Нагнути "слуг народу". Чи вдасться "євробляхерам" новий бунт

На початку листопада по країні знову прокотилася хвиля протестів "євробляхерів" — власників автомобілів на європейській реєстрації. Вони вимагали від Володимира Зеленського та Верховної Ради істотно знизити податки при ввезенні старих автомобілів з Європи і послабити штрафні санкції для тих, хто вже завіз таке авто, але не зареєстрував його в Україні офіційно, а значить, є порушником українського законодавства.

Перша потужна хвиля протестів була ще за попередньої влади — за часів Петра Порошенка. Тепер накочує друга хвиля, і що робити з незадоволеними автовласниками, доведеться вирішувати Зеленському та його команді.

Історія питання

Значні зміни в розмитненні б/у автомобілів з Європи відбулися ще два роки тому — в листопаді 2018 р. Тоді Верховна Рада прийняла нову формулу обчислення акцизного податку при ввезенні старих машин: базова ставка платежу (для бензинових автомобілів — 50 євро, для дизельних — 75 євро) множиться на обсяг двигуна (в літрах) і на вік автомобіля. Наприклад, для 2-літрового дизельного автомобіля 2013 р. випуску акциз становитиме 1050 євро. Чим більший об'єм двигуна і чим старший автомобіль, тим відчутніший акцизний податок на нього. Крім того, при ввезенні авто потрібно заплатити 10% мита, 20% ПДВ, 3–5% в Пенсійний фонд і 1,5% військового збору.

Також Верховна Рада в травні минулого року прийняла закон, який продовжив до серпня для власників "євроблях" відстрочку зі сплати штрафів за порушення строків митного оформлення автомобілів. Але потім відстрочку штрафів продовжували ще двічі — спочатку до 20 листопада 2019 р., потім — до кінця 2019 р.

Підготовка нового протесту

Але тут важливо зазначити, що в кінці минулого року Міністерство внутрішніх справ після чергової акції протесту "євробляхерів" пообіцяло, що до прийняття закону, який спростить реєстрацію таких автомобілів, поліція зупиняти їх не буде. Кабмін тоді очікував, що законопроєкти про спрощення ввезення автомобілів і про тимчасове зупинення нарахування штрафів будуть розглянуті вже в січні цього року. Однак цього не сталося, і тільки 28 жовтня Кабмін прийняв постанову №1016, якою дозволив Національній поліції виявляти транспорт, тимчасово ввезений в Україну на термін понад 30 днів і не зареєстрований у встановлені законодавством терміни. Тому з початку листопада поліція почала зупиняти автомобілі з європейськими номерами і виписувати на місці штрафи в розмірі 8,5 тис. грн.

Крім того, на власників посипалися і штрафи з боку митниці — в період карантину багато хто не зміг вчасно виїхати за кордон на своєму авто, щоб дотриматись вимог щодо термінів перебування "євробляхи" в Україні. Однак штрафи від митниці, підтверджені в судах, набагато вищі "поліцейських" — 170 тис. грн.

Зацікавлені автовласники зажадали від влади прийняти закон, який би істотно знизив податки на ввезення б/у автомобілів і дав чергове послаблення по штрафах. Минулого тижня мітингували під стінами парламенту, перекривали дорогу і погрожували продовжити подібні акції по країні.

Всього в Раду було подано вісім законопроєктів, що стосуються "євроблях", але найбільше автовласникам сподобався №3704, який передбачав, що автомобілі, які були ввезені в Україну до 1 травня цього року на умовах тимчасового ввезення або транзиту, при легалізації будуть звільнені до кінця цього року від сплати акцизу. Ще одним законопроєктом пропонується дозволити митне оформлення автомобілів-порушників протягом 180 днів, якщо їх власники добровільно сплатять до бюджету 8500 грн.

Автори законопроєктів, серед яких багато "слуг", підрахували, що в такому разі власник середньостатистичного авто (вартістю 2 тис. євро, 2,5-літровий дизельний двигун, 2003 р. випуску) заплатить до бюджету 785,5 євро (мито — 200 євро, ПДВ — 398 євро, добровільна оплата 8, 5 тис. грн), а сумарно надходження в бюджет від легалізації авто становитимуть 17,4 млрд грн.

При підрахунку сум народні депутати виходять з того, що на сьогодні в Україні перебуває всього 750 тис. автомобілів з єврономерами, в тому числі 500 тис. — з порушенням термінів та вимог тимчасового ввезення або транзиту. Втім, приблизно така ж математика і у самих "євробляхерів", а значить, з великою часткою ймовірності ці дані дуже завищені. До речі, Міністерство фінансів вважає, що таких авто менше — 424 тис.

Думатимуть далі

Однак на засіданні 9 листопада комітет Верховної Ради з питань податкової та митної політики відхилив усі пропозиції, вісім законопроєктів. Сторони домовилися, що будуть думати далі. Засідання робочої групи комітету, яке відбулося 10 листопада, показало, що питання оподаткування імпорту б/у автомобілів так просто вирішити не вдасться — Міністерство фінансів категорично виступає проти зниження або скасування акцизу, оскільки компенсаторів для бюджету немає. І тому сторони домовилися продовжити переговори — 12 листопада робоча група комітету збереться знову, щоб обговорити можливість створення умов для чергового розмитнення "євроблях" шляхом розстрочення платежів, введення пільг для учасників бойових дій, багатодітних сімей. Пропонується також обговорити і новий законопроєкт, розроблений Офісом простих рішень, який пропонує визначати митну вартість автомобіля, виходячи з вартості нового, але із застосуванням коефіцієнта віку — чим більший вік, тим дешевша митна вартість авто.

Депутати зі "Слуги народу" вже показали, що вони з популістських міркувань готові піти назустріч протестувальникам — 4 листопада, коли в парламенті обговорювалося питання про "євробляхи", нардеп від "Слуги народу" Андрій Богданець закликав колег по фракції не упустити відстрочку по "євробляхах'і зберегти першість у вирішенні цього питання за фракцією "слуг". "Давайте не про*бем відстрочку по "євробляхах". Візьмемо це собі на прапор", — написав депутат.

А депутат від "Слуги народу" Ірина Верещук 7 листопада пообіцяла підготувати термінове звернення до прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, щоб той розпорядився зупинити нарахування штрафів "євробляхерам".

Від проблеми не втекти

Нинішній владі в будь-якому разі доведеться вирішувати проблему зниження оподаткування при ввезенні старих авто або ж стикатися з перманентними протестами "євробляхерів". Проблема в тому, що нинішнє законодавство встановлює загороджувальний бар'єр на шляху імпорту доступних за ціною б/у автомобілів — чим старший ввезений автомобіль (тобто чим він дешевший), тим більший акциз на нього, що, власне, нівелює його дешевизну і робить недоступним для малоплатоспроможних верств населення. У той же час логіка такої градації в ставках акцизу зрозуміла: чим старше авто, тим воно, швидше за все, більше забруднює навколишнє середовище; потрібно стимулювати людей ввозити в країну більш екологічний транспорт.

Тим часом попит на старі іномарки в Україні дуже високий. За даними "Укравтопрому", всього з початку цього року в Україні було зареєстровано 281 тис. ввезених з інших країн б/у автомобілів, що в 4,1 раза більше, ніж зареєстрованих нових. Послаблення режиму реєстрації авто минулого року дало істотний приріст їх легалізації — в 3,3 раза в порівнянні з 2018 р., до 400,6 тис. Тоді як реєстрація нових легкових авто минулого року знизилася в порівнянні з 2018 р. на 0,6 % — до 81,8 тис.

Таким чином, можна зробити висновок, що нові покупці старих європейських автомобілів оцінили змінене законодавство в цій сфері. Чого не скажеш про тих, хто придбав "бляху" давно і не хоче платити податки.

Але, з іншого боку, і український автопром поки не готовий дати українцям доступні автомобілі — його продукція попитом не користується. За даними "Укравтопрому", за 10 місяців цього року в Україні було випущено лише 3,2 тис. авто компаніями "Єврокар" та ЗАЗ, це на 40% менше, ніж за 10 місяців минулого року.