Захід Європи. Як у Берліні вважають гроші, поки в Римі чекають допомоги

Обвалення економіки, викликане пандемією Covid-19, виявило неготовність Євросоюзу до такого роду криз. Соціально і політично одна з найбільших економік планети виявилася безпорадною перед напастю
Фото: Shutterstock

У четвер, 26 березня, вперше в історії у режимі онлайн зустрілися лідери Європейського Союзу. Але вони так і не змогли домовитися про масштабах і структурі підтримки економіки. По суті, Європа несподівано розкололася не на Стару й Нову, а на Північну і Південну. Поки більше всього страждають від епідемії країни півдня ЄС, тоді як більш багатий і менше постраждав північ наполягає на збереженні жорсткої монетарної політики.

Європейське неединство

Італія, Іспанія і Франція звернулися до керівництва ЄС з пропозицією випустити так звані коронавирусные облігації для фінансування економічної боротьби з наслідками пандемії. Подібні цінні папери в лютому емітував Китай, і вони допомогли пом'якшити наслідки спалаху захворювання для китайської економіки.

Тема випуску таких облігацій нарівні з питаннями про створення кредитної лінії з фонду порятунку єврозони протягом шести годин обговорювалася 27 лідерами ЄС на згаданій відеоконференції. В результаті ініціативу заблокували Німеччина і Нідерланди.

"Деякі країни-члени запропонували ці "коронаоблигации". Ми говорили, що це не точка зору всіх країн-членів. І саме тому ESM (Європейський механізм стабільності) є для мене найкращим інструментом", - заявила канцлер Німеччини Ангела Меркель після закінчення дискусії.

До речі, саме в Німеччині вже підрахували свої можливі втрати. Країна може втратити від 255 до 729 млрд євро з-за пандемії коронавіруса, кажуть експерти Мюнхенського інституту економічних досліджень. Також криза може призвести до втрати Німеччини до 1,8 млн робочих місць.

У свою чергу, Італія, найбільш постраждала від коронавіруса, закликала до практично необмеженої підтримки зруйнованої економіки. "Ми повинні реагувати інноваційними фінансовими інструментами", - заявив прем'єр-міністр Джузеппе Конте. Так само вважає і прем'єр-міністр Іспанії (постраждала від епідемії трохи менше Італії) Педро Санчес: "Якщо ми зараз не запропонуємо єдиний, потужний і ефективний відповідь на це економічна криза, не тільки вплив його буде сильніше, але і наслідки триватимуть довше, і ми поставимо під загрозу весь європейський проект".

Тут потрібно відзначити, що країни єврозони не можуть самостійно проводити монетарну політику, наприклад, спрямовану на збільшення ліквідності для підтримки економіки, тому змушені шукати консенсусу на загальноєвропейському рівні.

Поки ж європейці обмежилися тим, що доручили міністрам фінансів за два тижні розробити деталі плану підтримки європейської економіки. От тільки через два тижні Європі може знадобитися вже не схвалений Брюсселем проект, а гуманітарна допомога і новий "план Маршалла".

Кожен сам по собі

23 березня міністри фінансів країн Євросоюзу поширили заяву, в якій повідомлялося про зупинення дії Пакту стабільності і зростання. Ця угода зобов'язує країни ЄС дотримуватися певні макроекономічні критерії. Наприклад, річний дефіцит бюджету членів ЄС не повинен перевищувати 3% ВВП, а державний борг - 60% ВВП.

Глава Єврокомісії також запропонувала направити на боротьбу з коронавірусом кошти з європейських фондів: це дозволить задіяти 37 млрд євро. Однак розподіл коштів явно не пропорційно тяжкості обстановки в тій чи іншій країні. Найбільшу суму 7,4 млрд євро отримає Польща, тоді як найбільш постраждалої від пандемії Італії, згідно з планом, що відводиться 2,3 млрд євро.

Поки не вдається виробити єдину політику допомоги економікам країн ЄС, кожен рятується, як може. Уряд Німеччини днями заявило про надання пакету заходів в обсязі до 750 млрд євро, а також про плани вперше з 2013 р. збільшити національний борг.

Уряд Італії ще 11 березня анонсував заходи підтримки економіки на 25 млрд євро - прем'єр-міністр Джузеппе Конте підкреслив, що це "величезна сума", однак її може виявитися категорично недостатньо для порятунку національного господарства. Як заявив президент Загальної італійської конфедерації промисловості Вінченцо Бочча, економічні втрати від припинення діяльності компаній (в Італії вже закрито до 70% виробничих потужностей) можуть досягти 100 млрд євро в місяць.

Європейські уряди виявилися в положенні карткового гравця втемну, який повинен робити ставки, не бачачи прийшли йому карт. Вливання грошей в економіку сьогодні виглядає виправданим і перевіреним рішенням, але горизонт його ефективності абсолютно незрозумілий, оскільки розвиток ситуації з коронавірусом прогнозувати не може ніхто.

Невдоволення ряду країн, що чекали від європейської єдності чогось більшого, ніж снобізму і нерішучості, висловила 25 березня президент Естонії Керсті Кальюлайд. Вона заявила, що Євросоюз під час пандемії коронавіруса не справляється зі своєю головною задачею - підтриманням функціонування єдиного ринку. За словами естонського лідера, у людей зараз "багато питань з приводу солідарності в Європейському Союзі".

Про те ж говорять і в Італії. "Італія попросила задіяти механізм цивільного захисту Євросоюзу для забезпечення поставок медичних засобів індивідуального захисту. Однак, на жаль, на заклик Єврокомісії жодна з країн ЄС не відгукнулася. Назустріч пішов лише Китай. Явно не найкращий прояв європейської солідарності", - пише видання Politico.

Італія як символ

Якщо про розпад самого ЄС через пандемію поки говорити не доводиться, то багато хто межі європейського єдності вже точно постраждали. Союз не зміг протистояти тому, що країни організації самі закрили внутрішні кордони і рух через них було хаотично зупинено.

Нагадаємо, 16 березня президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн запропонувала країнам ЄС ввести тимчасову заборону для іноземців на в'їзд в Шенгенську зону терміном на 30 днів. Однак ще до цього члени Євросоюзу почали самостійно закривати свої кордони. Чехія повністю закрила кордони, порушивши умови Шенгенської угоди, до якої вона приєдналася у 2007-м. Потім до таких же заходів вдалися Польща і Угорщина.

Урсула фон дер Ляйєн засудила їх вирішення і закликала розблокувати внутрішні кордони країн ЄС, щоб подолати проблему транспортних заторів на кордонах і надати громадянам різних країн можливість повернутися додому.

У ряді держав вже задаються питанням, як їм найближчим часом обходитися без трудових мігрантів, традиційно брали на себе значну частку некваліфікованої праці (особливо в сільському господарстві). Надія на власних "нових безробітних", але платити їм, як мігрантам, навряд чи вийде.

В цей критичний момент з'ясувалося - у ЄС немає необхідних механізмів для існування в умовах пандемії. І ніякої можливості для виправлення ситуації в рамках нинішнього устрою Євросоюзу не існує. Раніше подібних проблем не виникало. Кризова ситуація показала крихкість європейської єдності. Воно вже було підірвано виходом Великобританії, а в ситуації з пандемією з'ясувалося, що члени Союзу будуть захищати передусім кожен свої інтереси.

Отже, пандемія поставила під загрозу концепцію європейської солідарності, і символом цього стала Італія, яка звернулася за допомогою до ЄС, але не отримала відповіді на свій заклик. Так що зрозуміло: відносини між європейськими країнами після епідемії зміняться, такі речі не можуть пройти безслідно.

За оцінкою Інституту міжнародних фінансів (IIF), у 2020 р. ВВП країн, що розвиваються, може просісти на 3,1%, розвинутих - на 4,8%. Найсерйозніші втрати понесуть США і Європа: аналітики прогнозують зниження ВВП Штатів на 4,9%, а єврозони - на 5,9%. З того ж прогнозом IIF, в 2020-му обсяг світового ВВП скоротиться відразу на 4,1%.

За статистикою Світового банку, такий спад глобальної економіки ризикує стати наймасштабнішим за останні 59 років. Для порівняння: в ході світової фінансової кризи в 2009 р. падіння становило лише 1,68%.

Але якщо зараз почитати західну аналітику, то виявиться, що там багато дякують Саудівську Аравію за розвал картелю ОПЕК+. Дуже низькі ціни на нафту, як зараз, це велика підтримка економіки Європи, що йде в глибоку кризу. Імпортери нафти завдяки нестримному его Росії і Саудівської Аравії в цьому році заощадять сотні мільярдів доларів на чорному золоті (а також сотні мільярдів доларів - на дешевому газі). Хоч якась допомога в ситуації, коли європейські політики не можуть домовитися.