Пряник для Фопів. Наскільки великі ліміти спростять життя малому бізнесу
Депутати фінансового комітету Верховної Ради зареєстрували законопроект, що підвищує ліміти при класифікації трьох груп фізичних осіб-підприємців (ФОП), що працюють на спрощеній системі оподаткування.
Відповідно до нинішньої редакції Податкового кодексу для ФОП першої групи, обсяг доходу протягом календарного року не повинен перевищувати 0,3 млн грн, для другої групи має - не більше 1,5 млн грн, для третьої - до 5 млн грн.
Депутати пропонують збільшити ці ліміти до 1 млн грн, 5 млн грн і 10 млн грн відповідно.
Крім того, пропонується встановити нульовий податок для підприємців першої групи, які надають побутові послуги. У Податковому кодексі прописано 40 видів послуг, які вважаються такими, якщо надаються першою та другою групою платників єдиного податку. В їх число входять виготовлення і ремонт одягу, взуття, виробів із шкіри, килимів, меблів, побутової техніки, ремонт автомобілів, велосипедів, музичних інструментів, ювелірних виробів, послуги пральні, перукарні, ритуальні послуги, прибирання приміщень.
Як прокоментувала на своїй сторінці в Facebook автор законопроекту Роксолана Пидласа, у разі прийняття цього законопроекту більше підприємців зможуть скористатися спрощеною системою оподаткування, а українцям, які тільки думають стати підприємцями першої групи, зробити це буде легше. "Фопи, які частково або повністю працювали "в тіні", зможуть нарешті працювати відкрито", - сказала Пидласа.
Вона вважає, що в поєднанні з вже прийнятим законом про РРО (№1073, яким вводиться обов'язок Фопів 2-4 груп використовувати касові апарати) буде надана підтримка добропорядним підприємцям і будуть виведені з гри ті, хто лише прикривається "спрощенкою" для махінацій і ухилення від податків".
У супровідній записці до законопроекту зазначено, що станом на 1 лютого 2019 р. на обліку в Україні перебувало 1,8 млн фізосіб-підприємців, з яких 1,3 млн - платники єдиного податку. При цьому їх платежі до бюджету підвищуються - за даними Державної фіскальної служби, за 2018 р. Фопи збільшили сплату Єдиного соціального внеску (ЄСВ) на 38% порівняно з 2017 р. - до 19,6 млрд грн.
Однак у опитаних "ДС" експертів не було одностайності з приводу позитивного ефекту від цього законопроекту.
Економічний експерт в Українському інституті майбутнього Данило Монін вважає, що ця ініціатива - дуже правильна, оскільки дозволяє малому бізнесу працювати легально. "Ліміти занадто низькі, вони не дають працювати чесно. Особливо - якщо у тебе ще і найманий персонал", - сказав він. На думку Монина, підвищення лімітів для Фопів пом'якшить наслідки від введення для малого бізнесу касових апаратів.
Позитивним вважає цей крок і експерт в Економічній експертної платформі Ілля Несходовский. За його словами, з часу фіксації ставки максимального обсягу реалізації товарів або надання послуг інфляція склала понад 150%, гривня девальвувала в три рази, а в результаті збільшення мінімальної зарплати зросли розмір єдиного податку та Єдиного соціального внеску. "І, як результат, багато з тих, хто вважався малим бізнесом, тепер виходить за межі цих обсягів. І, щоб відповідати встановленим вимогам, вони часто використовують по 2-3 ФОПа. Тому і це збільшення, і розміри лімітів для цих груп - обґрунтовані. Особливо - напередодні запровадження РРО", - сказав він.
Однак є й ті, хто вважає запропоновані депутатами заходи недостатніми для підтримки бізнесу. Руслан Соболь, голова Асоціації малого і середнього бізнесу, прогнозує, що запропоновані заходи не вирішать проблему зловживання великим бізнесом спрощеною системою оподаткування. "Виводить ця ініціатива великий бізнес з спрощенки? Відповідь - ні", - сказав він.
На думку Соболя, є більш ефективні заходи і законодавчі ініціативи з підтримки бізнесу. Він назвав законопроект про нульову декларацію, який дозволить легалізувати капітали (окрім нажитих злочинним шляхом), і законопроект про податок на виведений капітал. "Чому ці ініціативи не обговорюються, не виносяться в зал, і за них не піднімаються руки депутатів? Адже це б істотно покращило економічну ситуацію в країні, дало позитивний сигнал зовнішнього і внутрішнього інвестора про те, що в Україні запрацювало ліберальне законодавство, яке покликане розвивати ВВП країни", - сказав він.
Соболь вважає, що після прийняття цих законів можна було б сегментувати малий, середній і великий бізнес, створивши кожному своє податкове поле: маленький бізнес - платить маленькі податки, середній - середні, а великий - великі. І потрібно віддати спостереження за цими ринками самим учасникам, оскільки ніхто краще за самих операторів не захистить їх власне податкове поле - якщо великий бізнес лізе в спрощенку, то представники бізнесу, що працює за спрощеною системою, будуть сигналізувати податковим органам: перевірте їх, у нас є підозри, що це великі постачальники, які узурпують наше податкове поле.
