Формулу "Роттердам+" зробили символом корупції штучно, - ЗМІ
Методика імпортного паритету в ціноутворенні на дефіцитних ринках енергоресурсів є загальновизнаною практикою, яка використовується в більшості європейських країн. Про це йдеться у матеріалі інтернет-видання 112.ua "П'ять підказок НАБУ про "Роттердам плюс".
"Роттердам плюс" вперше в історії енергетики впровадив ринковий індикатор ціни на енергетичне вугілля, і це був прозорий метод ціноутворення. Закладений у формулі принцип імпортного паритету відповідає тому, яким формуються ціни на енергоносії в Європі для кінцевих споживачів. Саме тому за весь час дії "Роттердам плюс" на її адресу не було ні слова критики ні з боку ЄС і США, ні з боку основних кредиторів України - МВФ, Світового банку та ЄБРР. Що цілком зрозуміло: саме імпортний паритет ліквідував жахливу корупцію в енергосекторі, яка існувала до цього всі роки Незалежності", - йдеться в матеріалі.
Крім того, автор матеріалу пояснює, чому є маніпуляцією заяви про підвищення цін на електроенергію, яке нібито сталося після введення формули. "Що стосується підвищення цін на електроенергію, яке нібито спровокувало впровадження "Роттердам плюс", то це взагалі можна віднести до чистої води маніпуляції. Зростання тарифу ТЕС в Україні в 2015-2018 рр. не перевищував рівень промислової інфляції в країні", - зазначає автор.
На його думку, також немає ніяких підстав стверджувати, що після введення "Роттердам+" енергокомпанії отримали надприбутки.
"Середні показники прибутковості вугільної галузі в Україні в період дії "Роттердам плюс" були істотно нижче світових. Всі українські державні підприємства збиткові, приватні добувачі показують рентабельність на рівні 15%, яку для галузі не можна назвати надмірною. Точно так само не в'яжеться з "надприбутком" і прибутковість підприємств теплової генерації, які показують чистий прибуток у межах 5%. Дійсно, прибутковість українських шахт і ТЕС в 2016 році зросла у порівнянні з кризовим 2015-м. Але причина тому банальна: низька порівняльна база (в 2015 році прибутковість ТЕС пішла в мінус на 20%). А от якщо порівнювати прибутковість шахт і ТЕС з періодом до 2013 року, то вона практично не змінилася", - стверджує автор матеріалу.
Він констатує, що формула дозволила зробити більш сприятливі умови роботи вітчизняних підприємств вугільної галузі, оскільки вирівняла їх з умовами роботи імпортерів вугілля. Особливий акцент у статті робиться на тому, що закладений у "Роттердам+" принцип імпортного паритету при ціноутворенні використовують багато країн для захисту внутрішньої вуглевидобутку.
"Формула "Роттердам плюс" створила більш сприятливі умови роботи для вугільників. Але ці преференції не сприяють отриманню надприбутків, а всього лише вирівнюють умови роботи вітчизняних виробників у порівнянні з імпортерами вугілля, адже формула встановлює однаковий розрахунок вартості для привізного вугілля і пального місцевого видобутку", - резюмує автор.
Нагадаємо, 8 серпня детективи Національного антикорупційного бюро затримали директора ДП "Оператор ринку", колишнього члена НКРЭКУ Володимира Євдокимова та повідомили про підозру шести особам по так званій справі "Роттердам +".
Формульний підхід до розрахунку оптової ринкової ціни електроенергії (відомий як формула "Роттердам +") був введений постановою Національної комісії, що здійснює держрегулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЭКУ), 3 березня 2016 року. Згідно цієї методології, вугільна складова у тарифі на електроенергію була заснована на котируваннях вугільного хаба ARA (Амстердам-Роттердам-Антверпен). З 1 липня 2019 у зв'язку з введенням в Україні нового ринку електроенергії дію формули "Роттердам +" припинилося.
