорту за аналогічний період минулого року. Тільки за вересень 2017 р. Sinotruk продала 1371 фуру, 900 з яких працюють на зрідженому газі. У загальній складності китайський флот важкого СПГ-транспорту налічував 300 тис. авто на початок 2018 р., повідомляє S&P Global Platt.
Досвід Китаю продемонстрував, що автоперевізники здатні досить швидко і без економічних втрат перейти на новий вид палива. На відміну від Піднебесної, Європа вибрала еволюційний шлях переходу з дизеля на СПГ, розтягнувши даний процес на сім–десять років. Цього часу має бути достатньо, щоб Україна встигла побудувати хоча б кілька СПГ-заправок на основних транспортних коридорах.
Зростаючий попит на зріджений газ у Європі однозначно буде задоволений, питання тільки, за рахунок яких джерел. Додаткові обсяги газу на ринок Євросоюзу можуть бути поставлені із США, Ірану та Росії. Крім того, у європейських країн існують значні можливості по нарощуванню видобутку, в тому числі в Північному морі.
Європа активно збільшує імпорт через СПГ-термінали. За даними Bloomberg New Energy Finance, обсяг імпорту скрапленого газу в 28 країнах ЄС зріс на 22% з вересня 2016-го по вересень 2017-го.
Згідно з прогнозами Eurogas обсяг імпортного газу в ЄС до 2030 р. складе 73% від загального обсягу споживання цього енергоресурсу. Нова СПГ-інфраструктура Німеччини, яка буде створена до цього часу, не змінить цей баланс, але або значно скоротить в ньому частку російського газу, або зробить його ще більш дешевим.
