"Анбандлинг" для "Газпрому". Завадять європейські поправки завершити "Північний потік-2"

Поправки проти "Газпрому"

15 квітня Рада ЄС остаточно схвалив поправки до Газової директиви ЄС, що стосуються роботи морських газопроводів. Правила, що регулюють внутрішній газовий ринок ЄС, в майбутньому також будуть застосовуватися до трубопроводів з третіх країн. По суті, на них поширюються норми Третього енергопакету. А це рівнозначно введенню санкцій проти "Північного потоку-2". Норми ЄС передбачають, що один постачальник не може займати більше половини потужностей для поставок. Стосовно до "Північного потоку-2" це означає, що трубопровід може залишитися наполовину порожнім, так як єдиний передбачуваний постачальник газу для нього — російська компанія-монополіст "Газпром". Втім, швидше за все, поправки не зупинять російсько-німецький проект, хоча і створять йому проблеми.

Нагадаємо, що 13 лютого Рада ЄС і Європарламент досягли попередньої угоди щодо поправок до Газової директиви ЄС. Суть їх полягає в тому, що європейські норми у сфері регулювання транспортування газу будуть поширюватися на транскордонні газопроводи, що пролягають між входять і не входять в ЄС країнами. Пропонованими змінами передбачається можливість надання винятків для існуючих трубопроводів. 4 квітня 2019 р. Європарламент остаточно схвалив поправки до Газової директиви ЄС, що стосуються правил роботи морських газопроводів в ЄС. Вони вступлять в силу через 20 днів після публікації в офіційному журналі Євросоюзу. З того моменту у держав-членів буде дев'ять місяців, щоб врахувати нові правила в національному законодавстві, тобто все встигне відбутися до кінця 2019 р.

Компанія Nord Stream 2, оператор будівництва газопроводу вирішила прокоментувати остаточне схвалення Радою ЄС зазначених поправок. За словами прес-служби компанії, що будівництво "Північного потоку-2" продовжиться у повній відповідності з чинним законодавством, без зміни правових рамок проекту.

А ось з термінами далеко не все так гладко. У Nord Stream 2 пригрозили, що споживачі ЄС (сім'ї і промислові підприємства) будуть змушені платити 20 млн євро за кожен день затримки запуску газопроводу "Північний потік-2". Компанія зазначає, що була змушена подати третю заявку на будівництво газопроводу в водах Данії, щоб пом'якшити можливі наслідки для проекту.

Власне, рішення Ради ЄС у Nord Stream 2 використали як привід для нової інформаційної атаки на владу Данії. На думку компанії —оператора трубопроводу, дії влади цієї країни підривають фундаментальні принципи правового довіри і юридичної визначеності конституції Данії та європейського законодавства і обмежують свободу укладання трубопроводів на морському дні у відповідності з конвенцією ООН 1982 р. Як відзначає компанія, третя заявка, що включає оцінку впливу на навколишнє середовищу, стосується маршруту у виключній економічній зоні Данії у водах на південь від острова Борнхольм. Заявка подається згідно з рішенням Данської енергетичного агентства (ДЕА) від 26 березня 2019 р.

Виходить, що зараз на розгляді в ДЕА вже знаходяться дві заявки від Nord Stream 2. Перша — на базовий маршрут — була подана у квітні 2017-го. Але 1 січня 2018 р. вступила в силу поправка до закону про континентальному шельфі Данії, має ретроспективну дію тільки для проекту "Північний потік-2". Новий закон дав право МЗС Данії накладати вето на інфраструктурні проекти в територіальних водах Данії, і рішення відомства чекають вже 16 місяців. Другу заявку подали в серпні 2018 р. на альтернативний маршрут до північно-заходу від Борнхольма поза датських територіальних вод. Але згоди не отримали, хоча і відмови теж.

Неопределившаяся Німеччина

Очевидно, що директива зараз безпосередньо торкнеться тільки проекту "Північний потік-2". Нагадаємо, там мова йде про двох нитках потужністю 55 млрд куб. м газу в рік, які повторюють маршрут "Північного потоку". Росія планувала ввести їх в дію в 2019 р., про що не раз заявляв глава "Газпрому" Олексій Міллер.

Однак тепер виходить, що за нормами Третього енергопакету ЄС оператором "Північного потоку-2" повинна бути незалежна від "Газпрому" компанія, а 50% потужності газопроводу повинно бути зарезервовано під прокачування газу від незалежних постачальників. Це може на невизначений час залишити трубу наполовину порожній, що автоматично робить проект нерентабельним і неефективним вже в тому плані, що він не зможе замінити для "Газпрому" транзит через Україну.

"Трубопровід буде підпорядкований вимогам європейського енергетичного законодавства. На практиці це означає, що до потужностей труби повинні бути допущені треті учасники європейського ринку газу. Проте, згідно з концепцією проекту, він повністю контролюється "Газпромом" — і як замовником, і як єдиним володарем права на експорт блакитного палива з Росії", — пояснив "ДС" партнер консалтингової компанії RusEnergy Михайло Крутіхін.

Російські ЗМІ люблять вказувати, що завдяки особливим відносинам" Берліна і Москви, а також високу зацікавленість ФРН в російському природному газі Німеччина домоглася значного пом'якшення поправок. І тепер в їх підсумковому тексті йдеться, що рішення про надання російським проектом винятків з прийнятих норм буде приймати та країна ЄС, в якій газопровід виходить на європейську територію. У випадку з "Північним потоком-2" це сама ФРН.

Однак Михайло Крутіхін вказує, що це ілюзія: "У Росії чомусь вважають, що введене в текст директиви пропозицію Франції дозволило Німеччині чисто формально дотримати видимість контролю з боку Брюсселя за морськими частинами трубопроводів, але при цьому зробити так, щоб брюссельські чиновники де-факто перешкодити "Північному потоку-2" не могли. Але це не так. Будь-які рішення про винятки повинні отримати схвалення Єврокомісії. А в умовах зримого розколу європейців на прихильників і противників тіснішої співпраці з "Газпромом" таке схвалення — питання проблематичне".

Примітно, що одним з головних лобістів поправок до директиви ЄС була Польща, яка сама виступає категорично проти російської газової експансії в Європу, а попутно не втомлюється сваритися з Німеччиною. "Це кінець ери монополії на європейському газовому ринку, монополії, яка загрожує або підвищеними цінами, або просто перекриттям крана", — наголосив, представляючи членам Європарламенту законопроект, доповідач з цього питання, голова комітету ЄП з промисловості, досліджень та енергетики, представник Польщі Єжи Бузек.

У Кремлі, мабуть, не дуже розраховують на те, що ФРН зможе пролобіювати в Єврокомісії виключення для "Газпрому" (або хоча б зробити це досить швидко). Ще в березні британська газета Financial Times повідомила, що компанія Nord Stream 2 готує план обходу обмежень. За даними FT, оператор газопроводу планує створення самостійної компанії під будівництво залишився ділянки в 50 км. Цей невеликий ділянку підпорядковувався б правилам ЄС, а вся інша частина "Північного потоку-2", яка становить майже 1200 км по дну Балтійського моря, залишилася б поза європейської юрисдикції.

Але тоді у "Газпрому" все одно будуть проблеми. Останній ділянку, який виходить в економічну зону Німеччини, треба буде віддати в управління незалежному операторові. Можливо, його зможуть створити європейські компанії, які беруть участь у проекті і кредитували "Газпром". Однак тут у будь-якому випадку видно їх афілійованість з "Газпромом". Та й питання щодо альтернативного постачальника сировини (газу) з території РФ, того, який завантажить 50% потужності труби, також залишається відкритим.

Що це означає для України? Те, що європейці, принаймні поки, грають на її боці. Затримка запуску "Північного потоку-2" не дозволить РФ відмовитися від транзиту газу через Україну з січня 2020-го, як не раз декларував "Газпром". Відповідно, у нашої країни зберігаються транзитні доходи і з'являється простір для маневру.