Фейсбук і реальність. Хроніки призначення нового начальника Херсонського морпорту
Навіть тактичної завдання - збільшити вантажопотоки через порт на 350 - 400 тисяч тонн поки досягти не вдалося. За 8 місяців роботи в поточному році порт все ще зберігає відставання в порівнянні з торішніми показниками. Обіцяної черги інвесторів порту також не спостерігається. Схоже, нова кадрова політика міністерства інфраструктури виявилася звичайним PRом і спробою застовпити "хлібні" посади за своїми людьми, прикриваючись красивими словами про прозорих кадрових конкурсах.
Все починалося красиво і скандально. Претендента на посаду керівника Херсонським морським торговельним портом лобіювала ледь не вся команда центрального апарату міністерства інфраструктури. Андрій Соколов був помічником першого заступника міністра Володимира Шульмейстера і тому під час конкурсу він був у фаворитах. Його презентація була визнана кращою, а в самому міністерстві при кожному зручному випадку хвалили його ініціативи. Після серії скандалів навколо конкурсу пана Соколова все-таки затвердили керівником ХМТП. Але... з застереженням - тимчасово виконуючим обов'язки на час випробувального терміну. Дана стаття все ще присутній в титулі начальника порту. У Кабміні поки не побачили переконливих доказів ефективності не так давно призначеного молодого менеджера і не поспішають остаточно затверджувати його на посаді.
Причин тут, найімовірніше, кілька. Одна з головних в тому, що більшість досягнень пана Соколова можна спостерігати на його сторінці у Фейсбуці - там все гарно розписано. На практиці до цих досягнень безліч питань. Але найголовніше - нового начальника порту призначали під обіцянки залучити в порт багатомільйонні інвестиції, замість цього він хвалиться нарощуванням бортів у самоскидів, встановленням більш зручного крісла на крані №3 і... заміною лампочок. З точки зору звичайного докера це, може бути, і серйозні досягнення, для топ-менеджера порту як то дрібно.
Сам пан Соколов всіляко підтримував імідж перспективного инвестменеджера для порту. Постійно проводив прес-конференції, зустрічався з журналістами, публікував у Фейсбуці численні послання інвесторам. Все говорило про найближчому інвестиційному бумі в окремо взятому ХМТП.
Щоб не бути голослівним достатньо навести ряд висловлювань самого А. Соколова про перспективи порту вже в найближчій перспективі. Просто кілька акцентів.
"Херсона повинен стати устьевым портом Дніпра - тут будуть концентруватися вантажопотоки з усієї акваторії річки - це сипкі: кокс, сульфат, руда, вугілля, до падіння цін на нафту можна було говорити і про метал. Плюс зернові і продукти переробки - шрот, макуха, січка і т. д. Відповідно орієнтир буде на традиційні вантажі. Може бути, протягом наступних п'яти років можна буде говорити і про контейнерному терміналі - це експортні вантажі.
Зараз пропускна спроможність порту на рівні 1,2-1,5 млн. тонн на рік. Ми розраховуємо вийти на 3 млн. тонн на рік. Завдяки цьому вартість порту збільшиться в два-три рази $30-50 млн.". Про це заявляв А. Соколов на своїх численних презентаціях і прес-конференціях, говорячи про найближчій перспективі інвестиційних проектів порту.
Практика показала більш скромні результати. Обсяги вантажопереробки не зросли, а обіцяної черги інвесторів поки не спостерігається. Замість цього скоріше імітація бурхливої діяльності... переважно у Фейсбуці.
Трансформація вражає - замість заявленої раніше програми Мінінфраструктури залучення інвестицій під 5 різнопланових проектів на суму близько $50 млн. на початку з'явилася інформація про необхідність більш ретельного вивчення ситуації, потім про необхідність додаткових переговорів, потім про необхідність зміни законодавства... Красивих формулювань було багато, але зміст їх зводився до одного - треба почекати. Разом з цим "треба почекати" скорочувалися і обіцянки про залучення інвестицій. Від $50 млн. спочатку обіцяних інвестицій сума скоротилася до $35 млн., потім заговорили про $10-15 млн. В одному з останній проектів фігурувала сума в $2 млн, при цьому потрібно як мінімум $150-200 тис. на послуги консалтингової компанії, яка має розробити необхідну документацію для залучення інвесторів. В останньому випадку виникає зауваження пана Соколова під час кадрового конкурсу позиціонували як досвідченого інвестиційного менеджера, який привернув не один мільйон доларів інвестицій. Питається - навіщо ще й консалтингову фірму наймати?
Але це міркування з області "високої". Якщо звернутися до ситуації в порту, то треба сказати, що обсяги вантажопереробки в порту падають - за підсумками 2015 року порт збільшив перевалку порядку на 6-7%, після приходу А. Соколова за підсумками 6 місяців поточного року показники зменшились приблизно на ті ж 6-7%. Це відзначили і в міністерстві з 6 основних показників, за яким оцінюється діяльність начальника порту (зростання обсягів грузоперереработки, виконання фінансових показників, залучення інвестицій), виконаний тільки один. У зв'язку з чим премію нового топ-менеджера сильно урізали.
Демонструємо довідку про премію та виконання А. Сколовым планових показників.
Ну і наостанок досягнення А. Соколова, якими він так любить ділиться зі своїми читачами на сторінках Фейсбуку.
- впроваджена технологія навантаження судів з використанням ковшів для легких вантажів (раніше використовувалися грейфери з ККД 50%, зараз ККД використання крана при роботі з ковшем близький до 100%). Повністю модернізовані два ковша, в роботі з модернізації ще два;- на доставці вантажів з тилових складів почали використовувати трактор МТЗ 82 з причепом для зернових. За такої ж продуктивності, фактичні експлуатаційні витрати нижче на 50%. Йде закупівля додаткового причепа і ремонт другого трактора;
- проводиться модернізація самоскидів МАЗ, шляхом нарощування бортів, що дозволить використовувати повну вантажопідйомність автомашини, знизить експлуатаційні витрати в розрахунку на тонну. У свою чергу, це підвищить норму обробки вантажу при використанні самоскидів на 50%;
- проводиться модернізація автомобільних ваг, збільшення вантажопідйомності. Це значно скоротить час зважування і збільшить швидкість прийому зернових вантажів;
- модернізують системи освітлення: перехід на світлодіодні лампи та прожектори скоротять витрати на електроенергію на 80%.
Всі ці проекти з точки зору здорового глузду дуже перспективні, однак у кожному конкретному випадку виникають десятки питань найелементарніший - у скільки обійшлося впровадження нових технологій і скільки воно повинно принести - судячи по довідці про премії А. Соколова поки ці досягнення дуже далекі від рентабельності.
